Торговельна полiтика бiльшовикiв в першiй половинi 20-х рокiв ХХ ст.
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Торговельна полiтика бiльшовикiв в першiй половинi 20-х рокiв ХХ ст.
РЖсторичний досвiд вчить, що стрижнем системи економiчних звязкiв мiж виробництвом i сферою споживання СФ торгiвля. Основне ii завдання полягаСФ у доведеннi вироблених товарiв до споживача. Аналiзуючи попит на певнi групи товарiв на ринку, торгiвля впливаСФ на виробництво. В залежностi вiд попиту на товари i його прогнозування виробництво одних товарiв скорчуСФться, а iнших збiльшуСФться. Таким чином торгiвля забезпечуСФ прiоритет споживача у вiдносинах виробництво - споживання.
Торгiвля сприяСФ ефективностi економiчних звязкiв мiж пiдприСФмствами. На макрорiвнi вона здiйснюСФ звязки мiж сiльськогосподарським та промисловим виробництвом у процесi обмiну мiж ними сировиною, напiвфабрикатами, засобами виробництва тощо. На мiкрорiвнi торгiвля сприяСФ обмiну товарами мiж групами пiдприСФмств добувноi та обробноi промисловостi, мiж виробниками продукцii рослинництва та тваринництва у сiльському господарствi.
Торгiвля поглиблюСФ та пiдвищуСФ рiвень спецiалiзацii виробництва окремих регiонiв, яка склалась iсторично. Завдяки торговельним звязкам мiж окремими регiонами Украiни бiльш повно використовуються можливостi виробництва (природнi, матерiальнi, соцiальнi) певного регiону.
Торговий обiг неможливий без участi грошей. Саме вони виступають мiрилом вартостi товару. Вiд iнтенсивностi торгiвлi залежить iнтенсивнiсть грошового обмiну не тiльки в регiонi, а й у цiлому в краiнi. Разом iз тим торгiвля СФ одним з важливих джерел прибутку. Вiд ii функцiонування залежить формування бюджетiв як мiiевих, так i державного. Якiсть торгiвлi впливаСФ на настроi рiзних верств, багато в чому визначаСФ соцiальний клiмат у суспiльствi. Отже, торгiвля маСФ соцiальне значення.
Такими СФ основоположнi пiдходи до визначення ролi торгiвлi в системi економiчних i соцiальних вiдносин. Нехтування торгiвлею, прагнення пiдмiнити ii прямим товарообмiном мiж промисловiстю i сiльським господарством призводить до негативних економiчних i полiтичних наслiдкiв.
Деформацiя торгiвлi i ринкових вiдносин в Украiнi розпочалася ще в роки Першоi свiтовоi вiйни, яка викликала необхiднiсть перепрофiлювання багатьох фабрик i заводiв, призвела до згортання виробництва, особливо товарiв широкого вжитку, зруйнувала внутрiшнiй ринок, як систему економiчних звязкiв мiж регiонами, негативно позначилась на купiвельнiй спроможностi основноi маси населення.1
Пiсля революцii, пiд час громадянськоi вiйни i вiдразу по ii завершенню, партiя бiльшовикiв, будучи панiвною партiСФю, стала втiлювати в практичнiй дiяльностi все те, що передбачала марксистська теорiя соцiалiзму, зокрема прямий товарообмiн мiж селом i мiстом, мiж промисловiстю i сiльським господарством. Невдача товарообмiнних операцiй i початок формування внутрiшнього ринку в комплексi з iншими полiтичними i економiчними факторами примусили звернути пильну увагу на торгiвлю, яка Ленiним i комунiстичною партiСФю ранiше розглядалася як атрибут капiталiстичного господарства.
В 1921р. основним важелем побудови соцiалiстичного суспiльства була проголошена нова економiчна полiтика, яка давала повний простiр господарськiй iнiцiативi, допускала приватнокапiталiстичнi елементи в економiцi краiни. Розвиток рiзноманiтних форм i видiв кооперацii повинний був, на думку Ленiна, привести до утвердження ладу цивiлiзованих кооператорiв.
Кооперативна торгiвля, маючи з боку держави режим найбiльшого сприяння, перш за все в кредитнiй (товарами i грiшми) i податковiй полiтицi, повинна була в процесi економiчного змагання з приватною торгiвлею витiснити ii i стати основним видом торгiвлi. Державнiй торгiвлi при цьому вiдводилась роль пiдмоги кооперативнiй торгiвлi. Торгiвля таким чином ставала найважливiшим елементом новоi економiчноi полiтики, яка проводилась в 1921-1928 рр.
Неп, будучи надзвичайно важливим i цiкавим перiодом в iсторii радянськоi держави, привертав велику увагу дослiдникiв на рiзних етапах розвитку iсторичноi науки. В пiдсумку склалась розлога iсторiографiя як по непу в цiлому, так i по торговельнiй полiтицi бiльшовицького керiвництва зокрема.2 Значну цiннiсть для дослiдження питань розвитку державноi, кооперативноi i приватноi торгiвлi в зазначений перiод мають працi С.В. Кульчицького, А.А. Дiланяна, О.А. Пирiг, В.В. Лантуха, В.РЖ. Марочка, Т.РЖ. Деревянкiна, 3 в них досить ТСрунтовно показано, що органiзацiя торгiвлi була однiСФю з центральних проблем непу, розглянутi органiзацiя товарообороту в Украiнi, становлення державноi i кооперативноi торгiвлi, а також процес розробки бiльшовиками методiв обмеження i витiснення приватноi торгiвлi.
Роблячи висновок про ступiнь вивченостi дослiджуваноi проблеми в iсторичнiй лiтературi, потрiбно вiдзначити насамперед те, що iсторiя становлення державноi, кооперативноi i особливо приватноi торгiвлi на Украiнi i в окремих ii регiонах до сьогоднiшнього дня все ще не пiддавалися глибокому спецiальному дослiдженню.
Нинi, коли дебатуються питання про шляхи, методи, темпи переходу вiд централiзованого планування до ринкових вiдносин, дослiдження процесiв, повязаних з формуванням рiзних форм торгiвлi, набуваСФ не лише наукового, але й практичного значення. Звичайно, ототожнювати проблеми 20-х рр.. i початку ХХРЖ столiття не можна, але аналiзувати, бачити i використовувати з