Стан рiвноваги тiла людини
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Вµплення синовiальноСЧ рiдини, що знаходиться в порожнинi суглобiв.
Основною активною внутрiшньою силою СФ сила скорочення мязiв. Величина сили скорочення мязiв залежить вiд анатомiчних i фiзiологiчних умов. Напрямок СЧСЧ визначаСФться рiвнодiючоСЧ.
Якщо сили, що дiють на тiло, урiвноваженi, то воно знаходиться в спокоСЧ; якщо ж СЧх рiвнодiюча не дорiвнюСФ нулю, то тiло перемiщаСФться в напрямку цiСФСЧ рiвнодiючоСЧ. Кожна iз сил може бути рушiйною або гальмуючою. Наприклад, сила ваги при русi вниз СФ рушiйною силою, а при русi нагору - гальмуючою. При русi по горизонталi силу ваги умовно вважають нейтральноСЧ. Сила побiжного вiтру, наприклад, при ходьбi - рушiйна сила, а сила зустрiчного вiтру - гальмуюча.
4. Центр тяжiння тiла людини
Варто розрiзняти загальний центр ваги (центр мас) тiла (ОЦТ тiла) людини i центри ваги окремих частин тiла.
Загальним центром ваги тiла людини називаСФться точка дiСЧ рiвнодiючоСЧ всiх сил ваги складових його частин (ланок тiла). Кожна частина тiла людини при визначенiй масi i специфiчному розташуваннi СЧСЧ маСФ власний центр ваги. Так, центр ваги голови знаходиться позад спинки турецького сiдла приблизно на 7 мм; центр ваги тулуба - на 0,44 вiдстанi вiд плечового суглоба до тазостегнового, попереду вiд верхнього краю 1-го поперекового хребця; центр ваги плеча - на 0,47, передплiччя - на 0,42, стегна - на 0,44; гомiлки - на 0,42 вiдстанi вiд свого проксимального кiнця; центр ваги кистi з трохи зiгнутими пальцями приблизно на 1 см проксимальнiше голiвки 3-й пястковоСЧ кiсти; центр ваги стопи - на СЧСЧ подовжнiй осi i вiдстоСЧть вiд СЧСЧ заднього краю на 0,44 довжини стопи.
Оскiльки ланки тiла людини навiть при звичайному вертикальному його положеннi (а особливо при рухах) не розташовуються строго вертикально друг над iншому, мiж ними в областi зСФднань утворяться кути. Тому вертикаль ОЦТ тiла проходить на деякiй вiдстанi вiд центра будь-якого суглоба i виникаСФ момент обертання (добуток величини сили ваги на довжину плеча СЧСЧ дiСЧ). Чим бiльше момент обертання, тим бiльша напруга випробуСФ група мязiв, що протидiСФ силi ваги.
Знаючи положення центра ваги ланки, можна визначити плече дiСЧ сили ваги стосовно суглобiв i обчислити момент обертання. Величина маси окремих ланок тiла складаСФ: голови - 7% маси тiла, тулуба - 46,4%, плеча - 2,6%, передплiччя - 1,8%, кистi - 0,7%, стегна - 12,2%, гомiлки - 4,6%, стопи- 1,4%.
Таким чином, ВЦТ тiла служить показником розподiлу маси тiла в органiзмi людини, визначаючи тiСФю чи iншою мiрою його статура. Адже нi обхвати, нi лiнiйнi розмiри, звичайно уживанi в антропометричнiй практицi, не СФ достатнiм показником тiСФСЧ кiлькостi маси, що вiдповiдаСФ цим розмiрам. При однакових лiнiйних розмiрах кiлькiсть маси, обумовлена ними, може бути неоднаково (у залежностi вiд рiзноСЧ питомоСЧ ваги тканин i органiв).
Чим вище розташований ОЦТ тiла, тим маса верхньоСЧ половини тiла бiльше. Наприклад, у гiмнастiв вiн розташований вище, нiж у легкоатлетiв-бiгунiв, тому що великi фiзичнi навантаження в гiмнастiв приходяться на мязи верхнiх кiнцiвок, а в бiгунiв - на мязи нижнiх кiнцiвок. Виникають розходження в розподiлi мязових мас.
Коли говорять "центр тяжiння людського тiла" i мають на увазi живу людину, то мають на увазi не геометричну точку, а лише сферу, у якiй ця точка розташована. У залежностi вiд особливостей кровообiгу, дихання, травлення й iн. у кожен момент часу усерединi тiла вiдбуваСФться перерозподiл його маси, що позначаСФться i на положеннi ОЦТ: вiн постiйно трохи перемiщаСФться в ту або iншу сторону. ОрiСФнтовно можна вважати, що дiаметр сфери, усерединi якоСЧ вiдбуваСФться перемiщення ОЦТ тiла при спокiйному положеннi тiла, дорiвнюСФ 5-10 мм.
Для встановлення мiiя розташування ОЦТ тiла необхiдно визначати його в трьох площинах: фронтальнiй, горизонтальнiй i сагiтальнiй. При будь-якому симетричному положеннi тiла його ОЦТ розташований у медiаннiй площинi, оскiльки права i лiва половини тiла важать приблизно однаковими (хоча маса внутрiшнiх органiв, розташованих праворуч, приблизно на 500 м бiльше, нiж розташованих лiворуч, у звязку з тим що в правiй половинi знаходиться велика частина такого масивного органа, як печiнка).
Для визначення положення ОЦТ тiла використовувався також метод Шейдта, заснований на принципi важеля другого роду (мал. 2); величина довжини тiла випробуваного, помножена на отриманий в експериментi вага, дорiвнюСФ природнiй масi випробуваного, помноженоСЧ на вiдстань вiд пiдошовноСЧ поверхнi стопи до положення ОЦТ тiла.
М. Ф. РЖваницький визначив мiiе розташування ОЦТ тiла в горизонтальнiй площинi в 650 випробуваних. Щодо подовжньоСЧ осi тiла положення його позначене iндексом: вiдношенням вiдстанi вiд центра ваги до пiдошовноСЧ поверхнi стопи до довжини тiла, помноженим на тисячу. Найбiльш часте значення iндексу складаСФ 555-565, тобто ОЦТ тiла знаходиться трохи вище середини тiла. РЖншим показником положення ОЦТ тiла СФ його проекцiя на хребетний стовп i на черевну стiнку. Спостереження М. Ф. РЖваницького показують, що ОЦТ тiла може знаходитися в межах 1-5-го крижового хребцiв. Положення його щодо подовжньоСЧ осi тiла i хребетного стовпа залежить вiд багатьох факторiв: статi, вiку, розвитку мускулатури, масивностi кiстяка, виразностi жировiдкладення й iн. Можливi i добовi коливання положення ОЦТ тiла, звязанi з деформацiями, що тiло випробуСФ при великих фiзичних навантаженнях. РЖндивiдуальнi коливання його положення щодо хребетного стовпа бiльш помiтнi, чим щодо довжини тiла. На передню поверхню