Сутність і форми експертної профілактики

Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство

?ередбачити й поширення завдань профілактичної діяльності експерта.

На думку В.Д. Арсентьєва, значно розширюється зміст поняття обєкту судової експертизи. Це реально існуючі (або які існували в минулому) явища, на встановлення яких обєктивно спрямована експертиза: обставини смерті, виконання тексту документа або підпису в ньому визначеною особою тощо. Матеріальні носії інформації про ці явища (труп, документи й інше) - їхня складова частина (дійсна або передбачувана). Головною відмінністю останнього визначення є те, що обєкт експертизи розглядається як динамічна структура, комплекс інформативних елементів, який постійно змінюються і який тісно повязаний із подією злочину.

Щоб остаточно визначитись в цьому понятті, слід уявити, що обєкти експертизи як системні утворення є різними за складністю своєї структури відповідно до складності структури процесів матеріального закріплення інформації про злочин чи інші протиправні діяння. Цю думку можна проілюструвати наступними прикладами.

Сьогодні суттєвим в роботі експерта стає його здатність розглядати обєкт дослідження як єдиний інформативно-матеріальний комплекс явищ, повязаних із подією злочину чи іншого правопорушення, і інформація про які закріплена в різноманітних ознаках. Ці елементи обєкту дослідження можна визначити як ознаки кримінального походження (сліди злочинного впливу). Поширення змісту обєкту експертного дослідження тягне за собою і зміну його задач. Відповідно, головне завдання можна сформулювати як встановлення визначених розбіжностей досліджуваного обєкту з еталоном, який повинний бути аналогом цього обєкту, який не піддавався видозміні в результаті правопорушення.

Отже, з усього вищевикладеного, можна сформулювати поняття експертної профілактики як діяльність експерта з виявлення при проведенні експертного дослідження обставин, які сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення і формулювання змісту заходів щодо усунення визначених обставин в межах своєї компетенції. Метою профілактики може бути й виявлення ознак іншого злочину чи правопорушення, взагалі ознак кримінального походження.

 

2. Завдання та основні принципи експертної профілактики

 

Системній аналіз такого явища, як експертна профілактика вимагає окреслення його завдання та визначення принципів діяльності. При зростаючій ролі експертної профілактики, перетворенні її в безпосередню продуктивну силу, без якої не можна вирішити жодного завдання в області економічного і соціального життя людей, з особливою гостротою ставиться питання про її призначення, цілі і завдання розвитку. Для чого існує конкретна область наукового знання? Без чіткої відповіді на це питання важко уявити собі цілеспрямовану наукову діяльність і ще важче визначити відношення суспільства до даної науки, тобто її суспільну необхідність.

Під принципом (від латинського principium основа, початок) зазвичай розуміється будь-яке початкове положення теорії, вчення, науки або внутрішнє переконання людини, її погляд на речі. Під принципами експертної профілактики треба розуміти ті основні умови, які визначають гносеологічну спрямованість експертних досліджень.

Основними завданнями та напрямами експертної профілактики є:

  1. Розробка і вдосконалення методів і прийомів виявлення причин злочинів і сприяючих їм умов з урахуванням їх особливостей.
  2. Виявлення і дослідження особливостей типових результатів експертного дослідження, надання на їх основі рекомендацій по попередженню злочинів;
  3. Визначення комплексу профілактичних заходів по захисту різного роду обєктів від злочинного посягання, найбільш дієвих в кожній з виділених ситуацій.
  4. Розробка заходів попередження певного виду злочинів.

Саме комплекс даних завдань, які можуть бути вирішені специфічними експертними методами і засобами, визначає предмет експертної діяльності по попередженню злочинів.

Основними принципами організації профілактичної діяльності є:

  1. Плановість планова, послідовна розробка профілактичних пропозицій.
  2. Забезпечення контролю за здійсненням профілактичних заходів: повідомлення в компетентні органи, установи щодо запропонованих профілактичних заходів, відстежування їх подальшої долі та їх дієвості.
  3. Налагодження взаємодії експертних установ із слідчими і оперативними службами при здійсненні профілактичної діяльності, яка проводиться через них.
  4. Доцільність і прийнятність (перш за все з економічної точки зору) профілактичних рекомендацій та пропозицій, тобто можливість втілення в життя профілактичних рекомендацій, які принесуть прогнозовані результати.

 

3 Форми і стадії методики експертної профілактики

 

Більшість дослідників одностайна у думці, що експертна профілактика має дві форми:

  1. процесуальну, коли відповідний документ (висновок, повідомлення) надсилається слідчому (суду),
  2. непроцесуальну, коли у конкретній справі чи в результаті узагальнення експертної практики повідомлення (довідка) надсилається безпосередньо відомству, організації чи підприємству, від яких залежить вжиття відповідних профілактичних заходів.

До непроцесуальної форми експертної профілактики належить також надання практичної допомоги у здійсненні профілактичних заходів в органах нотаріату, соціальної допомоги населенню, в автогосподарствах, у проведенні розяснювальної роботи (лекції, семінари, інструкт?/p>