Статистичний аналіз і прогнозування урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району Житомирської області
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
?ування цукрового буряка.
Таблиця 13. Економічна ефективність вирощування цукрових буряків
ПоказникиГрупи господарств за урожайністю цукрових буряків, ц/гаВ середньомуІ
43,7-79,2ІІ
79,3-150,2ІІІ
150,3-225,7Кількість господарств513725Середня ціна реалізації, грн.11,6513,4115,7013,5Собівартість 1 ц, реалізованої продукції, грн.12,7515,669,5312,64Затрати праці на 1 ц, люд.- год5,963,041,633,54Прибуток (збиток) на 1 ц, грн.-1,1-2,254,170,27Рентабельність, %-8,7-14,444,211,4
Із даних таблиці видно, що цукровий буряк досить ефективно вирощується тільки у ІІІ групі, так як рентабельність у цій групі становить 44,2% тобто 44 коп. В І та ІІ групі спостерігається висока собівартість при низькій ціні реалізації так у І групі при собівартості 1 ц продукції грн. середня ціна реалізації становить 11,65 грн. тобто має місце збиток на 1,1 коп. Дуже погана ситуація спостерігається у ІІІ групі, при порівнянні собівартості і середньої ціни реалізації збиток складає 2,25 грн.
Проаналізуємо вплив на економічну ефективність урожайність цукрового буряка. Для цього виділимо ІІІ групи по урожайності (ц/га).
Намітимо показники які ми будемо використовувати при побудові таблиці:
1.Затрати праці на 1 ц, грн..
2.Собівартість виробництва 1 ц цукрового буряка,грн.
3.Отримано прибутку(збитку) на 1 ц , грн.
4.Рівень рентабельності, %
5.Урожайність, ц/га
Побудуємо таблицю 14.
Таблиця 14. Вплив урожайності на економічну ефективність цукрового буряка
ПоказникиГрупи господарств за урожайністю цукрових буряків, ц/гаВ середньомуІІІІІІКількість господарств513725Собівартість 1 ц реалізов продукції12,7515,669,5912,66Затрати праці на 1 ц люд.год6,03,01,62,4Прибуток (збиток) на 1 ц грн.-0,95-2,294,21,4Рентабельність, %-8,7-13,843,811,8
Із таблиці видно, що при зростанні урожайності собівартість 1 ц реалізованої продукції та затрати праці на 1 ц людино-годин зменшуються. Але разом з тим спостерігається погана ситуація у І та ІІ групі господарств. Збиток у І групі складає 0,95 грн. , а у другій групі 2,29 грн.
Таким чином на економічну ефективність вирощування цукрового буряка значний вплив мають такі фактори: урожайність цукрового буряка, якість ґрунту, кількість внесених добрив, забезпеченість господарства основними виробничими фондами та ін.
Розділ ІІІ. Кореляційно-регресійний аналіз урожайності цукрових буряків
3.1 Визначення показників звязку при прямій парній залежності
Кореляційний аналіз це метод кількісної оцінки взаємозвязку між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні процеси.
Кореляційний звязок проявляється не в кожному окремому випадку соціально-економічних процесів, а при великій кількості спостережень та порівнянні середніх значень взаємоповязаних ознак. Цей звязок існує на законі великих чисел, який реалізується в масовому процесі як тенденція до зростання або зниження результативної ознаки в залежності від відповідної зміни факторної ознаки.
З математичної точки зору кореляційна залежність це функціональне співвідношення між середніми значеннями визначених ознак. За допомогою методу кореляційного аналізу вирішуються 2 основні задачі:
1.Визначення форми звязку
2.Вимірювання тісноти звязку
Перша задача вирішується знаходженням рівняння звязку і визначенням параметрів. Це рівняння регресії.
Друга за допомогою розрахунку показників тісноти звязку (коефіцієнта кореляції, кореляційного відношення та ін.). Схематично кореляційний метод аналізу можна поділити на 5 етапів:
1. Визначення задачі, встановлення наявності звязку між вивчаємими ознаками.
2. Відбір найбільш суттєвих факторів для аналізу.
3. Визначення характеру звязку, його направлення і форму, підбір математичного рівняння для вираження існуючих звязків.
4. Розрахунок числових характеристик кореляційного звязку (визначення параметрів рівняння і показників тісноти звязку).
5. Статистична оцінка вибіркових показників звязку
В статистичних дослідженнях часто приходиться мати справу з прямолінійною формою звязку, котра виражається рівнянням прямої лінії
де: вирівняне значення результативної ознаки,
х значення факторної ознаки,
а початок відліку,
в коефіцієнт регресії.
При вивченні кореляційного звязку виникає необхідність поряд з вирішенням рівнянь регресії вимірювати також ступінь тісноти звязку між ознаками. При парній лінійній залежності тіснота звязку визначається за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції;
де: , ,
,
Коефіцієнт знаходиться в межах від - 0 до +,- 1. Якщо коефіцієнт кореляції дорівнює нулю, то звязок відсутній, якщо одиниці, то звязок функціональний. Знак + , біля коефіцієнта кореляції вказує на направлення звязку (+ - пряма, обернена). Чим ближче коефіцієнт кореляції к одиниці, тим звязок між показниками тісніший. Квадрат коефіцієнта кореляції називається коефіцієнтом детермінації (г2). Він показує, яка частина сукупній варіації ознаки визначається вивчаємим фактором. Якщо коефіцієнт детермінації виражений у %, то його потрібно читати наступним чином: варіація залежної змінної на стільки то відсотків обумовлена варіацією фактора. При наявності криволінійної залежності тіснота звязку між ознаками визначається за допомогою кореляційного відношення:
=
де: міжгрупова дисперсія
загальна дисперсія
Кореляційне відношення знаходиться в інтервалі від 0 до 1 і може бути використано для вимір?/p>