Безпека в туристських походах
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Безпека в туристських походах
У багатьох випадках пiд час проведення туристських мандрiвок, я також занять та змагань з туристськоСЧ технiки з метою забезпечення безпеки учасникiв необхiдно застосувати ряд прийомiв для органiзацiСЧ страхування. Вiд умiння правильно органiзувати подолання природних перешкод залежить безпека, здоровя i життя всiх членiв групи.
Бiльшiсть керiвникiв груп для походiв з учнiвською молоддю вибирають досить простi маршрути. Проте навiть у легких походах можуть скластися такi обставини, що поставлять групу в дуже скрутне становище. У березнi 1992 року група гурткiвцiв Будинку дитячоСЧ творчостi Радянського району мiста КиСФва мандрувала зi Старого Криму до гiрського масиву Ечкiдаг на узбережжi Чорного моря. Звичайний денний похiд, який туристи долали за один день, неможливо було пройти через те, що зимою випав великий снiг, який не давав змоги пiднятися на хребет i почати спуск у долину, де завжди ставили табiр. Вечорiло, а група все ще продовжувала важкий пiдйом по снiгу до вершини хребта. Склалась екстремальна ситуацiя, у якiй потрiбно було приймати правильнi рiшення. Ось тут i допомiг туристський досвiд керiвникiв i добра пiдготовка учнiв. Дiти добре володiли технiкою долання природних перешкод та органiзацiСФю туристського бiвуаку. Пiднявшись у темрявi, туристи при свiтлi лiхтарiв швидко поставили намети, зварили СЧжу i лягли спати. Але навiть з такою групою становище було не з легких.
Нижче ми зупинимося на основних небезпеках, характерних для туристських подорожей в умовах гiрського рельСФфу, при переправах через рiвчаки i рiчки, на вiдкритiй мiiевостi в спеку та грозу, переходах через лiсовi хащi й болота.
Подорожi в гiрськiй мiiевостi значно складнiшi й небезпечнiшi, нiж звичайнi. Нелегке пересування по гiрськiй мiiевостi ускладнюСФться рiзкими коливаннями метеорологiчних умов, значною висотою над рiвнем моря, що викликаСФ кисневе голодування, тощо. У цих умовах вимоги до засобiв безпеки руху висуваються на перший план i потребують ретельноСЧ пiдготовки вiд кожного учасника, насамперед вiд керiвника групи. Навiть на травянистих схилах можуть створитися такi умови, якi вимагають застосування страхування i великоСЧ обережностi пересування.
Коли людина вперше потрапляСФ у гори, у неСЧ часто виникаСФ велике бажання пiдкорити, i причому негайно, найближчу вершину. Це чисто психологiчний ефект. РЖ хоч вершина ця не маСФ назви через свою не великiсть, бажання туриста, що вибрався на самий верх СЧСЧ, задоволене. Вiн пишаСФться своСЧм досягненням. Вiн ще не знаСФ, якi небезпеки приховують у собi гори, не знаСФ, як можна уникнути СЧх. Знайомство з можливими небезпеками в горах СФ однiСФю з головних умов безаварiйностi туристських походiв у гiрськiй мiiевостi. У бiльшостi випадкiв цi небезпеки повязанi або з особливостями гiрського рельСФфу, або з опадами у виглядi дощу, снiгу, або, i це найчастiше, з неправильною поведiнкою туристiв у горах.
Гiрський рельСФф постiйно змiнюСФться. Змiна температур, робота вiтру, дощу та снiгу повiльно, але постiйно руйнують гори. Цi гордi красунi, вкритi сивими шапками снiжникiв, такi привабливi зовнi, постiйно загрожують каменепадами, обвалами, лавинами, селевими потоками та паводками. Новачковi у горах i зовсiм важко. Особливо, якщо вiн погано пiдготовлений до походу на заняттях у секцiСЧ. Вiн може зiрватися з крутого схилу, у нього закрутиться голова внаслiдок змiни клiмату при кисневiй недостатностi, i вiн може впасти зi скелi.; турист може наступити на живий камiнь, що тiкаСФ з-пiд ноги.
З горами не жартують, - часто кажуть альпiнiсти. Вирушаючи в гiрський похiд, треба знати особливостi гiр. Восени i взимку слiд особливо побоюватися лавин, влiтку великою небезпекою СФ каменепади.
Яких заходiв слiд вживати для забезпечення безпеки в горах?
При пiдготовцi маршруту необхiдно проконсультуватися в маршрутно-квалiфiкацiйнiй комiсiСЧ МОН УкраСЧни про характер гiр у районi подорожi. Треба мати детальну карту маршрути, а ще краще кроки з докладним описом дiлянок шляху та зазначенням усiх небезпечних мiiь.
Основнi правила безпеки при пересуваннi по гiрському рельСФфу:
- бути дуже уважним;
- поваленi й гнилi дерева, каменi на шляху переступати;
- на вологих, крутих схилах, мокрiй i слизькiй поверхнi користуватися страховкою;
- у дощ, снiгопад, туман, в умовах поганоСЧ видимостi, темрявi, а також при сильному вiтрi рух забороняСФться;
- проходження скельних дiлянок без касок неприпустиме;
- при верхнiй страховцi мотузка повинна проходити мiж руками;
- при спуску вниз по снiгу корпус тримати вертикально, упор робити на пяти;
- дотримуватися найсуворiшоСЧ диiиплiни, не допускати самовiльних виходiв на розвiдку i з мiiя табору.
Каменепади одна з найсерйознiших небезпек у горах. Багато туристiв, подорожуючи по Криму, часто вiдвiдують Великий каньйон, на щастя, його нижню частину. РЖ мало хто з них знаСФ, що вище, у своСФму вузькому i найкрасивiшому мiii, Великий каньйон безпечний для проходження лише вранцi, поки сонце не встигло розжарити стрiмкi скелi: старi Кримськi гори суцiльно вкритi зморшками трiщин, у яких зосереджуСФться волога. При сонячнiй погодi особливо багато каменепадiв буваСФ близько 12 години дня. Падiнню каменiв сприяють сильнi вiтри та грозовi розряди.
Отже, вiд каменепадiв можна вберегтися, проходячи небезпечнi мiiя рано-вранцi. Це стосуСФться не тiльки Кримських гiр, а й будь-яких гiр та ущелин. У кiнц