Суспільно-географічний комплекс великого міста
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
µння міста як форми розселення, середовища функціонування і розвитку специфічної соціально-територіальної спільноти людей;
?аналіз формування демографічної і професійної структури міста;
?аналіз закономірностей розвитку соціально-поселенської структури, що виступає в якості взаємодії поселенської мережі з соціальною організацією суспільства;
?аналіз взаємозвязку соціально-класової структури і поселенської мережі;
?дослідження особливості соціально-поселенської структури як ієрархічно організованого взаємозвязку соціальних типів міських та сільських поселень;
?аналіз специфіки урбанізації в різних соціальних умовах;
?аналіз звязку урбанізації і індустріалізації;
?аналіз удосконалення і розвитку складових соціальної інфраструктури у відповідності з потребами міських жителів у житлі, в різних формах і видах побутового, соціального і культурного обслуговування;
?дослідження міських проблем відтворення, розподілу, обміну та споживання на базі міського матеріально-речового комплексу;
?аналіз специфіки спілкування в міському середовищі;
?дослідження маргінальних прошарків міського населення;
?дослідження функціонування соціальної організації міста;
?дослідження функціонування соціальних інститутів міста;
?розробка програм соціального управління містом;
?соціальне планування міської соціально-територіальної спільноти;
?забезпечення комплексності соціально-економічного розвитку міста [4].
На рубежі XX-XXI ст. вітчизняна соціологія міста розвивалася переважно на рівні прикладних досліджень. Хронологічно можливо визначити кілька етапів розвитку дослідження міста:
-перше десятиліття XX ст. - повязане з розробкою моделі ідеального міста;
-дискусії 20-30-х років між урбаністами та дезурбаністами, які точилися навколо проблем соціалістичного розселення;
-дослідження 60-х років - охоплювали проблеми регулювання зростання великих і малих міст, активізації роботи міського транспорту та сфери обслуговування, вивчення ролі міграції в розвитку міст, розробки планів їх соціального розвитку, дослідження проблем адаптації до міського способу життя, відродження урбанфутурології, вивчення проблеми урбанізованих районів, специфіки міського середовища тощо;
-дослідження 70-80-х років - зосереджувались на вивченні якості міського середовища, відмінностей між містом і селом, аналізі чинників еволюції міст, розвитку теорії соціального управління містом, визначенні специфіки радянської урбанізації тощо;
- 90-ті роки - поч. XXI ст. - характеризуються вивченням соціальної структури міста, організації сучасного життєвого простору, процесів територіальної диференціації та соціальної сегрегації у місті [6].
У дослідженні міста вносять вклад багато наукових дисциплін. Становлення дослідження міста не можна уявити собі без урахування тих результатів, що були накопичені науками, причетними до міської проблематики. У теорії містобудування, місто стало визначатися як середовище, що включає до себе систему соціальних інститутів, які забезпечують життєдіяльність міського населення, як створена людиною сфера необхідна для різнобічної діяльності.
Вивчаючи соціальні процеси і явища, що відбуваються в місті, соціально-демографічні проблеми міського соціуму, проблеми соціального, економічного, культурного управління і розвитку комунального господарства, дослідження міста тісно повязане з демографією, економічними науками, статистикою (соціальною статистикою), соціальною психологією, культурологією, теорією соціального управління тощо.
Як конкретний результат дії основних суспільно-географічних законів розглядаються суспільно-географічні комплекси, під якими розуміються виокремлені на основі суспільно-географічних звязків територіальна і комплексно-пропорційна структури матеріально-речовинних і духовних компонентів діяльності людини. Такі суспільно-географічні утворення виступають інваріантним обєктом вивчення суспільної географії [8].
1.2 Велике місто, як обєкт дослідження
Велике місто є своєрідним соціокультурним середовищем, що охоплює соціальний світ, матеріальні та духовні умови становлення, існування, розвитку та діяльності людей. Тобто міське середовище - це і ландшафт, і люди, і способи їх взаємодії, і виробничі процеси, екологія, якість життя, рівень інформаційного обміну, особлива соціальна структура. Це середовище формує відповідний соціально-психологічний тип особистості, наділений раціональністю, мобільністю, готовністю до змін, умінням поєднати власні інтереси з інтересами інших, здатністю долати труднощі середовища [9].
Місто це внутрішньо диференційована підсистема суспільства, що склалася в процесі суспільного територіального розподілу праці, і яка забезпечує в основних рисах відтворення його цілісної структури. Для міста характерна поліструктурність, яка представлена особливою єдністю природно-екологічних умов, домінуючим над ними високорозвиненим матеріально-економічним середовищем, концентрованого типу соціально-просторової організації людей. Місто характеризується різноманітністю трудової і невиробничої діяльності населення, специфікою його соціального складу і способу життя. Місто органічно взаємоповязане з селом як парний елемент соціально-територіальної цілісності суспільства [25].
Особливу увагу науковців привертає столичне місто, адже столиця є сус?/p>