Сутність і форми експертної профілактики
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
її складу цього експерта.
З вищевказаного видно, що керівник судово-експертного закладу є особою, яка виконує відповідні, причому обовязкові, процесуальні функції в межах тих процесуальних відносин, які виникають між особами (органами), які призначили експертизу і експертами (судово-експертного закладу), які її виконують. Це має місце і в наведеному випадку профілактичної роботи з конкретної справи, результати якої, отримані на підставі застосування спеціальних знань, були виділені із висновку і повідомлені особі, яка призначила експертизу окремим листом за підписом керівника експертного закладу, який в цьому випадку виконував відповідні процесуальні функції. Така профілактична робота повинна бути віднесена до процесуальної форми профілактичної діяльності.
Інші дослідники виділяють такі форми виявлення експертної ініціативи: клопотання про надання додаткових матеріалів, інформації про умови зберігання, транспортування, експлуатації на обєктах, які досліджуються, даних про технологію їх виробництва, про участь у процесуальних діях та необхідності задавати питання, які відносяться до предмету судової експертизи, про необхідність проведення з участю експерта конкретних слідчих дій, про запрошення слідчого прийняти участь у проведенні експертизи.
Особливістю експертної профілактики є те, що її засоби і методи можуть бути складовою частиною процесу експертного дослідження (в рамках розслідування) і елементом самостійної профілактичної діяльності експертно-криміналістичної установи.
Необхідні для неї дані, зокрема відомості про причини і умови скоювання злочинів, повязаних з недосконалістю захисту тих або інших обєктів від злочинного посягання, виходять в процесі експертно-криміналістичних досліджень по завданнях слідчих. Розробка ж відповідних технічних прийомів і засобів захисту вказаних обєктів в цих випадках, як правило, грунтується на даних експертних узагальнень і здійснюється найчастіше із залученням різного роду фахівців технічного профілю. При цьому одні технічні прийоми і засоби використовуються з метою припинення реально підготовленої до початку або вже початої злочинної діяльності (різного роду пристрої: сигналізаційні і блокуючі, прийоми і засоби розпізнавання підробки документів, фальсифікацій продуктів тощо), інші направлені на ускладнення скоювання злочинів (прийоми і засоби захисту документів і цінних паперів від підробки, засоби, які перешкоджають відкриттю замків і інших замикаючих пристроїв, роблять неможливим непомітне порушення пломб тощо), треті для швидкого виявлення винних і обєктів злочинних посягань (різні хімічні речовини, якими обробляються можливі обєкти злочинних посягань, часто звані хімічними пастками). Експертно-профілактічна діяльність повинна проводитись за спеціальними методиками, розробленими фахівцями.
На підставі узагальнення результатів аналізу вказаних проблем вбачається за необхідне уточнити й зміст експертних профілактичних досліджень та побудувати структуру експертних технологій, які використовуються при їх проведенні. Науковці виділяють наступні етапи експертної профілактичної діяльності:
- Попереднє вивчення матеріалів, які були направлені на експертизу.
- Виявлення обставин, які мають значення для попередження правопорушень.
- Підготовка профілактичних рекомендацій.
- Контроль за проведенням профілактичної роботи.
- Контроль за ходом реалізації пропозицій експерта [].
І.Я. Фрідман пропонує наступну методику профілактичної діяльності співробітника експертної установи:
1. Зясування завдань експертизи, ознайомлення з надісланими речовими доказами, матеріалами справи, можлива оцінка їх з профілактичної точки зору.
2. У разі необхідності, ознайомлення з відповідними нормативними актами, методичними вказівками, літературними даними, матеріалами раніше проведених експертиз, профілактичними обставинами, зареєстрованими в експертній установі, які мають безпосереднє відношення до вирішення поставленого завдання.
3. Висунення на основі отриманих даних версії про можливі напрями профілактичної роботи, обставини, на яких потрібно зосередити увагу.
4. Проведення роздільного аналізу досліджуваних обєктів та обставин, які можуть сприяти правопорушенням. При необхідності повинні використовуватися технічні засоби, проводитися експерименти, фотографування. Якщо у справі досліджується багато обєктів, то доцільно в спеціальній розробці фіксувати порушення, які повторюються, що дозволить їх належним чином згрупувати. Тут же фіксуються дані, які вказують на необхідність порівняльного дослідження обєктів. Під час дослідження експерт має враховувати відомості, які містяться в криміналістичній та іншій спеціальній літературі та експертній практиці, які дозволили б йому виявити обставини, типові для такого випадку.
5. Ознайомлення при необхідності на місці з конкретними особливостями обставин події та окремих обєктів, вимагання додаткових матеріалів, якщо під час дослідження в цьому виникає необхідність.
6. Проведення при необхідності порівняльних досліджень.
7. Оцінка результатів дослідження з метою виявлення обставин, які сприяли правопорушенню, та розробка рекомендацій для їхнього усунення.
8. Оформлення результатів досліджень [].
Співставленням указаних етапів та методики зі структурою експертних технологій можна таким чином включити профілактичні завдання до її ?/p>