Тифлопсихология
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
Розвиток iгри слiпих дiтей молодшого дошкiльного вiку.
Розвиток iгровоi дiяльностi слiпих дiтей знаходиться у тiсному й безпосередньому звязку з iхнiм психiчним розвитком, iз формуванням вмiння манiпулювати з предметами та використовувати iх вiдповiдно до призначення.
Першi специфiчнi дii з предметами в дитини, яка нормально бачить, виникають у вiцi немовляти. Для такого розвитку характернi: фiксованiсть дiй з певними предметами, перенесення дiй на iншi предмети й, нарештi, вiдтворення дiй без спецiального навчання чи демонстрацii, на основi самостiйного сприйняття дитиною дiй дорослих.
У процесi засвоСФння в перед дошкiльному вiцi предметних дiй в дiтей вiдбуваСФться вiдокремлення дii вiд предмету. Це дозволяСФ дитинi ввiйти до творчоi гри, що вимагаСФ вмiння замiщати предмети та дii з ними словами, у тих випадках, коли нема iграшок чи предметiв. Саме з цим перiодом повязано також використання одних предметiв для замiни iнших, потрiбних для гри. Таким чином, творча ролева гра в дитини, що нормально бачить, виникаСФ на основi оволодiння нею предметними дiями. Дiти стають здатними вiдмiжовувути дii вiд самого предмету. Звичайно, для виникнення iгри лише цього факту недостатньо. Важливою ii складовою частиною слугуСФ сюжет, який багато в чому залежить вiд рiвня знань навколишнього соцiального життя дитини. Саме запровадження предметноi дii до сюжету гри робить його iгровим.
РЖгрова дiяльнiсть слiпих дiтей молодшого дошкiльного вiку дуже багатогранна; ii виникнення й розвиток залежать вiд багатьох умов. Серед них оволодiння моторикою власного тiла, розумiння функцiональних дiй з предметами й вмiння практично iх виконувати. Так само, як i зрячi дiти, незрячi для розгортання iгровоi дiяльностi мають одержати досить широкi знання про життя оточуючих людей. Велике значення в цьому набувають комунiкацii слiпих дiтей, що здiйснюються найчастiше, через слово. Вербальнi звязки становлять важливий канал одержання iнформацii й збагачення сюжету творчих iгор слiпих.
Труднощi слiпих дiтей при оволодiннi мовою молодшому дошкiльному повязанi з тим, що слiпi дiти не володiють достатнiм запасом конкретних уявлень. Наслiдком цього СФ не точне розумiння значення зверненоi до них мови. Проте, як ми зазначили ранiше у цей перiод незрячi продовжують активно накопичувати запас слiв, набувають новi i удосконалюють тi, що СФ практичнi знання граматичноi будови мови i таким чином оволодiвають знаннями про життя оточуючих iх людей. Тепер не тiльки комунiкативна функцiя мови СФ засобом компенсацii слiпоти, але й змiст мови, що засвоюСФться незрячими пiд час активноi предметноi iгровоi. За допомогою мови дитина одержуСФ нову iнформацiю. Мова стаСФ, таким чином, важливим засобом компенсацii слiпоти.
Л.С. Виготський писав: тАЬГоловною вiдмiнною рисою психiчного розвитку нестандартноi дитини СФ дивергенцiя, неспiвпадання, розходження обох планiв (бiологiчного та культурного)розвитку, злиття яких характерне для розвитку нормальноi стандартноi дитини.тАЭ
В основi цiСФi дивергенцii лежить закон про первiснi та вториннi дефекти. Чим ближче i до головного, первинного дефекту знаходиться залежна функцiя, тим значнiше й складнiше ураження вторинних функцiй, що страждають. У звязку з цим у незрячого вiд народженого дошкiльника великi порушення виявляються у руховiй сферi й меншi в мовному розвитку. Диспропорцiя в розвитку руховоi та мовноi сфер у слiпого, яка виникаСФ при цьому, здiйснюСФ суттСФвий вплив на характер його гри.
РЖгрова дiяльнiсть дитини, що нормально бачить базуСФться на iгровiй дii, яка формуСФться на основi манiпуляцiй з предметами i на предметних дiях. Поступове узагальнення й скорочення предметних дiй такий шлях виникнення iгрових дiй у нормi. РЖгрова це узагальнена i скорочена предметна дiя. За подiбною iгровою дiСФю ховаСФться багатство рiзних способiв дiй, вона СФ абстракцiСФю вiд багатьох дiй, котрi дитина виконувала ранiше якими вона досконало володiСФ. Цi схематичнi iгровi дii зрячi дiти можуть у будь-який момент конкретизувати, розгорнути.
Формування iгрових дiй у слiпих дiтей вiдбуваСФться зовсiм по-iншому. Слiпи дiти спираються на порiвняно бiдний i обмежений досвiд практичних дiй, на погано розвинену моторику, а також на менш постраждалу вiд слiпоти мову. В тiсному мовному контактi з дорослими, якi СФ джерелом i спонукальною силою в засвоСФннi знань, слiпi дiти оволодiвають хоча i неточними, проте досить широкими знаннями, що дозволяють iм залучатися до iгровоi дiяльностi. У таких умовах дii, що виникають у грi вiдбуваються в слiпоi дитини у виглядi манiпулятивних дiй з предметами та iграшками. В одноманiтних рухах, що повторюються i супроводжуються словесними описами уявних дiй. Спрощено можна б було сказати, що процес iгровоi дiяльностi слiпого починаСФться з того, чим закiнчуСФться формування iгровоi дii в нормi, тобто з максимального його скорочення й узагальнення. Проте схожiсть тут чисто зовнiшня. Психологiчна суть цих iгрових дiй зовсiм рiзна. Якщо в основi iгровоi дii зрячоi дитини лежить добре знайома iй конкретна предметна дiя, готова в будь-яку хвилину розгорнутися у повну, то в слiпого глобальна iгрова дiя не несе в собi iнформацii про конкретну дiю. Процес формування справжньоi iгровоi дii в слiпих дiтей здiйснюСФться при використаннi ними мови, при наявностi сприятливоi для гри мотивацiйноi установки на прийняття допомоги, що надаСФться вихователем