Теорія та практика споживання в Україні та країнах СНД: порівняльний аспект
Доклад - Экономика
Другие доклады по предмету Экономика
до нього вдаються і деякі домогосподарства з середнім рівнем доходу. Питома вага у споживанні домашніх господарств соціальних трансфертів в натуральній формі скоротилася за всіма видами. Найбільш крупні позиції в їхньому складі є послуги охорони здоровя т освіти, які все інтенсивніше переводяться у платні форми.
Зміни у складі споживання товарів та послуг відображають риси диференціації населення. В країні склалося три типи споживання з притаманними їм відмінностями в образі життя та поведінки: вузької верстви, що досягла успіхів в ході реформ багатих домогосподарств, де рівень та якість споживання відповідають споживанню крупної буржуазії; більш широкого середнього класу, споживання якого в цілому по величині й складу лише в деякому випадку наближається до існувавшого у радянський період; і споживання великої за чисельністю верстви домогосподарств з душовими доходами, що менші за вартість прожиткового мінімуму і в зоні, що знаходиться поблизу цього мінімуму[25, c.89].
Статистичні дані про скорочення чисельності населення з доходами нижче величини прожиткового мінімуму часто не відображають реальної ситуації через заниження оцінок вартості цього мінімуму та недообліку зростання вартості життя в наслідок інфляції. За межею бідності з душовими доходами нижче офіційного прожиткового мінімуму, у 2004 р. знаходилося близько 20% населення; більше половини населення було малозабезпеченим їхній душовий дохід не досягав двох прожиткових мінімумів; отже, бідні й малозабезпечені складали більше 2/3 всього населення країни. Ці цифри показують межі бідності , виходячи з національних стандартів; якщо прийняти більш високі європейські стандарти, то за межею бідності опиниться 2/3 населення.
Дослідивши динаміку споживчих витрат в Україні, перейдемо до аналізу економічної ситуації на території CНД. Багато джерел, дослідивши критерії ефективності інтеграційних обєднань, констатують невисоку ефективність функціонування CНД та низький рівень впливу на світову економіку. В даній роботі ми досліджуємо рівень внутрішнього споживання СНД задля висвітлення економічного рівня розвитку нашої країни на терені пост соціальних держав[26, с.19].
Якщо дослідити територію СНД, матимемо наступні темпи зростання індексів соціально-економічних показників за січень-вересень 2007р. до першого півріччя 2006р. у відсотках: валовий внутрішній продукт (у постійних цінах) Азербайджану становить 127,1, Білорусії 108,4, Росії 108,0, тоді як в Україні 107,3. Промислова продукція (у постійних цінах) в Азербайджані 127,0, в Узбекистані 111,9, в Україні 110,0. Наступним показником є індекси цін виробників промислової продукції, які в Росії складають 109,3, в Білорусії 116,1, в Молдові 125,9. У той час, як в середньому по СНД зростання цін на промислову продукцію становить 111, в Україні 119,0. Індекси споживчих цін також зростають: в середньому по СНД 109, Україна 111,9. Роздрібний товарооборот (у постійних цінах; за всіма каналами реалізації) становить в Україні 127,6 і є найбільшим показником по СНД[22, c.208-209](Додаток Ж ).
Що цікаво, так грошові доходи громадян Азербайджану, Білорусії та Таджикистану становили 139,9, 124,7, та 146, 9 відповідно, тоді як витрати населення на купівлю споживчих товарів та послуг за цей період складали 137,5, 123,6 та 128,6 відповідно. І тільки в Україні доходи населення за цей період 128,4, а витрати 130,2 [26, с.20].
Отже, на практиці дуже важко виміряти розміри національного споживання, проте статистика дає змогу в узагальненому і наближеному вигляді оцінити ці розміри. Для цього оцінюється споживання певної кількості домогосподарств, державних та недержавних установ тощо і на підставі середніх показників та з урахуванням певних зовнішніх та внутрішніх впливів в суспільстві середній показник сприймається як повноцінний показник споживання. Через такі умови дослідження вимагає поділу предметів споживання на: товари однократного користування (продукти харчування); товари нетривалого користування (строк використання - до 3-х років); товари тривалого користування (строк використання - більше 3-х років).
Випереджаючі темпи зростання галузей, орієнтованих на внутрішній ринок (насамперед харчової промисловості, виробництва будматеріалів), спонукають до приділення особливої уваги стимулюванню внутрішнього попиту в цих країнах. Тому дослідивши вищенаведені тенденції, можна стверджувати, що споживання в Україні неухильно збільшується. Це повязано і зі збільшенням доходів населення і розширенням внутрішнього ринку товарів і послуг. Не можна сказати, що на терені пострадянських країн Україна розвивається найдинамічніше, про що свідчать аналізовані соціально-економічні показники. Проте не слід забувати, що розміри споживання в багатьох випадках не відображають реальної ситуації через заниження оцінок вартості прожиткового мінімуму та недообліку зростання вартості життя в наслідок інфляції.
ВИСНОВКИ
Суспільство споживання часто трактується як породження "втечі" людини зі сфери рутинної відчуженої праці в царство "споживчої волі". Орієнтація на розширення меж споживання стає компенсацією обмежених можливостей самореалізації в процесі основної професійної діяльності. Поряд з масовою пропозицією споживчих благ, колосально зростає розмаїтість видів реалізованих продуктів і послуг, на яке нашаровується множинна й усе більше тонка диференціація корисних властивостей товарів і товарних марок.
Відбувається прискорюване відновлення видів товарів. І якщо рані?/p>