Стародавні держави і право на території України
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
нних судів) копні суди припинили своє існування.
Крім світських, існували і церковні суди доменіальні і духовні. Перша інстанція для них суд єпископа, друга суд архієпископа, третя і вища суд Папи Римського.
Судовий процес мав позовний характер. Він розпочинався з позовної заяви лише повнолітніх осіб. У разі неявки до суду відповідача у нього конфісковували 1-2 волів. Якщо таке траплялося вдруге і втретє, то відповідач програвав справу. Наступний етап процесу розгляд доказів, наданих обома сторонами. Доказами були особисте зізнання, свідчення очевидців, приватні документи, королівські привілеї (документи), присяга. Після заслуховування обох сторін та оцінки доказів суд ухвалював рішення. Сторона, що виграла справу, вносила на користь судді певну плату, інша сторона сплачувала штраф. Справи про вбивство розглядалися за іншою процедурою. На початку розгляду справи заявник повинен був вказати імя підозрюваного і лише після цього суддя призначав судового чиновника, який проводив розслідування злочину.
На українських землях, що входили до складу Польщі з 1387 р., діяли такі джерела права:
Звичаєве право.
“Руська Правда”. Була чинною до першої половини
ХV ст.
Збірники Магдебурзького права. У середині ХІV ст. у Кракові був заснований Вищий суд німецького права.
Вислицький статут 1347 р. Це перша кодифікована збірка звичаєвого права Польщі.
Вартський статут 1420-1423 рр. Ним регулювалися шлюбно-сімейні стосунки, питання успадкування й опікунства.
Королівські закони.
Загальні й особисті привілеї.
Законодавство сеймиків.
Акти Великого вального сойму.
Судовий прецедент.
До Люблінської унії у Великому князівстві Литовському правова система була більш розвинутою, ніж у Польському королівстві. Тому основою правової системи Речі Посполитої став спочатку Литовський статут 1566 р., а потім - 1588 р.
Джерела права Речі Посполитої:
Литовські статути.
“Статті Магдебурзького права” 1556 р. і пізніших видань.
Церковне право номоканон (грецьке церковне право), церковні статути Володимира і Ярослава.
Звичаєве козацьке право. Мало офіційний статус на Січі. Ним закріплювався власний військово-адміністративний устрій, регламентувався порядок землекористування, укладання договорів, визначалися види злочинів і покарань.
Галузі права
Цивільне право. Шляхта користувалася повною дієздатністю, залежне населення перебувало у безправному становищі. Правом земельної власності користувалися король, який надавав землі у довічне або тимчасове володіння, магнати і католицька церква. З часом зявилися майорати маєтки, що вилучалися із загальної юрисдикції, правові відносини в них регулювалися окремими статутами. Після смерті батька майно неподільно успадковував старший син. Право володіння супроводжувалось обовязком для власника відбувати військову службу.
Розвинутим було зобовязальне право. Поширеними були договори купівлі-продажу, позики, підряду. Факт укладання договору фіксувався у спеціальних судових книгах. Для забезпечення виконання зобовязань використовували заставу та поручительство. Термін викупу застави нерухомого майна становив 15 років, а за рішенням суду до 30 років, строк позовної давності 5 або 10 років. Усі угоди укладалися у присутності свідків з виконанням певних символічних дій (перебивання рукостискання, “могорич” (частування). Іноді договір скріплявся присягою.
Шлюбно-сімейне право. Укладання шлюбу регламентувалося нормами католицького права. Шлюбні стосунки розпочиналися після обряду вінчання. Головні умови для укладання шлюбу відповідний шлюбний вік і згода батьків. Підстава для припинення шлюбу смерть одного з подружжя. Розлучення допускалося як виняток і здійснювалося для католиків лише духовним судом, для православних такі справи могли розглядатися і світським судом. Наречена отримувала від батьків чи братів придане і приносила з собою в сімю особисті речі, одяг, коштовності. Наречений мав зробити дружині шлюбний подарунок, який, як правило, дорівнював вартості приданого. Діти перебували під опікою батьків до виділення повнолітніх синів з відповідною часткою майна, доньки до одруження.
Кримінальне право. З середини XV ст. римське право стало домінуючим на українських землях у складі Польщі. Злочини поділялися на публічні і приватні.
Види злочинів:
Образа королівського маєстату (особи короля).
Злочини проти держави повстання, підбурювання до повстання, видача ворогу державної таємниці, оголення меча у залі суду, вхід до приміщення суду без дозволу судді, відмова від виконання судового вироку. Покарання штраф у розмірі 3-14 гривень.
Злочини проти релігії чаклунство, перехід до нехристиянської віри.
Злочини проти громадського порядку та спокою розбійний напад.
Злочини проти особи вбивство, тілесні ушкодження, образа честі, статеві злочини. Покарання залежали від статусу постраждалого. Передбачався штраф від 5 до 60 гривень.
Образа честі шляхтича. Покарання штраф у розмірі 60 гривень.
Майнові злочини крадіжка (проста і кваліфікована (викрадення майна із застосуванням зброї)).
Види покарань:
Смертна кара. Була кваліфікованою спалення, четвертування, колесування, переломлювання рук і ніг, простою відрубання голови, повішення, втоплення, розстріл.
Штраф.
Конфіскація майна.
Позбавлення волі.
Позбавлення честі (інфамія) й опала (банація).
Тілесні покарання (“покарання на шкірі”) таврування, відрізання