Geum.ru

Становище Чорногорії на початок 20 століття

Информация - История

Другие материалы по предмету История

и волю політиків, "Велика скупщина", що зібралася в Подгориці 17 (30) грудня 1918 р., оголосила династію Негошей скинутою, а Чорногорію - включеною в Королівство сербів, хорватів і словенців під державною владою Сербської династії Карагеоргийовичій.

 

6. Нащадки Монарха

 

Монарх, який правив країною 55 років, помер 2 березня 1921 року у вигнанні у Франції, покинутий усіма. Однак память про династію і про колишню незалежність Чорногорії не вмерла з ним, а, навпроти, відроджується нині, як ніколи раніше.

У вересні 1990 року порох короля Миколи І і його дружини Мілени були перевезені із Сан-Ремо (Італія) у Бар - приморське місто в Чорногорії. Місцем їхнього останнього притулку стала стародавня церква в центрі Цетинії, недалеко від їхнього колишнього королівського Палацу. У церемонії перепоховання взяла участь принцеса Єлизавета - дочка колишнього регента Павла Карагеоргийовича.

Найясніший правнук чорногорського короля Миколи І Никола Петрович Негош, що проживає у Франції, кандидатом на престол себе не вважає, навпроти, підкреслює свою повна байдужість до політики.

Майбутнє Чорногорії він бачить у складі єдиної, інтегрованої Європи і залишає за принцем Олександром ІІ Карагеоргийовичем право мати свої політичні інтереси в Белграді.

Державний батько Николи Михайло в 1941 р. відкинув пропозицію Муссоліні встати на чолі маріонеткової держави і залишив Югославію. Після закінчення війни, у 1945 році, він повернувся на батьківщину за запрошенням диктатора Йосипа Броз Тито, але через два роки змушений був знову виїхати, оскільки не зміг вписатися в новий, "соціалістичний" лад Югославії. Умер він у Парижі . Там же в 1944 році народився його єдиний син.

Уперше Никола відвідав землю своїх предків у 1960 роки як турист, і ця подорож зробила на нього незабутнє враження. Відвідування королівського Палацу Негошей у Цетинії і, особливо, Ловчена, де в той час ще не був споруджений мавзолей, але стояла невелика церківка, мало сильний емоційний вплив на нащадка героїчної династії.

Никола живе і працює в Парижі, за освітою він архітектор, захоплений своєю роботою; у нього двоє чудових дітей. Художня освіта дозволила йому професійно оцінити унікальність і оригінальність такого стародавнього міста, як Цетиньє. Тут за задумом Николи повинні проводитися усеєвропейські фестивалі живопису, ідея організації яких цілком захопила його в даний час.

 

Список використаної літератури:

 

  1. Залесский К.А. Кто был кто в Первой мировой войне. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003;
  2. Історія південних і західних слов?ян. Підручник. Київ, 1987;
  3. История южных и западных славян. Курс лекций. Москва, 1998. Т.1-2.