Сталінський терор в Україні
Информация - История
Другие материалы по предмету История
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Чернігівський державний технологічний університет
Кафедра гуманітарних наук
РЕФЕРАТ
з дисципліни : Історія України
на тему:
Сталінський терор в Україні
Виконав: студент гр. ЗФК
Перевірив: старший викладач Кобища В.І.
Чернігів 2009
Зміст
Вступ
Перші повоєнні роки
Відбудова промисловості та особливості відбудови сільського господарства
Політичні репресії
"Радянізація" Західної України
Рух Опору в західноукраїнських землях
Ліквідація Української греко-католицької церкви
Опір режимові: репресії і депортації
Висновок
Література
Вступ
Тоталітарний режим обвинувачував у всіх негараздах "ворогів народу", "агентів імперіалізму", жорстоко розправляючись з ними за надуманими обвинуваченнями. В 1929-1930 рр. сфабриковано справу СВУ (Спілки визволення України). Процес СВУ став сигналом до знищення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). В 1931 році заарештовано М. Грушевського, а установи, якими він керував, розігнано. Пізніше вченого було вбито за завданням ДПУ.
У січні 1933 р. другим секретарем ЦК КП(б)У було призначено Павла Постишева. ДПУ республіки очолював Всеволод Балицький. Вони організували масовий терор. 7 липня, після засідання Попітбюро, скінчив життя самогубством старий більшовик Микола Скрипник. В листопаді 1933 р. Постишев похвалявся, що під його керівництвом лише з Наркомату освіти "вичистили" близько 300 вчених і письменників. Великого розгрому зазнала і наука.
Ще більше посилились репресії після вбивства в Ленінграді 1 грудня 1934 р. визначного діяча ВКП(б) першого секретаря обкому Сергія Кірова. Були запроваджені надзвичайні комісії Військової колегії Верховного Суду СРСР ("трійки").
В 1937-1938 рр. терор став всеохоплюючим і масовим. Саме в цей період нищівного удару зазнали військові кадри: були репресовані близько 40 тис. офіцерів Червоної Армії. Серед розстріляних командуючі військами Київського та Харківського військових округів Йона Якір та Іван Дубовий, відомі воєначальники Б. Думенко, І. Гаркавий, Є. Ковтюх, І. Федько, В. Примаков, Д. Шмідт та ін.
Було ліквідовано майже всю верхівку ЦК КП(б)У і уряд УРСР, зокрема, страчений один з організаторів Компартії України Е. Квірінг, заарештований X. Раковський (розстріляний в 1941 р.), розстріляний голова Держплану України Юрій Коцюбинський (син відомого письменника). Не врятувалися й вірні прислужники Сталіна, організатори репресій попередніх років (С. Косіор, П. Постишев, В. Чубар, В. Балицький та ін.).
Сталінсько-Беріївська машина репресій обрушилась також на Україну і відразу після вигнання німецьких окупантів. З Криму в травні 1944 р. було виселено всіх кримських татар (всього понад 238 тис.), а також греків, вірменів і болгар. За офіційними даними, із західних областей УРСР на північ і схід СРСР було вивезено близько 200 тис. членів сімей оунівців. Багато із "спецпереселенців" померло під час перевезення від різних хвороб. Було репресовано багато колишніх військовополонених.
Отже, за період правління Сталіна на Україні проводилась ціла низка репресивних заходів.
Перші повоєнні роки
У процесі звільнення України від нацистських окупантів відновлювалися органи радянської влади, в тому числі каральні структури. Знову на повну потужність запрацювала тоталітарна репресивна машина, зокрема, в пошуках чергових "ворогів народу" серед тих, що опинилися на окупованій території. У західному регіоні відновлення радянської влади поєднувалося з так званими соціалістичними перетвореннями. Для реалізації цих завдань зі східних областей України та інших республік СРСР до середини 1946 р. в західні області було надіслано 86 тис. партійних, радянських, комсомольських активістів та працівників промисловості, сільського господарства, освіти тощо. В 1946 р. з 15,1 тис. номенклатурних посад в обкомах партії вихідці з місцевого населення посідали лише 1,8 тис., що становило 12,1%. Незначною була частка уродженців цих місць серед працівників радянських, комсомольських, профспілкових органів, керівників підприємств та установ.
Не бажаючи враховувати особливості регіону, приїжджі партійно - господарські активісти сліпо виконували вказівки партійних органів та безоглядно застосовували примус, репресії та терор, штучно розмежовували українців на "східняків" та "західняків". Вихідці з західних областей, а також ті, що перебували на окупованій території впродовж багатьох років, кваліфікувалися як політично неблагонадійні.
Відбудова промисловості та особливості відбудови сільського
господарства
У роки другої світової війни економіка України зазнала величезних втрат: було зруйновано 16,1 тис. промислових підриємств, у тому числі 599 заводів важкого і середнього машинобудування, 28 металургійної і 25 коксохімічної промисловості, 882 шахти Донецького вугільного басейну та сотні підприємств іншої галузі.
Важливим джерелом відбудови став героїчний ентузіазм народу. 90% працюючих були охоплені різними формами соціалістичного змагання.
У результаті в 1950 р. важка промисловість перевершила, а легка ледве досягла 80% довоєнного рівня. Україна знову зайняла традиційне місце паливно-металургійної б?/p>