Типи тренувальних занять
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
тоборства.
По кількості підходів і середній кількості елементів у підході визначаються обсяг і інтенсивність тренування [32].
Підходи не однорідні по цільовій спрямованості. Виділяються розминкові, підготовчі, основні і додаткові підходи. Наприклад, в опорних стрибках розминкові підходи містять пробіжки від лінії старту до місця поштовху, зєднання розбігу з поштовхом об місток і розминковим стрибком через коня (наприклад, переворотом уперед). Досвідченому гімнастові досить двох-трьох підходів, щоб відчути розбіг і коня, підготувати суглоби ніг і рук до сильного відштовхування. Підготовчі підходи повязані з підготовкою до основного стрибка. У них гімнаст виконує, фактично, також розминку, але вже до конкретного стрибка (наприклад, переворот вперед і сальто вперед або до цукахара). У цьому випадку налагоджуються усі фази стрибка. Два-три підходу також достатні гімнастові, щоб відчути снаряд, згадати стрибок у цілому. Потім йде серія основних підходів з визначеною установкою на відпрацьовування окремих деталей стрибка (акцентування дій у різних фазах). Кількість стрибків залежить від плану даного заняття (звичайно в змагальному періоді в середньому на основні підходи приділяється 46 повторень). Додаткові підходи гімнастам надаються як допоміжні, для виправлення окремих помилок, перевірки варіантів техніки [6]. Ці підходи можуть чергуватися з основними за схемою основні додаткові основні.
Найпоширенішою формою проведення основної частини заняття є організовані в різних варіантах вправи у видах багатоборства і прирівняних до них видах базової підготовки.
Більш детально питання організації і методики проведення основної частини розглядаються в наступному розділі глави при характеристиці різних типів занять, тому що особливості заняття в цілому визначаються саме його основною частиною.
Заключна частина завершує заняття. Вона найбільш коротка (5 10% загального часу), якщо мати на увазі рухові завдання, підведення підсумків заняття в спортивному залі (10 15 хв.). Після силових напруг, навантажень ударного характеру на суглоби кінцівок і хребетного стовпа рекомендуються пасивні виси на руках і ногах (краще на спеціальних петлях) у вертикальному і похилому положеннях, провисання лежачи на згині тазостегнових суглобів на мякій опорі на колоді (до 1 хв.). Застосовуються вправи в розслабленні, прийоми аутогенного тренування (комплекс на релаксацію). Заключна частина занять розглядається як одне з важливих ланок системи відбудовних заходів. У звязку з цим можна виділити в ній дві частини: коротку у спортзалі і більш тривалу у відбудовному центрі (теплові і гігієнічні процедури, масаж, фізіотерапія, сауна й ін.) [17].
Уважне ставлення до організації і змісту підготовчої і заключної частин занять у цілорічному тренуванні дозволить у більшому ступені зберегти здоровя гімнастів, уникнути травм, перенапруг.
2.3 Результати дослідження та їх обговорення
В таблиці 1 наведено значення показників фізичної підготовленості та спеціальної працездатності гімнастів віку 612 років. Як видно з табл. 1, принципове значення для розробки контрольних показників і кількісних критеріїв оцінки анатомо-морфологічного статусу гімнастів мають дві обставини. По-перше, особливості розвитку тіла гімнастів, що протікають відносно рівномірно на етапі вікового розвитку від шести до десяти років. Після десяти років рівномірно збільшується ширина плечового поясу відносно довжини тулубу і ширини тазу, також змінюється довжина тулуба і ніг. По-друге, на етапі вікового розвитку від десяти до дванадцяти років рівномірність морфологічного розвитку істотно змінюється.
Таблиця 1. Значення показників фізичної підготовленості та спеціальної працездатності гімнастів 612 років
Показники
Вік, роки6789101112Довжина тіла, см107,0
3,3110,0
3,4113,5 3,6118,5
3,1107,0
3,3107,0
3,3107,0
3,3Маса тіла, кг16,4
7,817,5 9,119,1 9,422,0 7,316,4
7,816,4
7,816,4
7,8Довжина тулуба, см29,0
7,431,8
5,732,0 6,233,5 6,529,0
7,429,0
7,429,0
7,4Довжина ніг, см51,0
5,352,5 5,953,5 6,656,0
5,451,0
5,351,0
5,351,0
5,3Довжина рук, см47,0
5,148,3
4,549,0 4,849,6 5,047,0
5,147,0 5,147,0
5,1Ширина пліч, см20,4
5,522,1 5,624,0
4,725,8 4,620,4
5,520,4
5,520,4
5,5Ширина тазу, см16,8
4,216,7
4,817,2 6,018,4
4,816,8
4,216,8
4,216,8
4,2
Можна припустити, що в пубертатному віці змінюються не тільки тотальні розміри тіла, але й їх пропорційне співвідношення, про що переконливо свідчать дані таблиці 2.
З педагогічної точки зору, отримані данні дозволяють зробити ряд практичних висновків, що мають принципове значення для розробки кількісних критеріїв з метою оцінки анатомо-морфологічного статусу гімнастів.
Для вивчення структури підготовленості гімнастів було застосовано факторний аналіз міри інформативності окремих показників (табл. 3).
Аналіз табл. 3 свідчить, що загальним явищем, не залежно від віку гімнастів, була вища значимість спортивно-технічних показників, які відділилися у всіх матрицях на першому факторі з максимально високими відсотками в загальній виборці від 23,8% до 36,3%.
Найбільш інформативними в цьому факторі виявилися показники у вправах на коні і в багатоборстві. Цей фактор можна інтерпретувати як фактор, що дає можливість з певністю судити про рівень спеціальної ?/p>