Транскордонне співробітництво

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

? компактного проживання національних меншин.

Закарпатська область має тривалий та багатий досвід транскордонного співробітництва:

  1. Закарпаття виступило ініціатором створення одного з найбільших у Європі Карпатського Єврорегіону;
  2. в області систематично проводяться міжнародні конференції з питань транскордонного співробітництва, в тому числі і за участі представників Ради Європи;
  3. область бере активну участь у Програмах Сусідства Європейської Комісії;
  4. у мережі агентств розвитку, створених за участі Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини широко задіяні Закарпатські неприбуткові організації [4].

Показовим прикладом реальної та стратегічно виваженої транскордонної співпраці Закарпаття з прикордонним регіоном Угорщини Саболч-Сатмар-Берег.

Для розвитку транскордонного співробітництва в регіоні важливим є створення спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Основними передумовами створення СЕЗ в прикордонних регіонах є: вигідне транспортно-географічне положення, наявність трудових ресурсів, наявність транспортної, виробничої ї соціальної інфраструктури, наявність умов для розвитку рекреаційної сфери.

На території Закарпатської області (Ужгородський і Мукачівський райони) було створено СЕЗ Закарпаття строком на 30 років (з 09.01.1999 року) площею 737,9 гектара відповідно до карти території. У СЕЗ Закарпаття встановлюється режим спеціальної митної зони. Правові основи функціонування СЕЗ Закарпаття визначав Закон України Про спеціальну економічну зону Закарпаття, згідно якого метою створення СЕЗ Закарпаття є залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних звязків, збільшення поставок високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури [6, с. 44].

Відміна пільг, які надавались в рамках законів України Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області та Про спеціальну економічну зону Закарпаття, призвело до призупинення реалізація восьми інвестиційних проектів, серед яких найбільші: ТОВ РІК (1500 робочих місць, 75 млн. євро); ТОВ Флекстронік (2 тисячі робочих місць, 22 млн. євро); ТОВ Джейбіл (3 тисячі робочих місць, 50 млн. євро); відмова від договору між японською корпорацією Ядзакі та французькою компанією Пежо (1500 робочих місць та 12 млн. євро).

Найбільша частина експорту припадає на європейські країни Угорщину, Австрію, Німеччину Словаччину та інші (94,8%), експорт до країн СНД становить лише 3,6%, хоча з початку року значно зріс в Білорусію, Вірменію, Грузію, Узбекистан.

У товарній структурі експорту переважають деревина та вироби з неї, частини та деталі до електричних машин, меблі, останні збільшено у 1,9 рази. Основну питому вагу імпортних поставок становили товари групи машини, устаткування та механізми, електротехнічне устаткування. Їх поставки складають більше третини загального обсягу імпорту.

Частка наших транскордонних сусідів у загальному обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку Закарпатської області складає на 1 січня 2005 року 19,6% - 1/5 частину. Невеликі обсяги іноземних інвестицій в Закарпаття з країн сусідів відображають активність малих інвесторів, що надають перевагу харчовій, деревообробній промисловості, торгівлі. Середні обсяги прямих іноземних інвестицій, вкладені угорськими інвесторами в одне підприємство в нашій області склали на 1 січня 2005 року 151.8 тис. дол., словацькими 119.3 тис. дол., румунськими 9.7 тис. дол., польськими 776 тис. дол. [21, с. 34].

Щодо пріоритетних напрямків транскордонного співробітництва у Карпатському регіоні, то до них відносяться проблеми розвитку інфраструктури, економіки, навколишнього середовища та сільської території, туризму, соціальної та культурної інтеграції.

У звязку з географічним розташуванням та геополітичними змінами в контексті розширеної Європи важливим питанням є також розвиток транспортної та прикордонної інфраструктури. На сьогодні Закарпаття є ланкою, яка зєднує напрями Схід-Захід і Північ-Південь. Територією області проходить V (пятий) міжнародний транспортний коридор Трієст - Любляна - Будапешт - Чоп - Львів, який зєднує західно- і східноєвропейські автодорожні, залізничні та річкові національні мережі і забезпечує інтерконтинентальні транзитні вантажні перевезення в напрямку Європа-Азія.

Одним із перспективних шляхів міжрегіонального співробітництва є спільна експлуатація водного шляху р. Тиса в її судноплавній частині, зокрема створення спільного українсько-угорського порту. На сьогодні ми, разом з угорськими колегами розглядаємо можливість створення річкового порту Тиса. Для здійснення даного проекту необхідно отримання статусу міжнародної транспортної ріки Тиса [Додаток В].

Отже, активна позиція Закарпатської області щодо здійснення міжрегіонального та транскордонного співробітництва в контексті євроінтеграційних перетворень створює передумови стати інноваційною територією для впровадження нових схем та пріоритетів роботи з Європейськими Фондами. Найкращі ініціативи, які були запроваджені на Закарпатті мають мультиплікаційний ефект та впроваджуються в інших регіонах України. Практична реалізація інтеграційних планів України залежить від компетенції та бажання вирішувати питання містах, особливо в регіонах, що межують з країнами-членами ЄС та НАТО.

Про можливість і не?/p>