Теоретичнi основи порушень репродукцii i конфлiктiв мати тАУ дитина
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?iв дитина може наслiдувати групу кровi одного з них. Пiд групою кровi ми розумiСФмо типовий для даноi людини набiр антигенiв, якi покривають клiтинну мембрану еритроцитiв. Антигени це речовини, якi можуть визивати iмунологiчнi реакцii. Коли в органiзмi не маСФ визначеного антигену, то у випадку контакту органiзм визначаСФ чужорiдне вторгнення i виробляСФ проти нього захиснi частини бiлка, якi називають антитiлами i якi призванi зруйнувати цей антиген. В нормальних умовах органiзм, звичайно ж, не виробляСФ антитiл проти своiх власних антигенiв. Наявнiсть або вiдсутнiсть визначених антигенiв на поверхнi клiтинноi мембрани еритроцитiв визначаСФ належнiсть до тоi чи iншоi групи кровi. Найбiльш важливими i найбiльш звiсними являються система АВ0 i система Rh (резус-фактор). Остатнi, ще не достатньо вивченi, не грають у даному випадку такоi важливоi ролi. У людини може бути група кровi А (РЖРЖ), В (РЖРЖРЖ), АВ (РЖV) або 0 (РЖ), а також резус-фактор (+) або (-). В групi кровi РЖРЖ (А) на поверхнi еритроцитiв присутнi антигени А, а в сироватцi антитiла антi-В; в групi кровi В на поверхнi еритроцитiв присутнi антигени В, а в сироватцi антитiла антi-А; в групi кровi АВ на поверхнi еритроцитiв присутнi антигени А i В, а в сироватцi вiдсутнi антитiла проти антигенiв А i В; в групi кровi 0 на поверхнi еритроцитiв не маСФ нi антигену А, нi антигену В, однак в сироватцi присутнi антитiла антi-А i антi-В. Резус-фактор може бути позитивним або негативним, що визначаСФ наявнiсть або присутнiсть к еритроцитах антигену D. Людина з Rh -, без антигену D, може виробляти антитiла проти даного фактору. Контакт еритроцитiв, якi мають на своСФi поверхнi даний антиген з антитiлами проти нього, означаСФ розпад еритроцитiв, або гемолiз.
Серологiчна несумiснiсть.
Серологiчна несумiснiсть, або конфлiктне сполучення груп кровi, проявляСФться, коли внаслiдок наслiдування групових антигенiв по батьку група кровi плоду вiдрiзняСФться вiд групи кровi матерi. РЖснують такi комбiнацii груп кровi батька i матерi, а вiдповiдно i дитини, коли вони могуть представляти проблеми для здоровя. Перша з цих ситуацiй коли у матерi резус-фактор негативний, а у батька позитивний, i дитина наслiдуСФ цей резус-фактор батька. Тодi iснують два органiзми, з яких в одному не маСФ антигену D, а в iншому вiн дуже сильний (маСФ пiдвищену здiбнiсть визивати реакцiю першого органiзму в формi створення антитiл).
Друга ситуацiя стосуСФться системи АВ0, коли у матерi 0 (РЖ) група кровi, а у батька А (РЖРЖ) або В (РЖРЖРЖ) i дитина наслiдуСФ груповий антиген батька. Тодi може появитися можливiсть створення органiзмом матерi антитiл проти чужорiдного йому групового антигену А або В.
3. Серологiчний конфлiкт
Ситуацiя, коли в органiзмi матерi виробляються антитiла проти еритроцитiв плоду, що приводить до порушень в його органiзмi, маСФ назву серологiчного конфлiкту. Для виникнення цього конфлiкту повинно бути порушено iмунологiчного барСФру, який роздiляСФ цi два органiзми. Плацента i навколоплiднi води, якi складають межу мiж матiрю i плодом, не являються абсолютно непроникливими. В достатньому ступенi скрiзь них могуть проникати достатньо важкi частини. Кровоноснi системи матерi i дитини вiддаленi друг вiд друга, однак виникаСФ проникнення декiлькох еритроцитiв плоду в кровообiг матерi, i в достатньому ступеню це виникаСФ при любоi вагiтностi. Для сенсибiлiзацii матерi до еритроцитарних антигенiв плоду необхiдно проникнення великоi кiлькостi його еритроцитiв, що звичайно виникаСФ при порушеннi цiлiсностi плацентарноi тканини пiд час викидня, пологiв, кесарева розтину i при плацентарних порушеннях, наприклад при передчасному вiдшаруваннi плаценти або ii порушеннi.
Антиген, який визначають у якостi чужорiдного, зберiгаСФться в iмунологiчнiй памятi органiзму. Коли виникне послiдовне зiткнення з ним, антитiла вже до цього готовi, тому для розпаду потребуСФться значно менше часу. В результатi при несумiсностi резус-фактору перша вагiтнiсть може протiкати без конфлiкту, без формування антитiл. Однак пiд час пологiв еритроцити плоду проникають в кров матерi, де проти них створюються антитiла, i при послiдовнiй вагiтностi може виникнути зразу iмунна вiдповiдь.
Гемолiтична хвороба плоду (ГХП).
Гемолiтичною хворобою називають порушення i розпад еритроцитiв плоду або новонародженого внаслiдок оточення iх антитiлами, якi виробляються в органiзмi матерi i проникають до плоду через плаценту. На початковому етапi хвороби (приблизно 50% випадкiв) появляСФться гемолiтична анемiя зi зниженою концентрацiСФю гемоглобiну, що приводить до небезпечного кисневого голодування плоду. Крiм зменшення кiлькостi еритроцитiв плоду, спостерiгаСФться фарбування навколоплiдних вод в жовтий колiр внаслiдок наявностi бiлiрубiну продукт розпаду гемоглобiну. Послiдовнiм етапом хвороби (приблизно 40% випадкiв) являСФться збiльшення печiнки i селезiнки плоду внаслiдок пiдвищеноi продукцii еритроцитiв i важка жовтуха пiсля народження. Дiти часто народжуються мертвими або вмирають вiдразу пiсля пологiв.
Всi звiснi системи груп кровi мають антигени, здатнi визвати iмунiзацiю i гемолiтичну хворобу плоду i новонародженого. Однак найбiльш часто причиною даного стану (в 97%) служить антиген D по системi резус-фактор i антигену А i В по системi основних груп кровi. Найбiльше клiнiчне значення маСФ сенсибiлiзацiя до антигену D.
Дiагностика серологiчних конфлiктiв у вагiтних.
Саме важливе питання в дiагностицi конфлiкту визначення групи кровi обох батькiв на як можна