Сутність страхової діяльності

Методическое пособие - Банковское дело

Другие методички по предмету Банковское дело

нкуренції на страховому ринку, попередження і припинення монополізму.

Державно-правове регулювання діяльності на страховому ринку України здійснюється органами законодавчої, виконавчої та судової влади.

 

6.2 Органи, що здійснюють нагляд за страховою діяльністю

 

Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері страхування є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. До системи державного регулювання діяльності у сфері страхування також входять:

  1. Антимонопольний комітет антидемпінгова та антимонопольна політика;
  2. Державна податкова адміністрація України податкове регулювання;
  3. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку нагляд за акціонерними товариствами;
  4. Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва регуляторна політика;
  5. Міністерство фінансів України фінансова політика;
  6. Національний банк України валютне регулювання;
  7. Фонд державного майна управління частками державного майна.

Спори, повязані із страхуванням, вирішуються в порядку, передбаченому законодавством України.

Крім цього, Всеукраїнське обєднання громадських організацій Асоціація страхувальників України (м. Київ) як добровільне обєднання громадських організацій, створене на основі єдності інтересів його членів, що діє на засадах рівноправності, самоврядування, законності та гласності. З метою розвитку страхового ринку України і наближення його до професійних та громадянських стандартів розвинених країн, що повинно сприяти прискоренню інтеграції України до світового товариства. Ця організація сприяє поширенню освітньої, наукової і правозахисної діяльності серед споживачів страхових послуг, розвитку інформаційної інфраструктури страхового ринку України.

Також діє Українське Актуарне Товариство (м. Київ), яке сприяє становленню високого стандарту компетентності спеціалістів у страховому та фінансовому бізнесі, налагодженню в Україні початкового та більш поглибленого навчання актуарній справі, розвитку теоретичних та прикладних досліджень.

 

 

7. Особисте страхування

 

  1. Класифікація особистого страхування

 

Класифікація особистого страхування здійснюється за різними ознаками:

- за обсягом ризику: на випадок дожиття чи смерті; на випадок інвалідності, непрацездатності, недієздатності; непередбачуваних медичних витрат;

- за кількістю осіб, що вказані в договорі страхування: індивідуальне, колективне;

- за тривалістю страхового забезпечення: короткострокове (до 1 року), середньострокове (від 1 до95 років), довгострокове (від 10 років);

- за формою виплати страхового забезпечення: одноразова виплата страхової суми, виплата страхової суми у вигляді ренти;

- за формою оплати страхових премій: одноразова оплата страхової премії, щорічна оплата страхової премії, щомісячна оплата страхової премії;

- за формою здійснення: обовязкове, добровільне;

- за видом особистого страхування: страхування від нещасних випадків та хвороб, медичне страхування, страхування життя, додаткове пенсійне страхування, соціальне.

Кожний із зазначених видів страхування має свою відповідну класифікацію (поділ на підвиди), умови та правила здійснення страхування, порядок розрахунку страхових тарифів та виплати страхових сум, враховує багато впливових різноманітних факторів.

Особисте страхування досить велика галузь страхування, яка поєднує ризикову та заощаджувальну функції страхування. Конкретними страховими подіями є дожиття до закінчення терміну страхування чи втрата здоровя в результаті реалізації певних ризиків. Обєкти особистого страхування не мають абсолютного критерію вартості. Сформований страховий фонд є важливим джерелом інвестицій в економіку держави.

 

  1. Зміст та роль особистого страхування

 

Особисте страхування є формою захисту від ризиків, що загрожують життю, здоровю та працездатності людини, а також однією із галузей страхування, що законодавчо закріплюються в Україні.

Особисте страхування поєднує ризикову та накопичувальну (заощаджувальну) функції страхування. При цьому тимчасово вільні кошти акумулюються у страховому фонді та є важливим джерелом інвестицій в економіку держави.

Обєктом особистого страхування є майнові інтереси, повязані з: життям, здоровям, працездатністю, додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи.

Предметом особистого страхування є наступні ризики: смерть, хвороба, каліцтво, травма, тривалість життя.

До специфічних рис особистого страхування відносяться:

  1. страхувальник чи застрахований повинен бути конкретною особою у вигляді обєкту страхування;
  2. здійснюється на випадок настання певних страхових випадків;
  3. обєкт страхування не має вартісної оцінки;
  4. страхова сума не обмежується вартісною оцінкою (оскільки її неможливо визначити) обєкта страхування, а залежить від матеріального стану страхувальника;
  5. субєктів страхових відносин може бути більше двох: страховик, страхувальник, застрахована особа, вигодонабувач;
  6. деякі підвиди особистого страхування можуть бути виділені як особливо довготривалі.

7.3 Страхування життя

 

Згідно ст.6 ЗУ Про страхування

Страхування життя це вид особистого страхування, який передбачає ?/p>