Традицiйна народна медицина гуцулiв Рахiвщини XIX тАУ початку 20 ст.
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
щувати хворобу [2,67-70].
Жителi дослiджуваного ареалу переконанi, що дiтей до року не можна виносити в багатолюднi мiiя, але коли це було необхiдно, то намагалися не зустрiчатися з iншою жiнкою, яка несе немовля. Ця зустрiч не вiщувала нiчого доброго нi одному iз малюкiв: вiн плакатиме, слабнути, перестане рости i може навiть померти.
Багато повiрiв, переказiв, способiв та методiв лiкування, якi збереглися до наших днiв i практуються шептухами,повязано з тАЬлякомтАЭ хворобою, яка виникаСФ внаслiдок того,що людина когось або чогось злякаСФться.тАЭЛяктАЭ, за переказами шептух, потрiбно було обовтАЭязково тАЬвикачуватитАЭ i не тАЭзаплюватитАЭ, бо з такого ляку може виникнути тАЬчорна хворобатАЭ (епiлепсiя). Викачування переляку вiдбуваСФться найчастiше за допомогою яйця чи хлiбного мтАЭякуша [1,12-17].
Подiбнi хвороби iнколи сприймали народом як кара Божа за грiхи. Епiлепсiя вважалася такою, яку називали : тАЬБожа болСФзньтАЭ. Назва тАЬнечiта слабостьтАЭ повтАЭязувалася з проникненням у людину нечистоi сили. Чимало назв зумовлено видимими проявами хвороб падуча (тАЬпадушчатАЭ, тАЬпадачкатАЭ, тАЬпаданатАЭ,тАЭпрiпадкитАЭ). Цiкаво, що на означення цiСФi хвороби вживаСФться ще одна назва дитинець. Вона обовязково вийде з органiзму людини пiд час сну, смiху, танцю, або навiть перед смертю людини у виглядi темних плям.
Практикували такий спосiб лiкування епiлепсii : хвору дитину ставили до одвiрка i над ii головою пробивали основним кiлком отвiр, куди клали острижене волосся i нiгтi хвороi дитини i забивали це все осиновим кiлком. Вважалося, що як тiльки дитина переросте вбитий кiлок, хвороба перестане ii мучити [2,10-11].
При епiлепсii радили пити вiдвари з бiлоi водяноi лiлii, з листя черемхи, з кореня чорнобиля. Причому останнСФ радили викопувати лише деревтАЭяною лопатою i пили лише з деревтАЭяноi ложки. Цiлющою при цiй хворобi вважалася вовча печiнка. Вилiкувати епiлепсiю мiг i пiдгоршиняк [7,66-80].
Наведенi вище приклади народних способiв лiкування, якi доволi широко побутували в гуцулiв Рахiвщини в XIX- на початку XX ст., засвiдчують як низку рацiональних лiкувальних засобiв рослинного, тваринного i мiнерального походження, так використання магiчних дiй та замовлянь. Цiлий ряд з них зберiгся в побутi гуцулiв до наших днiв i використовуСФться при лiкуваннi ряду хвороб :
- туберкульоз;
- ревматизм;
- епiлепсiя;
- тАЬ Божа болСФзньтАЭ;
- тАЬ ляктАЭ;
- тАЬ з очейтАЭ.