Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
пективі у звязку з широким масштабом іригації в регіоні [29]. Системний підхід до цієї проблеми вимагає вивчення факторів впливу, тобто визначення об`ємів дренажно-скидних вод, їх хімічного складу, вмісту в них шкідливих домішок. З цим питанням тісно повязуються завдання аналізу функціонування джерел впливу (втрати зрошувальної води з різноманітних елементів зрошувальної мережі, закономірності формування хімічного складу дренажно-скидних вод тощо).
При встановленні водоспоживання культур, режимами зрошення передбачалось біологічно-оптимальне забезпечення рослин водою протягом всього періоду їх росту на рік 75 %-ої водозабезпеченості, що завищувало водоподачу (гідромодуль) зрошувальних систем до 0,40-0,45 л (сек.) га при великой їх концентрації в Таврійському степу, масштаби будівельних робіт, збільшувало непродуктивні витрати енергоресурсів. Як наслідок, річні втрати дніпровської води на фільтрацію лише на Краснознамянському магістральному каналі становлять 81 млн. м3, на Північно-Кримському 37 млн. м3 [4]. Але у такий спосіб були створені нові угіддя для дикого кабана, ондатри тощо. Усі меліоративні системи значно покращили умови існування лисиці, та єнотоподібного собаки в Причорномор`ї і Приазов`ї, де через близькість грунтових вод до поверхні, завжди існував дефіцит місць для будівництва нір [3]. Однак, зрошувальні канали стали нездоланною перешкодою для усіх копитних і зараз являються одним із важливих чинників скорочення їх чисельності на крайньому півдні країни [47].
В результаті діяльності людини степні екосистеми майже повністю перетворилися в сільськогосподарські угіддя. Наприклад, степові екосистеми, Джанкойського району раніше покриваючі 85 % території, а зараз майже повністю трансформовані в сільськогосподарські угіддя. Під загрозою знаходяться існування степової біоти. Недоторкані ділянки степової рослинності збереглися тільки в прибережній зоні, на межі між галофітними лугами та засоленими землями [27].
В Присивашші найбільш інтенсивна орання цілинних земель проводилась в 1950-60-ті роки. Зараз в кримської часті Присивашшя рілля складає більш 70 % території. Починає з кінця 1980-х років, більша частина цих земель не обробляється в звязку з загальним занепадом сільськогосподарських виробництв,а використовується для випасу худоби [42]. Але відновлення природних травянистих комплексів в багатьох місцях не відбулося. Більшість територій зайнято вторинною (смітною) рослинністю. Нерідко має місце перевипас, особливо в результаті розвитку вівчарства, та, як слідство, - опустелення окремих ділянок.
Руйнування наземних екосистем також повязане з будуванням на великих площах рисових ланів та риборозводних ставки, неправильним зрошенням, підтопленням грунтових вод, вторинним засоленням грунтів. Підтоплення та вторинне засолення грунтів побільшує проблему перевипасу, так як скорочуються пригідні для випасу площі та призводять до перевантаження збережених пасовищ. Разом з тим, слід відмітити, що рисові лани та риборозводні ставки побудували сприятливі умови для гніздування та годування ряду видів водних та водно-болотяних птахів, зокрема лелекоподібних, мартинів та куликів.
Значний негативний вплив на тваринний та рослинний світ робить широкомасштабне застосування отрутохімікатів (пестицидів) та добрив.удобреній Вчені неодноразово реєстрували на Сиваші та у Присивашші масові отруєння [3]. Під впливом агрохімікаті відбувається скорочення чисельності багатьох важливих видів безхребетних, у тому числі занесених до Червоної книги України.Інші антропогенні фактори. Серед антропогенних факторів, не освітлених вище, найбільш важним є охота, рибна ловля та фактор хвилювання.
відноситься до числа факторів безпосереднього впливу на біоту, перш за все на ссавців та птицю. По мірі розвитку продуктивних сил суспільства значення мисливського промислу в господарської діяльності людини знизилось. Однак збільшення чисельності населення та досконалення способ добичі диких тварин цього фактора на фауну не тільки не зменш, а навпаки.
Слід підкреслити, що при сильному скорочуванні чисельності окремих популяцій тварин, яке відбувається під дією багатьох факторів, повязаних з, останньою заключною ланкою у факторів,до зникнення виду. Особливо це характерно для острівних територій, якою є Крим. В теперішній час у Криму мисливство є згубним для таки видів, як стрепет та дрохва .
Багато видів тварин відносяться до категорії рідких та зникаючих видів занесені до Червоної книги України. На жаль це їх від знищення не спасає. Головні причини низька дисципліна та не додержання правил полювання у не тверезому виді.Грає рольиць це рідких видів птиць, яких досить складно відрізнити від , більш масових . Це стосовно білолоб гуск, білоок черн, тонкодзьобогоого кроншнепаа. полювання в умовах поганої видимості, у су чи вночі приводить до гибелі навіть таких добре видимих видів, як червоновола казарка та огар.
Точні данні обсягу здобичі мисливських видів тварин не відомі, тому дати оцінку ,фактору . Але базуючись на данні, орнітологічної експедиції, та на результат опитування місцевих мисливців, можна сказати, що в останні роки значно поширилось браконьєрство. На території Присивашшя браконьєрським способом найбільш часто добувається крижень, куропатка, заєць, ондатра, в окремих випадках фазан. Діє масштабний відстріл червоноволої казарки, а цей вид не тільки занесений до Червоної книги України, але і також охороняється на міжнародному р?/p>