Сфери проникнення англіцизмів в інші мови - російську, українську
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
Курсова робота
З порівняльної лексикології англійської та української мов
СФЕРИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В ІНШІ МОВИ РОСІЙСЬКУ, УКРАЇНСЬКУ
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. АНГЛІЦИЗМ ЯК ВИД ЗАПОЗИЧЕННЯ
1.1 Запозичення та його типи
1.2 Визначення англіцизму
Розділ 2. СФЕРИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ
2.1 Історія взаємодії української та англійської мов
2.2 Англіцизми 20-го століття
2.3 Англіцизми в молодіжному жаргоні
Розділ 3. ВПЛИВ ЗАПОЗИЧЕНЬ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
ВСТУП
Темою роботи є сфери проникнення англіцизмів в інші мови, зокрема в українську. Справді, кінець 20-го початок 21-го ст. став часом неймовірного розширення політичних, економічних та культурних звязків України з іноземними (у першу чергу з англомовними) країнами. Це спричинило посилення надходження в українську мову чужомовної лексики. Особливо зросла кількість запозичених англіцизмів для найменування нових явищ, наявних в англомовній світовій практиці, і які зявилися у мові у звязку з політичними та економічними реформами. Багато лінгвістів перераховували причини запозичень, різні за своїм характером - мовні, соціальні, психічні, естетичні і т. д. Над цією проблемою працювали Радчук В.Д., Караванський С.Й., Русанівський В.М. та багато інших українських та російських дослідників.
Україномовна періодика, радіо, телебачення подають велику кількість англіцизмів для дослідження. Англіцизми також широко представлені у словниках, що зявилися останнім часом. Якщо не брати до уваги фахову термінологічну лексику, то у популярному вжитку англіцизми зустрічаються у найрізноманітніших тематичних групах: економіка, банківська справа, фінанси, кіно, телебачення, музика, розваги, компютерна техніка та технологія, спорт, побутова техніка, сервіс, політика, страви та напої, тварини, медицина, одяг, тканини, канцелярське приладдя, офісна техніка, назви осіб. Численні новітні англійські запозичення, які тематично співвідносяться з економікою, банківською справою і фінансами, зумовлені великими змінами в цих сферах життя і впровадженням ринкової економіки в Україні, а з нею і виникненням потреби в найменуванні нових явищ, які вже мають інтернаціональні (переважно на ґрунті англійської мови) назви.
Актуальність дослідження полягає в тому, що розгляд проблем, повязаних з теорією і практикою запозичень, важливий в сучасних умовах, оскільки сьогодні висловлюються серйозні побоювання з приводу потужного напливу запозичень, які можуть призвести до знецінення українського слова.
Метою дослідження є визначення понять запозичення та англіцизм, охарактеризувати сфери їх проникнення та вплив на українську мову.
Завдання. Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких конкретних завдань:
- Дати визначення запозиченню, розглянути причини та види запозичень;
- Дати визначення поняттю англіцизму, та визначити його характерні риси;
- Розглянути історію та сфери проникнення англіцизмів в українську мову;
- Розглянути місце англіцизмів у молодіжному жаргоні;
- Визначити вплив англіцизмів на мову взагалі.
Практичним значенням дослідження є використання результатів при вивченні курсу лексикології, дослідження може становити певний інтерес для тих, хто цікавиться процесами, які відбуваються в сучасній українській мові.
РОЗДІЛ 1
АНГЛІЦИЗМ ЯК ВИД ЗАПОЗИЧЕННЯ
1.1 Запозичення та його типи
Як правило, більшу частину лексики в мовах світу становлять споконвічні слова, які виникали у конкретній мові або успадковані з давніх часів від мови-джерела. До споконвічної лексики, зокрема, української мови належать:
а) власне українські слова, яких немає у споріднених російській і білоруській мовах; їх поява припадає на час формування української мови (починаючи приблизно з XIV ст.): багаття, взагалі, гарний, мріяти, очолити, січень та ін.;
б) східнословянські слова, що побутували в давньоруську добу (XIXIII ст.), коли ще не було самостійно існуючих російської, української і білоруської мов: білка, дядько, коромисло, снігур, тепер, хороший; слова цього типу є спільними для східнословянських мов;
в) спільнословянські слова, знані у добу загальнословянської єдності (її розклад почався у VVI ст. н. е.): голова, день, дуб, жити, земля, коса, рука, риба, чорний, чотири, я; ці слова є в усіх словянських мовах;
г) слова лексичного фонду індоєвропейської мови-основи: дім, дочка, корова, мити, сорочка, яблука; такі слова з деякими відмінностями в звуковому складі знані в усіх або деяких мовах індоєвропейської сімї, до якої належать, крім словянських, мови балтійські, германські, романські, індійські та ін.(1; 2;3)
Споконвічна лексика кожної мови передає її лексичну і значною мірою фонетичну специфіку, а також вказує на генетичну приналежність цієї мови до відповідної мовної групи і сімї мов.[3,143]
Поряд із споконвічною лексикою у будь-якій мові існують іншомовні, або запозичені, слова. Запозичення перехід елементів однієї мови в іншу внаслідок взаємодії цих мов характеризує увесь період історичного розвитку мови.[2,69; 3,143] Запозичуватись мож