Geum.ru

Сутність страхової діяльності

Методическое пособие - Банковское дело

Другие методички по предмету Банковское дело

°страхованих обєктів. У разі страхування майна на повну вартість, збитки при настанні страхової події відшкодовуються в повному обсязі. Розмір відшкодування залежить від системи страхового забезпечення, передбаченої конкретним договором страхування.

Розрізняють 3 системи страхового забезпечення:

  1. Пропорційна передбачає виплату відшкодування в тій самій пропорції до реального збитку, в якій було застраховане майно.
  2. Система першого ризику передбачає відшкодування збитків не більше страхової суми, яка встановлена за бажанням страхувальника в межах повної вартості майна. Якщо сума збитків виявилась більшою за страхову суму, то різниця не виплачується. Збиток, в межах страхової суми називається першим ризиком (ризик, що відшкодовується), збиток, що перевищує страхову суму другий ризик (не відшкодовується).
  3. Система граничної відповідальності використовується у випадках, коли страховик має відшкодувати збитки страхувальника, які обчислено як різницю між заздалегідь обумовленою границею і фактичним рівнем доходів.

Підгалузі майнового страхування:

  1. Страхування майна громадян
  2. Страхування майна юридичних осіб

1.3. Страхування відповідальності економічне призначення полягає в тому, щоб захистити майнові інтереси страхувальника у разі, якщо він завдасть шкоди здоровю, життю або майну 3-ї особи. Страхова сума при цьому не встановлюється. Встановлюється лише гранична сума відшкодування.

Види страхування відповідальності:

  1. Страхування заборгованості
  2. Страхування цивільної відповідальності власників засобів підвищеної небезпеки.

Класифікація за родом небезпек

Під родом небезпеки розуміють набір специфічних ризиків, які супроводжують діяльність страховика. В загальному плані можна виділити такі ланки, які не знаходяться в ієрархічній залежності:

  1. Страхування будівель, споруд, обладнання, продукції, сировини, матеріалів, домашнього майна від вогню та інших стихійних лих;
  2. Страхування врожаю сільськогосподарських культур від засухи та інших стихійних лих;
  3. Страхування на випадок мору та вимушеного забою худоби;
  4. Страхування від аварій, викрадення та інших небезпек засобів транспорту.

Класифікація за статусом страховика

Вона використовується для забезпечення державного регулювання страхової діяльності, ведення державного реєстру страхових організацій, контролю за страховиком і аналізу розвитку страхового ринку в інвестиційному та територіальному розумінні.

Класифікація за статусом страхувальника

Вона має сенс в звязку з тим, що страхувальники можуть бути як фізичними так і юридичними особами, майнові інтереси яких різні. Ця класифікація передбачає поділ всіх страхових послуг на ті, які обслуговують інтереси фізичних осіб та ті, які обслуговують інтереси юридичних осіб.

 

2.3 Обовязкове страхування

 

Обовязкове страхування форма страхування, що встановлюється законами України шляхом внесення змін у Закон України Про страхування і ґрунтується на принципах обовязковості як для страхувальника, так і для страховика.

Для здійснення обовязкового страхування згідно ст.7 Закону України Про страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обовязкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Перелік видів обовязкового страхування наведений в ст.7 Закону України Про страхування.

Для обовязкових видів страхування притаманні такі риси (принципи):

  1. Страхування встановлюється законом, згідно з яким, страховик зобовязаний застрахувати відповідні обєкти, а страхувальник зобовязаний вносити належну платню.
  2. Суцільне охоплення обовязковим страхуванням вказаних в законі обєктів.
  3. Автоматичність розповсюдження обовязкового страхування на обєкти вказані в законі.
  4. Дія обовязкового страхування відбувається не залежно від внесення страхових платежів.
  5. Обовязкове страхування не має певного строку дії.
  6. Нормування страхового забезпечення.

 

2.4 Добровільне страхування

 

Згідно статті 6 Закону України Про страхування

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обовязковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Перелік видів добровільного страхування ст.6 Закону України Про страхування.

Для добровільних видів страхування притаманні такі риси (принципи):

  1. Добровільне страхування діє на підставі закону і на добровільних засадах.
  2. Добровільна участь у страхуванні характерна тільки для страхувальника.
  3. Вибіркове охопленн?/p>