Типовi травми колiн у спортсменiв, шляхи iх уникнення та лiкування
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?а. Менiск це хрящ, яким вистелений суглоб. Вiд удару вiн не ушкоджуСФться потрiбен скручувальний рух. Коли, примiром, гомiлка зафiксована в крiпленнi, а в цей час ти незграбно розгорнувся при падiннi, менiск не витримуСФ: надриваСФться, лопаСФться. Тодi його видаляють. Ранiше розкривали колiно скальпелем, два-три мiсяцi йшло на лiкування. Тепер роблять операцiю за допомогою астроскопа. Уводиться в колiно оптика, картинка виводиться на екран, спецiальною голкою протикають колiно через неi хрящ цей i витягають. Чотири тижнi лiкування i вперед! А пiсля операцii на звязках лiкування триваСФ пiвроку.
Колiнний суглоб за своСФю анатомiчною будовою досить мiцний, вiн пiддаСФться значним статичним (коли людина стоiть) i динамiчним (коли iде чи бiжить) навантаженням i завдяки складному апарату дозволяСФ згинати i розгинати ногу, робити боковi i круговi рухи гомiлкою. Вивести колiнний суглоб iз ладу може, як вже зазначалося, або прямий удар, або падiння iз висоти, а також надмiрне навантаження чи нетиповий, випадковий рух ногою, що найбiльш часто спостерiгаСФться у спортсменiв.
Переломи кiсток в областi колiнного суглобу зустрiчаються дуже рiдко, а ось пошкодження менiскiв, розтягнення звязок вiдбуваються вiдносно часто. При розривi капсули суглобу, розтягненнi, розривi звязок чи менiскiв виникаСФ гострий бiль. Колiно швидко набрякаСФ, зявляСФться таке вiдчуття, нiби колiно розпираСФ зсередини. Контури суглобу нерiдко деформуються, а сама нога займаСФ нiби вимушене положення вона трохи зiгнута в колiнi i будь-яка спроба ii розiгнути викликаСФ рiзкий бiль.
Не варто навiть намагатися самостiйно вправляти вивих чи усувати так звану блокаду суглобу, тобто вимушене положення кiнцiвки. Необхiдно негайно накласти на колiно фiксуючу повязку за допомогою бинта чи будь-яких пiдручних засобiв шарфа, сорочки, простирадла або шину (дощечку, книгу) тiльки на колiнний суглоб (малюнки 1,2).
В будь-якому випадку точний дiагноз ушкодження може поставити тiльки лiкар пiсля огляду хворого i рентгенологiчного дослiдження. Тому, наклавши фiксуючу повязку чи шину на суглоб, хворого слiд негайно доставити в медичний заклад.
При ушкодженнi звязок i менiскiв колiнного суглобу в бiльшостi випадкiв необхiдне консервативне лiкування. Необхiднiсть операцii виникаСФ при деяких видах переломiв, при повному розривi звязок, тобто коли заклинюСФ пiд час руху. До того часу, коли лiкар дозволить вставати, необхiдно запастися милицями чи паличкою. Нерiдко в процесi лiкування, а також пiсля його закiнчення для забезпечення бiльшоi стiйкостi в колiнному суглобi слiд накладати еластичний бинт чи користуватися спецiальним наколiнником. З перших днiв пiсля травми лiкар рекомендуСФ робити фiзичнi вправи з напруженням мязiв нiг. Це важливо, для попередження iх атрофii i профiлактики рухливостi суглобу.
Висновок
Суглоби СФ надзвичайно важливими для забезпечення руху, оскiльки вони СФ своСФрiдною ланкою, що зСФднують частини кiнцiвок i забезпечують надiйне укрiплення i утримання iх разом, а також виконують функцiю змiни положення кiнцiвок. Бувають i хронiчно хворi суглоби. Вiд частих травм звязки гублять еластичнiсть i погано фiксують суглоб. При першому ж неспритному русi, при ударi виникаСФ рiзкий бiль. Кожний суглоб, як пiдшипник, маСФ строк придатностi. Точно так само як i у випадку iз пiдшипником, дуже важливим СФ догляд за суглобами. Недостатня кiлькiсть води в органiзмi призводить до виникнення осушення мiiя пошкодження, зокрема в суглобах. Це так само, якщо не змащувати пiдщипник, вiн заржавiСФ i кульки у ньому втратять здатнiсть обертатися i як наслiдок рух механiзму ускладнюСФться або i зовсiм стаСФ неможливим.
Точно так само як кiмнатна рослина не здатна до самовiдновлення, саможивлення, так само i людський органiзм не може сам себе забезпечити максимальною кiлькiстю поживних речовин, необхiдних для його успiшноi повноцiнноi життСФдiяльностi без участi самоаналiзу, дiяльностi головного мозку. Проте головний мозок також не може постiйно лише вiддавати, отримувати живлення йому теж необхiдно. Оскiльки вченими доведено, що чим бiльше розвиненi мязи, сила та гнучкiсть тiла, тим бiльше мозкових центрiв було задiяне. Отже, можна зробити висновок, що розумова та рухова дiяльностi нерозривно звязанi мiж собою i варто цей звязок постiйно тримати активним i розумiти, що вiд цього залежить успiшна дiяльнiсть органiзму, радiсть життя та руху.
Використана лiтература
- ГромовВ.И., ВасильевГ.А Здоровая жизнь, ст.121
- ШалыгинаГ.И Философия здоровья. Советы на каждый день и на всю жизнь СПб, 1994, ст.87