Технологiя виконання полiпшеноi штукатурки по цеглянiй поверхнi з накривкою
Информация - Строительство
Другие материалы по предмету Строительство
рiвномiрний шар. Накидати розчин можна правою або лiвою рукою. Для роботи краще користуватись пересувними ящиками.
Нанесеного шару оббризну не згладжують штукатурними iнструментами, а лише в деяких мiiях з нього кельмою зчищають потьоки або грудки, що виступають. Пiсля часткового затужiння оббризку на нього наносять шар ТСрунту за один або кiлька прийомiв. Промiжок часу, що повинен пройти мiж нанесенням оббризку i ТСрунту, залежить вiд виду вяжучого матерiалу, що входить до складу розчину, температури повiтря, матерiалу поверхнi, яку штукатурять, та вiд iнших причин. Шар оббризку до нанесення на нього ТСрунту витримують протягом: для цементних розчинiв 23 год; для цементно-вапняних 612 год; для вапняно-гiпсових15 30 хв; для вапняних 2024 год.
ТРрунт можна накидати або намазувати на поверхню. Накидають ТСрунт кельмою з сокола або ящика, а також ковшем з ящика так само, як i оббризк. Пiд час виконання простоi штукатурки ТСрунт на поверхню можна намазувати безпосередньо з сокола. Для цього користуються соколом i кельмою. Взявши сокiл у лiву руку, на нього кельмою набирають з ящика певну кiлькiсть розчину. Пiсля цього приставляють сокiл пiд кутом до поверхнi так, щоб один з його бокiв був на вiдстанi 510 см вiд поверхнi, а другий на вiдстанi, що дорiвнюСФ товщинi шару ТСрунту. Притиснувши цей бiк сокола кельмою, його пересувають уздовж поверхнi, поступово зменшуючи кут нахилу сокола. Пiд час намазування розчину на стiну сокiл пересувають знизу вгору, а при намазуваннi на стелю рухом на себе. Пiд час руху сокола розчин рiвномiрно намазуСФться на поверхню.
З цiСФю самою метою замiсть сокола можна застосовувати пiвтерки завширшки 1520 см. Спочатку на пiвтерок смугою накладають розчин. Взявши пiвтерок обома руками, притискують його до стiни i намазують розчин, як вказано вище.
Вiдразу пiсля накидання або намазування шару ТСрунту його розрiвнюють соколом так, щоб на поверхнi не залишались глибокi борозни та смуги.
Коли шар ТСрунту почне затвердiвати, поверхню затирають деревяною теркою, пересуваючи ii колоподiбними рухами проти годинниковоi стрiлки. У разi потреби поверхню змочують водою.
Штукатурний розчин, нанесений на поверхню, залежно вiд того, який вяжучий матерiал входить до його складу, твердне пiд дiСФю повiтря, вологи та iнших факторiв. Сила зчеплення розчину з поверхнею залежить вiд ii шорсткостi, властивостей вяжучого матерiалу i тих хiмiчних процесiв, якi вiдбуваються на межi зiткнення розчину з поверхнею.
Для змочування поверхнi водою перед штукатуренням користуються рогожною або маховою щiткою, а для зберiгання i перемiщення розчину на робочому мiii металевими або деревяними ящиками i вiдрами. Для зручностi в роботi штукатурнi ящики влаштовують на колесах чи котках.
Дотримуючись технологii, штукатурки можна наносити досить товстим шаром. Тому традицiйно iх застосовують для усунення значних нерiвностей поверхнi (наприклад, штукатурка по цегельнiй кладцi) або як необхiдна конструктивна основа (наприклад, штукатурка по деревяних пiдставах). В результатi можна отримати досить рiвну, але шорстку поверхню (мiра шорсткостi визначаСФться розмiром зерен наповнювача). РЖз-за шорсткостi використання штукатурного шару як безпосередня основа перед фiнiшною обробкою досить утруднене, а деколи неможливо. Найбiльш ефективним СФ комплексне використання технологii штукатурних робiт з подальшим шпатльованням оштукатуреноi поверхнi.
У цьому випадку одержання iдеально гладкоi (при необхiдностi вiдшлiфованоi) i рiвноi поверхнi досягаСФться найбiльш простим способом. Найпоширенiшими СФ два види штукатурок - цементнi й гiпсовi.Зi споживчоi точки зору, iхня основна вiдмiннiсть - у часi повного висихання. Як правило, для гiпсових штукатурок - це кiлька доби (4-7). Цементним же штукатуркам для висихання й повного набору мiцностi потрiбно не менш 24- 28 доби. Зменшити строки повного висихання штукатурноi сумiшi складно. Використання спецiальних реагентiв, прискорювачiв схоплювання доцiльно застосовувати тiльки для спецiальних видiв робiт в особливих умовах.
Цементну штукатурку доцiльно застосовувати в тому випадку, коли необхiдно одержати максимально мiцне й довговiчне покриття. Строк експлуатацii якiсноi й правильно виконаноi цементноi - штукатурки багато десятилiть навiть в умовах перепадiв температури й вологостi. Вiдзначимо тут, що для тонкого вирiвнювання цементноi штукатурки, особливо у випадку недостатньоi квалiфiкацii штукатурiв, дуже ефективним СФ використання спецiальних цементно-полiмерних складiв - вирiвнювателiв. Це щось середнСФ мiж дрiбною штукатуркою й великою шпаклiвкою. Фракцiя (розмiр заповнювача до 300 мiкронiв), час повного висихання (18-36 годин) i технологiя ведення робiт у таких складiв як у шпаклiвки (простоi нанесення шпателем, не потрiбно перетирання), але вони погано або взагалi не шлiфуються шкуркою.
Такi склади рекомендуються для застосування в пiдвалах, iнших пiдсобних примiщеннях i для вирiвнювання основи перед укладанням плитки. Одним словом, скрiзь, де не потрiбно iдеально гладкоi поверхнi й цiлком достатньо дрiбно зернистоi основи iз шорсткiстю близько 300 мiкронiв.
Гiпсовi штукатурки кращi в тих випадках, коли необхiдно виконати роботу в найкоротший термiн, за умови подальшоi експлуатацii тiльки в умовах нормальноi вологостi й тiльки усерединi примiщень. Гiпсовi системи зараз одержали велике поширення й у Росii, i на Заходi саме у звязку з тим, що вони дозволяють значно скоротити ст