Спроектировать многофункциональную систему связи на базе цифровой системы коммутации 5ESS для абонен...

Реферат - Компьютеры, программирование

Другие рефераты по предмету Компьютеры, программирование

ь живлення у більшості випадків підключаються кілька підрайонів підключення.

В даний час для мереж абонентського кабелю створені дві моделі:

  1. Модель прямокутного району підключення характеризується ортогональною прокладкою трас живильного кабелю, прямокутними підрайонами підключення й однорідною щільністю ліній. Ця модель враховує насамперед старі способи забудови у великих містах і відрізняється порівняно простими обчисленнями
  2. Модель секторного району підключення характеризується радіальною прокладкою трас живильного кабелю, трапеційними формами ПРП, будь-якими щільностями ліній. Ця модель виникла в результаті аналізу мереж абонентського кабелю в малих містах і дозволяє враховувати неоднорідну щільність ліній

Ми розглянемо застосування моделі прямокутного району, тому що траси вулиць, по яких треба вести кабель, в основному, ортогональні, що визначає цю модель як вдале економічне рішення.

 

 

 

 

 

3.6 Визначення трас кабелю живлення в підрайоні підключення

 

Застосування оптимальних розмірів ПРП є істотним елементом мінімізації вартості абонентського кабелю. Однак ефективність цього прийому може звестися до нуля, якщо при поділі РП на ПРП не враховувати економічність прокладки трас кабелю живлення. З цією метою варто використовувати план розподілу ПЖК РП, на який нанесене місце розташування мережного вузла абонентського магістрального кабелю.

Поділ району на РП почнемо з вибору напрямка головної траси кабеля живлення. Схематичний напрямок головної траси зображене на мал.3.2.

 

 

Малюнок 3.2 - Напрямок головної траси кабелю живлення

 

Після цього РП розділяється на ділянки за принципом середньої щільності ліній. Разом з цим визначаються РП оптимальних розмірів для кожної ділянки РП. Для цього використовуються наступні рівняння:

 

Середня щільність ліній у РП:

 

, (3.4)

 

де qij - кількість джерел і приймачів інформації в квадраті Aij, аб.

Обчислимо середню щільність ліній у РП:

 

 

Далі, скориставшись номограмою, приведеної на мал. 3.3, знайдемо оптимальну ширину ПРП при заданій щільності ліній h.

Малюнок 3.3 - Залежність розмірів ПРП від щільності ліній h

 

У результаті, значення буде складати 585 м

По картографічному матеріалі з урахуванням масштабу, а також кривизни вулиць була обмірювана довжина траси головного кабелю. Вона складає Lг.т = 5360 м.

 

 

Далі необхідно обчислити кількість ділянок РП:

 

, (3.5)

 

де Lг.т - довжина траси, що вибирається як головну трасу, м;

- оптимальна ширина ПРП при щільності ліній h, м.

У результаті передбачається дев'ять ділянок РП. На підставі мал 3.4 можна стверджувати, що центральні ділянки повинні мати ширину 585 м. Ширина зовнішніх ділянок складає близько 47, 5 метрів.

 

 

Малюнок 3.4 - Поділ РП на ділянки підключення

 

Далі необхідно розділити ділянки РП на ПРП. Довжина окремого ПРП обчислюється по формулі (3.6):

 

, (3.6)

 

де pr - оптимальна кількість ПЖК підрайону підключення на ділянці району підключення r при щільності ліній hr; шт;

l2S - ширина підрайону підключення на ділянці району підключення s, м.

Якщо щільность ліній у середньому не відрізняються більш ніж у 2-1,5 рази, то можна припустити, що довжина кожного ПРП буде складати близько 360 м. У ділянках РП, де щільність ліній знижується довжина ПРП трохи збільшується.

Розбивка РП на ПРП схематично зображено на мал.3.5:

 

Малюнок 3.5 - Розбивка РП на окремі ПРП

 

Далі в кожнім ПРП з урахуванням особливостей напрямку вулиць і розташування будинків вибираємо місця розташування розподільних шаф, а потім використовуючи метод ортогональних трас з'єднуємо їх з магістральним абонентським кабелем живлення. Також необхідно врахувати, що прокладка кабелю передбачає наявність вже існуючої міської кабельної каналізації.

Зображення реального РП Ворошиловського району з урахуванням напрямків прокладення трас живильного кабелю приведено в Додатку В.

Схема напрямків звязку між існуючими МАТС і проєктуємою АТС 5ESS приведена у Додатку Д.

4 ОБЛАДНАННЯ ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ КОМУТАЦІЇ 5ESS

 

4.1 Загальні принципи побудови сучасних систем комутації

 

Згідно проведеному в розділі аналізу, найбільше призначеними серед систем звязку є цифрові системи, наприклад 5ESS.

Комутаційна система 5ESS являє собою універсальну цифрову телефонну систему з розпозподіленим керуванням, що має широкий діапазон застосувань, де комутація ґрунтується на 32-канальній структурі, а обробка даних забезпечується 32-бітовими мікропроцесорами. Використання таких могутніх мікропроцесорів дало можливість гнучкого визначення архітектури комутаційної системи [1,8].

Весь діапазон застосувань системи 5ESS, починаючи від локальних станцій і закінчуючи міжнародними вузлами великої ємності реалізується з використанням трьох типів модулів: адміністративного модуля АМ, комунікаційного модуля СМ і комутаційного модуля SM.

Для подальшого проектування багатофункціональної мережі зв'язку необхідно дати короткий опис основних елементів і принципу роботи системи згідно з [1,8].

 

 

4.2 Комутаційний модуль SM

4.2.1 Структурна схема SM і функції загального обладн