Сучаснi тенденцIї нобелевського руху в Українi та свiтi
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?го навчання й досліджень, аби зупинити відтік наукового потенціалу.
В імпорті освіти перевагу слід надавати направленню громадян України для отримання повної вищої освіти та наукового ступеня PhD за кордоном, залученню їх та провідних іноземних науковців на посади професорів, завідувачів кафедр, деканів і ректорів, водночас відійшовши від орієнтації на гранти і приватні кошти. Потрібно заснувати державні стипендії для такого навчання. До речі, Міністерство освіти і науки вже кілька років поспіль подає проект указу президента “Про запровадження стипендії президента України обдарованим студентам і молодим науковцям для навчання в елітних або престижних університетах і наукових центрах”, згідно з яким планується виділяти 50 грантів на навчання в іноземних університетах і роботу в науково-дослідних центрах. Але цей проект і досі не підписано. Держава має дбати про навчання і стажування здібної молоді у найкращих університетах світу, створення власної лабораторної бази. Ученим, залученим до роботи в системі вищої освіти України, необхідно надавати робочі місця та гідну оплату праці.
Уряд має сконцентрувати зусилля наших учених, взявши відповідаль- ність за вибір потенційно успішних напрямів наукових економічних розробок. Дуже корисним може бути встановлення контактів з громадами українців за кордоном.
3) Функціонування ефективної національної програми стимулю- вання наукової діяльності. Йдеться не про пільги, бо вони є префенцією, яка не потребує зусиль для її здобування. В Україні потрібна продумана система підтримки урядом науковців за умови досягнення ними результатів, що відповідають задекларованим інтересам державної політики, тобто спектр різних мотивацій і стимулів. Серед них:
організація на всеукраїнському рівні відзначення найкращих наукових розвідок економістів з наступним фінансуванням їх перекладів англійською мовою та залучення міжнародних експертів до оцінювання наукового рівня праць;
видання англомовного реферативного журналу української еконо- мічної думки;
створення в Інтернеті національної бази наукових даних; налагоджування лінків від цього веб-сайту до веб-сторінок вітчизняних дослідників;
інформаційне і матеріальне забезпечення організації Всеукраїнського конкурсу науково-популярних статей і фотографій “Наука й інновації су- спільству” та відзначення президією Академії економічних наук України кращих досягнень економістів премією та Золотою медаллю імені М. І. Тугана-Барановського;
делегування українських учасників на міжнародні наукові форуми за підсумками різних конкурсів чи традиційних Тернопільських Нобелівських читань, надання справі максимальної гласності.
Водночас потрібно змінити дві негативні тенденції:
1. українські патенти, винаходи за безцінь “спливають” за кордон, куди тільки у 2004 р. наш бізнес переказав півмільярда доларів на наукові дослідження. Водночас немає стимулювання нових ідей, винаходів, проектів: замість отримання винагороди винахідник за реєстрацію авторського права має сплатити державі чималу суму.
2. існує дисбаланс в оплаті праці науковців в Україні й за кордоном, що призводить до відтоку перспективних спеціалістів у бізнесові структури, еміграції вчених і талановитої молоді, втрати спадкоємності знань і досвіду в наукових колективах.
Припинення неконтрольованого відтоку дослідників за кордон, стиму- лювання повернення українських науковців на Батьківщину (цьому сприяє створена за прикладом Польщі, Угорщини та інших країн, де наукових емі- грантів було багато, система грантів “для тих, хто повертаються”); підви- щення престижу професії науковця.
Наявну модель розвитку науки, ізольовану від практики і системи освіти, та монопольне державне фінансування наукових організацій слід замінити на виділення коштів під конкурсні цільові програми і розробки, перспективні науково-технічні проекти, повязані з розвитком інноваційного бізнесу, надання спеціальних кредитів, організацію лізингу найновіших видів машин та обладнання під державну гарантію, дотримуючись принципу пайової участі державного і приватного фінансування. Розвязання подібних нагальних проблем має стати предметом діяльності незалежного Національного наукового фонду. Україна повинна навчитися дбати про відтворення і нагромадження найбільшого національного багатства інтелектуального потенціалу нашого суспільства.
В основі механізму постійного оновлення навчальних програм могло б бути запровадження у ВНЗ нового фундаментального курсу економічної теорії економічної нобелелогії.
Запровадження курсу “Економічна нобелелогія” покликане забезпечити:
підпорядкованість певним логічним закономірностям процесу освоєння теорій, концепцій, парадигм, наукових ідей, поглядів нобеліантів, виявлення їх спадкоємності і взаємозвязку між ними;
подолання історичної обмеженості, запізнюваності в освоєнні і викла- данні нових знань;
плюралізм поглядів, позицій шкіл і напрямів; критичне осмислення застарілих економічних знань;
стимулювання у студентів сприйнятливості до нововведень, іні- ціативної участі в науково-дослідницькій творчості. Нобелелогія реальний шлях до відродження в молоді інтересу до наукової роботи;
якісно новий рівень перепідготовки та підвищення кваліфікації викладацьких кадрів, оскільки в сучасному світі будь-який нагромаджений рівень знань швидко починає відставати від потреб інтелектуал