Сутнiсть iснування людини

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия

може продовжити людське життя, але не може дати людинi особистого безсмертя. РЖ тому не в змозi раз-вирiшити вiчного протирiччя мiж нескiнченнiстю свiту людини i кiнцiвкою iндивiдуального буття, протирiччя, яке перевиваСФться i вiдтворюСФться з кожним народжуСФться i йдуть у небуття iндивiдом. В.РЖ.Вергалузi зазначав, що ... безсумнiвно, найважче, саме болiсне, найтрагiчнiший в нашому життi - це неможливiсть нашого розуму i почуття примиритися з особовим знищенням, з вiдсутнiстю особистого безсмертя. Вiкове небажання людини примиритися з цим положенням змушуСФ шукати i пiзнавати шляхи зменшення негативного впливу стихiйних i неконтрольованих сил. Усвiдомлення меж людського iснування, розумiння i переживання швидкоплиннiсть життя ставить питання про цiлi та цiнностi життя, тобто про його сенс.

Цiлевизначення - сутнiсна характеристика людськоi життСФдiяльностi, при цьому за тимчасовими, конкретними i реальними цiлями може стояти (хоча i не бути реальною домiнантою конкретноi дii чи вчинку) бiльш висока iдеальна мета. Продукування таких цiлей - функцiя вищих цiнностей. Якби не це, людина не прагнув би до здiйснення нових цiлей i завдань, а задовольнявся б лише повторенням одних i тих же вже випробуваних дiю-вий. Проте в свiдомостi людини iснуСФ якась структура з певною iСФрархiСФю цiлей. Прагнучи досягти конкретних ний мети, людина не повинна випускати з уваги високих духовного-моральних iдеалiв, бо втрата iх рiвноцiнна втрату сенсу самого життя. У категорii сенс життя якраз i фiксуСФться цiннiсть i мета людського життя. Людське життя за самою своСФю природою повинна бути чомусь присвячена - славному справi або скромному, блискучою або буденнiй долi. Наше буття пiдпорядковане дивовижного, але невблаганного умовi. З одного боку, людина живе собою i для себе. З iншого боку, якщо вiн не направить життя на служiння якогось спiльного справi, то вона буде зiмятим, втратить цiлiснiсть, напруженiсть i "форму". Ми бачимо зараз, як багато заблукали у власному лабiринтi, тому що iм нема чому себе присвятити. Усi заповiдi, всi накази втратили силу ... Життя, присвячене самiй собi, втратила себе, стала порожньою, безцiльноi . Втрата вищих моральних цiнностей, на думку фiлософа, веде в лабiринт егоiзму - на шлях, який нiкуди не веде, означаСФ руйнування особистостi, загибель життя. Причетнiсть i СФднiсть з живуть, з iсторiСФю та майбутнiм, причетнiсть з усiСФю людською культурою i свiтом - в цьому вiдношеннi людина стаСФ ланкою в низцi нескiнченностi. Переживаючи стану, який розгортаСФться як нагальна смислова реальнiсть, людина розриваСФ вузькi рамки iндивiдуального буття, при всьому усвiдомленнi своСФi очевидною смертностi знаходить грунт i сенс, тi що не знищуються смертю.

Висновок

Отже, не дивлячись на те, як довго фiлософи вивчали сутнiсть iснування людини, як не класифiкували смисли життя, до яких неймовiрних висновкiв не доходили, сутнiсть iснування визначити не може нiхто.

Звичайно можна сказати, що людина iснуСФ для працi, для продовження роду людського, але з якою метою? У кожного своя мета. Але особливiстю iснування всiх нас, СФ наша нерозривна приналежнiсть природi. Природа визначаСФ нашу фiзiологiю та спосiб життя, вона встановлюСФ наше мiiе у всiй цiй великi системi нерозривних взаСФмовiдносин. Тому часто щиро дивуюся, чому люди ось так без особливих роздумiв шкодять природi, не задумуючись над майбутнiм своiх нащадкiв.

РЖнодi сучаснi члени суспiльства, вiдсторонюються вiд соцiуму, з метою пiзнання самого себе, та розкриття власноi мети. Загалом це не погано, але бувають випадки коли людина повнiстю втрачаСФ звязок з оточуючим свiтом, i тодi настаСФ час забуття, який може привести до страшних хвороб але до цiлковитого просвiтлення.

У визначеннi сутностi людини важливу роль вiдiграСФ душа, адже саме вона визначаСФ шлях розвитку людини як особистостi, як iндивiда. Душа СФ внутрiшнiм вчителем, що завжди вкаже правильний шлях, шлях до iстини.

Тому, щоб виконати свою мету на цiй землi, необхiдно зберегти свою iндивiдуальнiсть та неповторнiсть, i тiльки тодi зможеш досягнути гармонii iз собою та навколишнiм свiтом.

Список лiтератури

А.П. Лысков, ЧЕЛОВЕК: ПУТЬ К ЦИВИЛИЗАЦИИ