Торговельна полiтика бiльшовикiв в першiй половинi 20-х рокiв ХХ ст.
Информация - История
Другие материалы по предмету История
поправкою на час позитивний досвiд, не повторювати помилок минулого у реформуваннi сучасноi економiки необхiдно.
Початок створення радянськоi торгiвлi припадаСФ на 1921 р. Вона зароджувалася у двох усуспiльнених формах (державнiй i кооперативнiй). Поряд з ними функцiонувала i приватновласницька. Двi останнi вже мали свою iсторiю. Державна ж торгiвля лише створювалася. Прiоритетна роль на даному етапi вiдводилася бiльшовиками кооперативнiй торгiвлi. Як бачимо, i в умовах обмеженого вiдновлення ринкових вiдносин правляча партiя не вiдмовилась вiд староi iдеi часiв воСФнного комунiзму про органiзацiю розподiлу харчових продуктiв i товарiв першоi необхiдностi через споживчу кооперацiю. Точнiше, вона намагалася використати цю систему кооперацii для торгiвлi. Навеснi 1922 р. з метою упорядкування торгiвлi було визначено розряди торговельних пiдприСФмств. У залежностi вiд характеру торгiвлi (торгiвля з рук, в рундуках i кiосках, магазинах, роздрiбна чи оптова торгiвля, кiлькiсть найманих працiвникiв) вони були подiленi спочатку на три, а потiм на пять категорiй.4 Торговцi, втiм як i дрiбнi виробники, повиннi були викупляти патенти i сплачувати прогресивний податок. До середини 20-х рокiв було зроблено значний крок до стацiонарноi торгiвлi створена широка мережа магазинiв i магазинчикiв, якi займалися роздрiбною торгiвлею, де головною фiгурою був приватник. Для забезпечення керiвництва галуззю був створений Наркомвнуторг.
Вжитi бiльшовиками заходи сприяли витiсненню приватноi торгiвлi усуспiльненою торгiвлею. Так, якщо питома вага приватноi торгiвлi в мiстi i на селi у 1923/24 р. становила 65,3% в роздрiбному товарооборотi УССР, то в 1924/25 р. вона зменшилась до 45,9%, натомiсть частка державноi торгiвлi збiльшилась з 14,3% до 18,1%, а кооперативноi з 20,4% до 36%.5
Особливiстю перiоду було те, що бурхливого зростання набула кооперативна торгiвля як на селi, так i в мiстi. Товарообiг у мiстi по державнiй торгiвлi збiльшився в 1,6, по кооперативнiй в 3,4 рази. Кооперативна торгiвля повсюдно витiсняла приватну, причому у мiстi цей процес проходив значно iнтенсивнiше, нiж на селi. Аналогiчнi тенденцii спостерiгалися також у розвитку матерiально - технiчноi бази торгiвлi.6 Водночас вдосконалювалася i органiзацiя кооперативноi торгiвлi. У серпнi 1921 р. вiдбувся РЖ зiзд кооператорiв (збори уповноважених) УСРР, на якому були обранi постiйнi керiвнi органи споживчоi кооперацii республiки. Наприкiнцi того ж року з системи Вукоопспiлки видiлилася промислова кооперацiя, а на початку 1922 р. сiльськогосподарська, якi утворили самостiйнi республiканськi центри. Вукоопспiлка стала республiканським центром тiльки споживчоi кооперацii.
Торговельна дiяльнiсть споживчоi кооперацii в 1921 р. на початку 1922 р. полягала в розподiлi товарiв, що надходили за нарядами губернських продовольчих комiтетiв i Наркомпроду. Наприкiнцi 1922 р. пiсля скасування картковоi системи кооперативнi установи переходять до органiзацii вiдкритоi торгiвлi.
Заготiвлi сiльськогосподарських продуктiв кооперативнi органiзацii здiйснювали шляхом товарообмiнних операцiй. Цi операцii вели всi кооперативи i передусiм робiтничi, якi мали бiльшi i придатнiшi для обмiну товарнi фонди. В 1921 р. (до 1 листопада) робiтничi кооперативи УСРР реалiзували 1,2 млн. пуд. зерна, причому понад 3/4 цiСФi кiлькостi шляхом товарообмiну. Заготiвельнi операцii за договорами з Наркомпродом i Центроспiлкою здiйснювали також губспiлки, райспiлки i Вукоопспiлка. У 1921 р. губспiлки республiки заготовили 2,5 млн. пуд. хлiбопродуктiв, 185 тис. пуд. мяса, 60 тис. пуд. риби та iнших продуктiв.7
28 грудня 1923 р. ЦВК i РНК СРСР видали декрет Про реорганiзацiю споживчоi кооперацii на засадах добровiльного членства. Декрет скасовував обовязкову приписку населення до споживчих товариств i запроваджував добровiльний вступ до кооперативiв, так само як i вихiд з них. Це створювало сприятливi умови для дальшого розвитку споживчоi кооперацii. В УСРР протягом одного тiльки 1923/24 р. кiлькiсть споживчих товариств зросла до 1650 кооперативiв, а кiлькiсть кооперованого населення на 576 тис.чол.8
Водночас iз заходами щодо розширення кооперативноi торгiвлi i встановлення певного контролю за ii розвитком формувалася система державноi торгiвлi. Промисловi пiдприСФмства державного сектора, шукаючи органiзацiйнi форми збуту своСФi продукцii, створювали спецiальнi вiддiли при трестах, якi, з одного боку, торгували продукцiСФю власного виробництва, а з iншого, забезпечували своi пiдприСФмства сировиною. Проте брак спецiальних знань, комерцiйного досвiду породжував збитковiсть торгiвлi трестiв. Останнi почали шукати бiльш досконалих форм органiзацii збуту товарiв. Такою формою стали синдикати, утворенi на основi обСФднання вiддiлiв збуту трестiв. Синдикати займалися лише торговельною дiяльнiстю. З iх органiзацiСФю трести могли сконцентрувати увагу на проблемах виробництва. Синдикати утворювались на засадах добровiльностi. Для координацii iх дiяльностi було утворено Всеукраiнське бюро синдикатiв. Поступово майже вся державна промисловiсть збувала свою продукцiю через синдикати.
Допускаючи певною мiрою ринковi вiдносини, бiльшовики змушенi були визнати деякi елементи iнфраструктури ринку. Зокрема, на початку 20-х рокiв було поновлено роботу бiрж, чисельнiсть яких з кожним роком зростала. Якщо у 1923 р. в Украiнi було зареСФстровано 70 бiрж, 1924 р. 100, то у 1926 р. 114.9 У 1922 р. було затверджено примiрний статут товарноi бiржi, а в 1924-1925 рр. було розроблено СФдин