Безпека в туристських походах

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



i дня каменепади, як правило, припиняються i посилюються знов iз заходом сонця, коли скелi починають охолоджуватися. Узимку каменепади бувають зрiдка, весною i влiтку часто.

Каменепади можуть виникнути i при необережному русi, коли турист, ставлячи ногу на живий камiнь, зiштовхуСФ його. Дуже погано, якщо за таким необережним туристом iдуть товаришi: падаючий камiнь може поранити СЧх i навiть збити. Найбiльша небезпека каменепадiв виникаСФ у вузьких ущелинах, бiля пiднiжжя крутих скельних схилiв, при проходженнi кулуарiв.

Подолання крутих схилiв

Друга особливiсть гiрського рельСФфу, що СФ певною складнiстю в туристському походi, - це крутi снiговi та травянистi схили. Трапляться, що абсолютно невинний на вигляд крутий схил, вкритий густою травою, приховуСФ чималу небезпеку. Турист часто ковзаСФ по травi, це утруднюСФ пiдйом. Його ноги втомлюються, втрачають пружнiсть, послаблюСФться самоконтроль. У цьому випадку достатньо раптового зриву, i турист скочуСФться з гори, марно намагаючись утриматися за траву. А якщо на шляху падiння стоСЧть скельний виступ, турист може сильно забитися. На снiгових схилах утриматися ще важче, льодинки снiгу обпiкають руки, зривають шкiру з долонь. Зриву може не трапитись, якщо керiвник походу перед пiдйомом по крутому снiжнику або по травянистому схилу пояснить технiку подолання перешкоди, покаже, як користуватися льодорубом для самострахування при падiннi або, якщо немаСФ льодоруба, як використати альпеншток.

Великою неприСФмнiстю можуть закiнчитися стрибки з каменя на камiнь, особливо в районах осипiв, ходiння поза стежкою без страхування, подорож у мокрому взуттi по скелях, попадання на дiлянки баранячих лобiв i спуск з них без застосування спецiальноСЧ альпiнiстськоСЧ технiки, втрата орiСФнтацiСЧ в горах.

Снiговi обвали, лавини

Особливо слiд оговорити небезпеки, якi зустрiчаються в горах узимку, - снiговi обвали та лавини. Природно, що високо в горах панують вiтри. Переганяючи величезнi маси снiгу, вони надувають звисаючi снiговi карнизи. Сила зчеплення снiгу, що утворюСФ карниз, велика, але обмежена, i, коли снiгу надуваСФ бiльше, нiж може втримати карниз, вiн з гуркотом зриваСФться i поринаСФ вниз. Бували випадки, коли карнизи обвалювалися пiд вагою туристiв, якi приймали карниз за гребiнь гори. Наслiдки таких зривiв сумнi. Те саме слiд сказати i про лавини. Утворюючись на гiрських схилах, маси снiгу при певних метеорологiчних умовах час вiд часу сходять униз. Такi лавинонебезпечнi мiiя вiдомi туристам, i проходження СЧх СФ цiлком безпечним, якщо походом керуСФ досвiдчений турист або альпiнiст. Але часто в зимових походах малодосвiдченi керiвники нехтують обережнiстю.

Не випадково так багато нещасних випадкiв трапляСФться в Карпатах, особливо на перемичцi Петрос-Говерла. Снiг, що спокiйно лежить, не повинен присипляти пильнiсть керiвника: часто пiд цим снiгом СФ льодова кiрка, що утворилася в перiод короткочасноСЧ вiдлиги i наступного морозу, i снiг лежить, як на змазцi, чекаючи випадку, щоб пiти вниз лавиною. Таким чином, вирушаючи в гори, слiд обовязково одержати вичерпну консультацiю у людей, якi добре знають район вашоСЧ подорожi, та неухильно виконувати всi поради.

Перехiд через рiчки

Через кожну рiчку або струмок СФ переправа. Проте вона не завжди розташована там, де групi зручно перейти на протилежний берег.

ТрапляСФться, що туристи наводять переправу самостiйно. Якi норми безпеки слiд враховувати для безаварiйностi наведення переправи?

1.Гiрськi потоки мають сильну течiю, а тому переправи через них зручнiше органiзовувати в мiiях широких розливiв або рукавiв. При цьому треба слiдкувати, щоб глибина броду не перевищувала 50см.

2.При наведеннi мотузковоСЧ переправи необхiдно страхувати першого туриста, який заносить мотузку на протилежний берег.

Той, хто страхуСФ, розташовуСФться вище за течiСФю та в мiру вiддалення товариша видаСФ мотузку, слiдкуючи, щоб вона не намокла, бо мотузка, потрапивши в течiю, може збити того, хто переправляСФться.

3.Пiсля переходу на протилежний берег одного туриста з мотузкою необхiдно навести страху вальнi поручнi.

4.Переправлятися вбрiд найкраще у взуттi (щоб не пошкодити ноги). Слiд остерiгатися рiзких рухiв, ногу ставити твердо, упевнившись у надiйностi дна. Втрачену рiвновагу при сильнiй течiСЧ вiдновити важко.

5.Переправляються звичайно навскiс, уверх за течiСФю, корпус ставлять боком до течiСЧ. Найпоширенiшi засоби переправи вбрiд: стiнкою, коли 3-4 учасники вишиковуються шеренгою, поклавши руки один одному на плечi, таджицький - це коло або пiвколо туристiв також з руками на плечах, що пересуваСФться обертом навскiс течiСЧ.

6. При наявностi пiдручного матерiалу можна побудувати примiтивний мiст iз мотузковими поручнями.

Характерною особливiстю гiрського рельСФфу СФ те, що висохлi русла рiчок та струмкiв, вбираючи в себе численнi потоки з гiрських схилiв пiсля дощу, раптово можуть перетворитися на бурхливi рiчки, що руйнують усе на своСФму шляху. Цi потоки, захоплюючи великi каменi, шматки дерев i цiлi колоди, стають грiзною силою. Вiдомi випадки, коли безтурботнi туристи встановлювали своСЧ намети на галечникових вiдмiлинах гiрських потокiв. Таке мiiе надзвичайно привабливе. Воно завжди вiдносно рiвне, завжди пологе, i вода поруч, i паливо пiд рукою. Але в разi паводка цi туристи ледве встигають захопити своСЧ речi. А тому краще бiльше потрудитися над влаштуванням ночiвлi, щоб потi