Типологія соціально-трудової мобільності населення
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
адубілості його соціальних структур, вводити поняття відкритого чи закритого суспільства, демократичного або тоталітарного режиму і т. д.
Наслідки соціальної мобільності (позитивні, негативні) відбиваються і на індивідах, і на суспільстві в цілому. Просування уверх тісно звязано з політичним розвитком, інтелектуальним, науковим прогресом, формуванням нових цінностей і соціальних рухів. Рух вниз веде до вивільнення вищих верств від малокорисних елементів. Але найважливіше те, що посилена мобільність сприяє дестабілізації суспільства за всіма його параметрами. Інший можливий результат - витіснення найбільш здібних членів суспільства з процесу мобільності або ж за межі даного суспільства як такого, що з неминучістю віддзеркалюється негативно і на долі самого суспільства. Від тієї чи іншої реакції суспільства на наслідки мобільності залежить можливість або неможливість подолання нестабільності, яку вона викликає
Роздiл 2. Типологія соціально-трудової мобільності населення
2.1 Сутність соціально-трудових відносин, їх типи
Соціологічні категорії "соціальна дія", "соціальна взаємодія" і "соціальні відносини" займають не тільки особливе місце в понятійно-категоріальному апараті соціологічної науки, але й пояснюють динаміку людського суспільства, його функціонування, зміни і розвиток.
Соціальна дія спосіб розвязання соціальних проблем та суперечностей, які ґрунтуються на зіткненні інтересів та потреб головних соціальних сил суспільства. Кожна соціальна дія має визначену структуру, до сукупності елементів якої входять: діюча особа, соціальна ситуація і умови, які включають у себе ціль дії та нормативні розпорядження.
Соціальна взаємодія система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дії одного субєкта (індивіда, групи, спільноти) одночасно є причиною і наслідком відповідних дій інших. Під соціальною взаємодією розуміється форма соціальної комунікації чи спілкування, що являє собою систему соціальних дій щонайменше двох осіб чи соціальних груп (спільнот), або індивіда і соціальної групи.
Механізм соціальної взаємодії , який відіграє особливу роль у життєдіяльності суспільства включає в себе:
а) індивідів, що здійснюють ті або інші дії;
б) зміни у зовнішньому середовищі, що викликані цими діями;
в) вплив цих змін на інших індивідів;
г) зворотною реакцією індивідів, на яких було вчинено певний вплив.
В соціології існує безліч теорій соціальної взаємодії, першою з яких є теорія соціального обміну Дж. Хоманса, яка побудована за наступними принципами:
1) чим більше винагороджується визначений тип соціальної взаємодії, тим частіше він буде повторюватися;
2) якщо винагорода за визначені типи соціальної взаємодії залежить від якихось умов, то індивід (чи спільність) прагне відтворити ці умови;
3) якщо винагорода велика, то людина (спільність) готова витратити більше зусиль заради її одержання;
4) коли потреби людини близькі до насичення, та вона у меншому ступені готова до взаємодій заради їхнього задоволення.
Взаємодія індивідів і соціальних груп у суспільстві приводить до встановлення соціальних відносин, під якими розуміються відносно стійкі звязки між людьми (внаслідок чого вони інституалізуються в соціальні групи) і соціальними групами як постійними носіями різних видів соціальної діяльності, що розрізняються за соціальними статусами і соціальними ролями (функціями) у суспільних структурах.
Соціальні відносини це специфічний і відносно самостійний вид системи суспільних відносин (економічних, політичних, правових, моральних тощо), що відображає діяльність соціальних субєктів з приводу їх неоднакового, різного соціального положення в суспільстві і тієї неоднакової ролі, яку вони відіграють у суспільному житті.
Соціально-трудові відносини відносини, які виникають безпосередньо у сфері трудової діяльності та інших повязаних з нею сферах; відносини між індивідами і групами людей, що займають різне соціальне положення у процесі праці, відрізняються рівнем та формою отриманих доходів.
Виділяють різні типи соціально-трудових відносин:
1)за обсягом власних повноважень:
- відносини по вертикалі,
- відносини по горизонталі;
2)за ступенем регламентації:
- формальні (офіційно оформленні),
- неформальні;
3)за способом спілкування індивідів:
- безособистісні,
- міжособистісні;
4) за субєктом діяльності:
- міжорганізаційні,
- внутрішньо організаційні;
5) за рівнем справедливості:
- справедливі,
- несправедливі.
2.2 Сутність і типи соціально-трудових процесів
В соціологічній системі практично немає „елементів", обєктів і субєктів, які не змінюються. Соціальні відносини, інститути, що існують в суспільстві, зокрема в сфері праці, постійно знаходяться у динаміці.
Соціальні зміни це перехід соціальних систем, обєктів, явищ, їх елементів і структур, звязків, взаємодій і відносин з одного стану в інший, зокрема виникнення або зникнення тих чи інших соціальних явищ, їх елементів.
Соціальні зміни у суспільстві відбуваються в результаті цілеспрямованих дій і взаємодій. Такі дії людей можуть бути підсвідомими, завдяки наявності в них однакових мотивів і орієнтацій. Такі соціальні зміни і називають соціальними процесам, де важливим різновидом яких виступають соціально-трудові процеси.
Соціально-трудові процеси різновид соціальних змін, які є результ?/p>