Спроектировать многофункциональную систему связи на базе цифровой системы коммутации 5ESS для абонен...
Реферат - Компьютеры, программирование
Другие рефераты по предмету Компьютеры, программирование
розподільної коробки приведено у Додатку Й.
5.4.3.3 Вибір кабельних ящиків
Кабельні ящики необхідно встановлювати безпосередньо на кабельних чи опорах на горищах будинків при переході кабельної лінії в повітряну [10].
На плінті кабельної ящики укріплені запобіжники і вугільні розрядники, що захищають кабель від небезпечних напруг і сильних струмів, що можуть виникнути в проводах повітряної лінії. Крім того, плінт закритий металевою кришкою, що захищає його від атмосферних опадів і механічних ушкоджень. Для висновку з-під кришки ізольованих провідників, що приєднуються до проводів повітряної лінії, у підставі зроблено два спеціальних отвори. Кабельні ящики кріплять до стовпа чи дошці за лапки двома шурупами.
У даному випадку, доцільно застосовувати кабельні ящики ЯКГ-20-2 для включення 20 пар проводів із двома плінтами.
Зображення кабельного ящика приведено у Додатку Й.
6 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ
6.1 Розрахунок навантаження на блоки AIU при вихідному зв'язку
Телефонне навантаження, створюване абонентськими і зєднувальними лініями у найгіршому режимі у годину найбільшого навантаження (ГНН) - є випадковою величиною, що для найпростішого потоку викликів досить повно характеризується математичним очікуванням (середнім значенням) Yм і величиною відхилення від середнього значення. З огляду на те, що імовірність збільшення навантаження в ГНН від середнього значення багато більша, ніж припустима норма втрат викликів, розрахунок числа приладів необхідно робити по розрахунковому телефонному навантаженню Yр [1].
Величина розрахункового навантаження може бути отримана з математичного очікування Yм як:
, (6.1)
де Yм математичне очікування;
t коефіцієнт, отриманий з нормованої функції Лапласа, значення якого t = 0,674 обрано таким чином, щоб для більшості ГНН величина втрат не перевищувала норми.
Середнє телефонне навантаження Yм дорівнює добутку середнього числа викликів, що надходять за ГНН, на середню тривалість заняття комутаційних чи керуючих пристроїв.
Згідно з [1] джерела навантаження для системи умовно поділяються на 9 категорій (див. табл.6.1):
Таблиця 6.1 - Категорії абонентів
i (номер категорії)Назва абонентської категорії1Абоненти з доступом до ISDN2Абоненти з підвищеним навантаженням3Абоненти адміністративно - ділового сектора4Квартирні абоненти5Таксофони6Міжміські таксофони7Лінії міжміських переговорних пунктів8Лінії екстрених спецслужб9Лінії інформаційних спецслужб
До категорії 2 можна віднести:
- відповідальних працівників підприємств, заснувань, господарств (незалежно від форми власності), а також державних органів керування;
- абонентів, апарати яких доступні широкому колу співробітників (бухгалтерії, планові відділи);
- абонентів з підключенням у АЛ додатковими терміналами (телефаксу, телефону, відеотексту) і пристроями (диспетчерським пультом, комутатором);
- квартирних абонентів, що використовують свої апарати для керування приватними підприємствами.
На підставі середньостатистичних даних відомо, що у Ворошиловскому районі м. Донецька очікується такий розподіл абонентів по категоріям: близько 20400 тисяч складають квартирні абоненти (категорія 4), близько 1500 приходиться на таксофони (категорія 5), близько 3600 тисяч займають абоненти з підвищеним навантаженням (категорія 2), близько 3600 абонентів приходиться на абонентів адміністративно ділового сектора (категорія 3), близько 450 абонентів приходиться на абонентів категорії 6
У підсумку, при долі квартирних абонентів близької до показника 0,7, ми можемо скористатися даними з таблиці 7.2 для визначення середньої тривалості занять абонентської лінії при вихідний зовнішній tв.i, вхідний зовнішній tвх.i, вихідний внутрішньостанційний tвн.i зв'язку, для автоматичного міжміського зв'язку - вихідної до АМТС tав.i і вихідний від АМТС tавх.i.
Таблиця 6.2 - Середні тривалості заняття АЛ
tв, сtвх, сtвн, сtав, сTавх, сдо 0,35065551201500,56070651501800,77080751752000,9809085200220
Тому що, найбільше число потенційних абонентів складають квартирні абоненти, то розрахунок будемо робити орієнтуючись на цю категорію.
По [1] при вихідному зв'язку навантаження складається із сум тривалостей занять:
- абонентського комплекту для HOST при установленні внутрішніх з'єднань;
- вихідних з'єднань на АТС
- з'єднань зі спеціальними службами (стіл довідок);
- а також з'єднань із АМТС.
(6.2)
де частка внутрішніх викликів, спрямованих до ліній спецзв'язку, викл;
час заняття абонентського комплекту абонентом HOST при внутрішнім з'єднанні двох абонентів закінчившимся розмовою, с;
те ж при з'єднанні, що не закінчилося розмовою, унаслідок зайнятості викликуваного абонента, с;
часи заняття викликаючим абонентом абонентського комплекту абонентом HOST при вихідному зв'язку з абонентами міський АТС відповідно, що закінчилися і не закінчилися розмовою, с;
часи заняття викликаючим абонентом абонентського блоку AIU при вихідному зв'язку з АМТС, що закінчилися і не закінчилися розмовою, унаслідок зайнятості викликуваного абонента, с;
час заняття блоку AIU при розмові по лініях спецзв'язку, с;
середнє число викликів внутрішнього повідомлення, викл;
середнє число викликів відповідно на АТС і АМТС, викл;
j частка розмов, що невідбулися, унаслідок зай?/p>