Статеве виховання молодших школярів
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
>2) врахування інтелектуального рівня, наявних знань про статі;
3) зрозумілість;
4) диференційований характер, адресність;
5) індивідуальний підхід;
6) поетапність і послідовність;
7) правдивість;
8) єдність моральних знань, установок і реальної поведінки, відношення між статями [14, 70].
До вищевказаних принципів додаємо ще й такі: природність поведінки дорослих, спрямованість інформації на формування позитивного ставлення до проблем людської сексуальності, національний компонент змісту виховної роботи через народну творчість, надбання народної педагогіки у вихованні сімянина.
Відповідно до визначених принципів І.Мезеря виділяє такі завдання статевого виховання: виховання почуття соціальної відповідальності у взаєминах між статями; виховання прагнення мати міцну щасливу сімю, засновану на коханні, повазі й рівності; виховання відповідального ставлення до батьківства; виховання здатності розуміння інших людей, здатності враховувати специфічні статеві їх особливості в процесі спільної діяльності; виховання здатності й прагнення оцінювати свої вчинки стосовно інших людей з урахуванням їх статевої приналежності; виховання відповідального ставлення до свого здоровя й здоровя інших людей [16, 6].
Аналіз психолого-педагогічної літератури дає можливість визначити завдання статевого виховання: формування в учнів знань про гігієну статі; вироблення високоморальних уявлень про честь і гідність в інтимних стосунках; надання науково обґрунтованого для розуміння молоді поняття сексуальної проблеми, акцентуючи увагу на попередженні наслідків та шкідливості для здоровя і майбутнього сімейного життя ранніх статевих звязків.
Таким чином, висвітливши проблему статевого виховання школярів, проаналізувавши сутність понять “статеве виховання” у науковій психолого- педагогічній літературі, постає необхідність вивчення стану статевого виховання у молодших школярів.
1.2 Моделі статевого виховання
Зміст статевого виховання становить все те, що виховує здорову й цілісну особистість жінки й чоловіка, здатних адекватно усвідомлювати й переживати свої фізіологічні й психологічні особливості. Відповідно до існуючих в суспільстві соціальних і моральних норм й завдяки цьому встановлення оптимальних стосунків з людьми своєї й протилежної статі у всіх сферах життя. Багато сторін цього процесу розглядаються по ходу викладу загальних проблем і статево-вікових особливостей психосексуальної диференціації. М. Козакевич описує три моделі статевого виховання [1, 14].
МоделіОбсяг інформаціїЗміст інформаціїЗагальний тонРестриктивна (репресивна)Чим менше, тим кращеНе можна робити те-то й те-то, тому що...
Це єдиний гарний шляхНі!Пермісивна (ліберальна)Вся інформаціяМожуть бути наступні шляхи…Всі шляхи хороші.Так!“Золота середина” (демократична)Необхідна інформаціяРоби так, а не інакше, тому що…є багато шляхів вибирай кращийТак, але…
Факт прийняття суспільством тієї або іншої моделі не означає, що її розділяють всі існуючі в суспільстві групи й окремі люди. Це висуває непрості морально-етичні проблеми. Люди можуть не хотіти - це їхнє право, щоб їхні діти були включені в існуючу систему статевого виховання. Релігійна громада може вважати несумісним з вірою, які сповідують її члени, будь-яке статеве виховання в рамках пермісивної і демократичної моделей, але в іншій громаді можуть бути й інші погляди. Тому правом будь-якої людини залишається вибирати для своїх дітей свої шляхи.
В умовах нашої країни це має особливе значення, тому що дистанція між національними й релігійними психосексуальними культурами дуже велика і люди надають збереженню традицій у цій сфері життя надзвичайно насичене емоційне значення, що часто надає обговоренню проблем статі ідеологічне зафарблення. Це висуває цілий комплекс проблем по розробці стратегії й тактики, шляхів і методів, організації й засобів статевого виховання, диференційованих залежно від тієї культури, у якій воно буде здійснюватися.
Виходячи із завдань статевого виховання, можна виділити кілька основних його напрямків:
- Статево-рольове виховання, яке допомагає формуванню психологічної мужності й жіночності й установленню оптимальних комунікативних установок чоловіка й жінки.
- Сексуальне виховання, спрямоване на оптимальне формування сексуально-еротичних орієнтацій і сексуальної свідомості в контексті психосексуальної культури й моральних вимог.
- Підготовка до відповідального шлюбу як формуванню подружніх ролей і вироблення установок взаємовідповідального партнерства.
- Підготовка до відповідального батьківства, що припускає формування рольової поведінки матері й батька стосовно дітей і вироблення оптимальних репродуктивних установок.
- Формування здорового способу життя через розяснення залежності сексуальності, шлюбу й батьківства від таких шкідливих звичок, як паління, алкоголізм, наркоманія, від венеричних захворювань і т.д [1, 17].
Ці напрямки не окремі частини, які повинні ставати предметом спеціальних, не звязаних між собою “уроків”, а взаємозалежні й взаємообумовлені складові цілісного процесу, який починається з перших років життя.
1.3 Особливості статевого розвитку молодших школярів
Молодший шкільний вік період від сформованої статевої ідентичності до початку статевого дозрівання, від 6-7 до 11 років. Індивідуальні границі цього ?/p>