Суспільно-географічний комплекс великого міста
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
?у, ініціативну діяльність окремих громадян та їх груп з виробництва товарів та послуг, в яких відчувається гостра потреба. Найбільш узагальненим показником розвиненості господарського підкомплексу міста, є показник виробленої продукції і послуг в розрахунку на одного жителя. Господарський підкомплекс міста характеризується певним співвідношенням галузей, тобто певною функціональною структурою. Для її характеристики використовуються також показники основних фондів міст, які взяті в цілому і характеризують потенційну економічну “потужність” міст. Певне уявлення про функціональну структуру господарського підкомплексу міста надає розподіл виробленої в місті продукції (послуг) валової доданої вартості за галузями економіки. Для розуміння того, як функціонує господарський підкомплекс міста, велике значення відіграє розподіл галузей економіки на містоутворюючі та містообслуговуючі. Містоутворюючі галузі галузі народного господарства, що зумовлюють виникнення і розвиток міського поселення: промисловість, будівництво, транспорт, наука і наукове обслуговування, вищі і середні спеціальні заклади, рекреаційні установи, а також адміністративно-господарські і громадські організації. Такі функції називають базовими. Містообслуговуючі галузі галузі народного господарства, функціонування яких спрямоване на створення підкомплексу необхідних умов проживання та діяльності населення міста. Функції містообслуговуючих галузей реалізуються у сфері обслуговування та задоволення культурно-соціальних потреб населення (міський пасажирський транспорт, підприємства комунального і житлового господарства, торгівлі, побутового обслуговування, організації та заклади культури, освіти, охорони здоровя, фізичної культури, спорту тощо, а також у сфері адміністративно-господарської організації міського населення). Такі функції прийнято називати небазовими.
Місто, хоча і являє собою локальну соціально-економічну систему, забезпечити свої потреби товарами, послугами і продуктами інтелектуальної власності не в змозі. В цьому й немає потреби. Місто вступає у зовнішні відносини зі світом, щоб купити те, що не виробляє саме, і продати “решті світу” власні продукцію і послуги. Зовнішньоекономічний підкомплекс міста утворюють: міжрегіональний економічний розвиток (кооперація, закупки, продаж), зовнішньоекономічна діяльність (експорт продаж товарів іноземним субєктам господарської діяльності та вивезення товарів через митний кордон країни; імпорт закупка в іноземних субєктів зовнішньоекономічної діяльності товарів та їх ввезення на територію країни; інвестиції довгострокові вкладення в різні галузі і сфери економіки міста; іноземні інвестиції цінності, які вкладають іноземні інвестори в обєкт інвестиційної діяльності країни; міжрегіональні та міжнародні звязки (міжнародні стосунки, культурний обмін, досвід.
З розвитком ринкових відносин у місті почався процес становлення інституту приватної власності та формування прошарку підприємців. У звязку з цим, постало багато проблем, найважливішими з яких є дослідження джерел та шляхів розвитку приватного підприємництва, в тому числі і в промисловості, розробка форм і методів його функціонування, вибір оптимального варіанту державного регулювання підприємництва та визначення його місця і ролі в економіці країни. Сучасний етап реформування економіки у Москві вимагає не лише науково-теоретичного обґрунтування механізму запровадження нових форм господарювання, а й вивчення історичного досвіду становлення та розвитку ринкових відносин, складовою яких була приватна промисловість.
Будь-яка нова стратегія у процесі реалізації зазнає змін під впливом конкретних соціально-економічних умов певного регіону. Тому регіонально-історичні дослідження, головними обєктами яких виступає місто, мають на меті максимально наблизити до території та дозволяють виявити маловідомі деталі певних процесів. У відповідності до цього, регіональна специфіка Москви як адміністративного та промислового центру, визначила своєрідність впровадження нової економічної політики у місті. Регіональна відмінність Москви дає можливість деталізувати причини відновлення багатоукладної економіки, процеси формування та функціонування приватно-орендної та приватновласницької форм у промисловості, методи обмеження діяльності та згортання приватного промислового сектору.
Промислове виробництво за останні 5 років у Москві зросло на 24 % (Рисунок 5). На території міста діє значна кількість підприємств збройної промисловості, серед них:
-Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева
-Московський галікоптерний завод імені М. Л. Миля
-Комплекси двигунобудування Салют ім. Чернишова
-Виробництво компанії РБК МіГ
-Підприєиства Концерну ППО Алмаз-Антей (найбільший - Алмаз, Альтаір, Авангард)
-Тушинський машинобудівний завод
-Ракетобудівельний Вимпел.
З громадянських виробників найбільші:
-Одна з останніх моделей вантажівок ЗІЛ-436200, які виробляються на на ЗиЛі.
-Московський нафтопереробний завод великий виробник, у тому числі нафтопродуктів на експорт
-Завод імені Ліхачова виробник вантажних автомобілів, біля 10 тис. шт. у рік.
-Автофрамос - підприємство по зборці легкових автомобілів Renault, біля 60 тис. шт. у рік.
-Московський шинний завод
-Металургічний завод Серп і Молот
-Електрозавод великий в