Спроектировать многофункциональную систему связи на базе цифровой системы коммутации 5ESS для абонен...
Реферат - Компьютеры, программирование
Другие рефераты по предмету Компьютеры, программирование
ь живлення у більшості випадків підключаються кілька підрайонів підключення.
В даний час для мереж абонентського кабелю створені дві моделі:
- Модель прямокутного району підключення характеризується ортогональною прокладкою трас живильного кабелю, прямокутними підрайонами підключення й однорідною щільністю ліній. Ця модель враховує насамперед старі способи забудови у великих містах і відрізняється порівняно простими обчисленнями
- Модель секторного району підключення характеризується радіальною прокладкою трас живильного кабелю, трапеційними формами ПРП, будь-якими щільностями ліній. Ця модель виникла в результаті аналізу мереж абонентського кабелю в малих містах і дозволяє враховувати неоднорідну щільність ліній
Ми розглянемо застосування моделі прямокутного району, тому що траси вулиць, по яких треба вести кабель, в основному, ортогональні, що визначає цю модель як вдале економічне рішення.
3.6 Визначення трас кабелю живлення в підрайоні підключення
Застосування оптимальних розмірів ПРП є істотним елементом мінімізації вартості абонентського кабелю. Однак ефективність цього прийому може звестися до нуля, якщо при поділі РП на ПРП не враховувати економічність прокладки трас кабелю живлення. З цією метою варто використовувати план розподілу ПЖК РП, на який нанесене місце розташування мережного вузла абонентського магістрального кабелю.
Поділ району на РП почнемо з вибору напрямка головної траси кабеля живлення. Схематичний напрямок головної траси зображене на мал.3.2.
Малюнок 3.2 - Напрямок головної траси кабелю живлення
Після цього РП розділяється на ділянки за принципом середньої щільності ліній. Разом з цим визначаються РП оптимальних розмірів для кожної ділянки РП. Для цього використовуються наступні рівняння:
Середня щільність ліній у РП:
, (3.4)
де qij - кількість джерел і приймачів інформації в квадраті Aij, аб.
Обчислимо середню щільність ліній у РП:
Далі, скориставшись номограмою, приведеної на мал. 3.3, знайдемо оптимальну ширину ПРП при заданій щільності ліній h.
Малюнок 3.3 - Залежність розмірів ПРП від щільності ліній h
У результаті, значення буде складати 585 м
По картографічному матеріалі з урахуванням масштабу, а також кривизни вулиць була обмірювана довжина траси головного кабелю. Вона складає Lг.т = 5360 м.
Далі необхідно обчислити кількість ділянок РП:
, (3.5)
де Lг.т - довжина траси, що вибирається як головну трасу, м;
- оптимальна ширина ПРП при щільності ліній h, м.
У результаті передбачається дев'ять ділянок РП. На підставі мал 3.4 можна стверджувати, що центральні ділянки повинні мати ширину 585 м. Ширина зовнішніх ділянок складає близько 47, 5 метрів.
Малюнок 3.4 - Поділ РП на ділянки підключення
Далі необхідно розділити ділянки РП на ПРП. Довжина окремого ПРП обчислюється по формулі (3.6):
, (3.6)
де pr - оптимальна кількість ПЖК підрайону підключення на ділянці району підключення r при щільності ліній hr; шт;
l2S - ширина підрайону підключення на ділянці району підключення s, м.
Якщо щільность ліній у середньому не відрізняються більш ніж у 2-1,5 рази, то можна припустити, що довжина кожного ПРП буде складати близько 360 м. У ділянках РП, де щільність ліній знижується довжина ПРП трохи збільшується.
Розбивка РП на ПРП схематично зображено на мал.3.5:
Малюнок 3.5 - Розбивка РП на окремі ПРП
Далі в кожнім ПРП з урахуванням особливостей напрямку вулиць і розташування будинків вибираємо місця розташування розподільних шаф, а потім використовуючи метод ортогональних трас з'єднуємо їх з магістральним абонентським кабелем живлення. Також необхідно врахувати, що прокладка кабелю передбачає наявність вже існуючої міської кабельної каналізації.
Зображення реального РП Ворошиловського району з урахуванням напрямків прокладення трас живильного кабелю приведено в Додатку В.
Схема напрямків звязку між існуючими МАТС і проєктуємою АТС 5ESS приведена у Додатку Д.
4 ОБЛАДНАННЯ ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ КОМУТАЦІЇ 5ESS
4.1 Загальні принципи побудови сучасних систем комутації
Згідно проведеному в розділі аналізу, найбільше призначеними серед систем звязку є цифрові системи, наприклад 5ESS.
Комутаційна система 5ESS являє собою універсальну цифрову телефонну систему з розпозподіленим керуванням, що має широкий діапазон застосувань, де комутація ґрунтується на 32-канальній структурі, а обробка даних забезпечується 32-бітовими мікропроцесорами. Використання таких могутніх мікропроцесорів дало можливість гнучкого визначення архітектури комутаційної системи [1,8].
Весь діапазон застосувань системи 5ESS, починаючи від локальних станцій і закінчуючи міжнародними вузлами великої ємності реалізується з використанням трьох типів модулів: адміністративного модуля АМ, комунікаційного модуля СМ і комутаційного модуля SM.
Для подальшого проектування багатофункціональної мережі зв'язку необхідно дати короткий опис основних елементів і принципу роботи системи згідно з [1,8].
4.2 Комутаційний модуль SM
4.2.1 Структурна схема SM і функції загального обладн