Способи захисту цивільних прав у новому Цивільному кодексі України
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
µредньо захисту порушеного права споживача (статті 5, 16, 22, 24), а інші мають загальнорегулятивний характер.
Завершуючи огляд юридичної дискусії з приводу цього питання, слід відзначити чітку тенденцію до визнання правової охорони більш широким поняттям порівняно з правовим захистом. В основі правової охорони визначальними є принципи забезпечення непорушності та здійснення цивільних прав та заходи, спрямовані на попередження порушень цих прав. У той же час захисні норми спрямовані насамперед на відновлення порушеного права та усунення перешкод у його здійсненні шляхом вчинення відповідних дій.
- СТРУКТУРНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПРАВА НА ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
2.1 Співвідношення способів та форм захисту цивільних прав
юрисдикційний цивільне право самозахист
Статтею 15 ЦК України особі надається право на захист свого цивільного права та інтересу в разі його порушення, невизнання або оспорювання [2].
Складовими елементами захисту субєктивних цивільних прав та інтересів є: обєкт субєктивні права та законні інтереси, що підлягають захисту; субєкт особа, права й інтереси якої порушено і яка володіє субєктивним правом на захист; форма захисту; спосіб захисту [35, c. 97]
Інший підхід має В. Корельський, згідно якого механізм реалізації права на захист складається з засобів, форм та способів захисту [34, c. 267].
Найчастіше засоби захисту ототожнюються з процесуальними формами захисту цивільних прав та інтересів. Засобом судового захисту цивільних прав і законних інтересів виступає позов, у справах наказового та окремого провадження заява. Засобом захисту в адміністративному порядку є скарга [36, c. 121].
Формою захисту прийнято вважати комплекс внутрішньо узгоджених заходів із захисту субєктивних прав і охоронюваних інтересів, певний процедурний (процесуальний) порядок [34, c. 267]. А. А. Добровольский та С. А. Іванова виділяють позовну та не позовну форми захисту цивільних прав та інтересів. На їх думку, всі спірні правові вимоги, які підлягають розгляду з дотриманням встановленої законом процесуальної форми захисту цивільного права та інтересу, називаються позовними, а правові вимоги, які підлягають розгляду без дотримання такої форми (наприклад, при захисті в адміністративному порядку) в законодавстві і в теорії називаються не позовними [24, c. 21].
В залежності від субєкта, який здійснює захист, форми захисту цивільних прав та інтересів поділяються на:
- Юрисдикційну (Діяльність уповноважених державою органів щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів [25, c. 282]. До таких органів ЦК України відносить суд, Президента України, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та нотаріусів [2].
- Неюрисдикційну (Охоплює собою дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на захист прав, які здійснюються ними самостійно, без звернення до державних чи інших компетентних органів. У ЦК України вказані дії обєднані поняттям самозахисту цивільних прав (ст. 19 ЦК України) [2; 26, c. 75].
Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням наступного елемента механізму захисту способів захисту.
Способом захисту цивільних прав та інтересів є встановлений актом цивільного законодавства або договором порядок забезпечення відновлення (визнання) порушених прав і вплив на правопорушника з метою відшкодування порушеної майнової і немайнової сфер [34, c. 266].
Новим ЦК України розширено інструментарій способів захисту цивільних прав та інтересів. Так, відповідно до ст. 16 ЦК України особа може звернутися до суду з позовами про:
- визнання права застосовується у випадку спору або сумніву щодо наявності у особи певного цивільного права чи цивільного обовязку;
- визнання правочину недійсним цей спосіб дає можливість сторонам, що виконали недійсну угоду повернутися до первинного стану за правовими наслідками;
- припинення дії, яка порушує право можливе щодо триваючого цивільного правопорушення. Прикладом може бути зобовязування припинити розповсюдження мистецького твору до вирішення спору судом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення (реституція) застосовується в разі, коли необхідно поновити порушене цивільне право;
- примусове виконання обовязку в натурі (реальне виконання) полягає у тому, що кредитор зобовязує боржника реально виконати обовязки, взяті ним на себе у силу договору;
- зміна правовідношення полягає у реорганізації правовідносин, перетворенні одного обовязку в інший, покладенні на боржника нового обовязку. Так, ч.1 ст. 678 ЦК України передбачено, що при придбанні за договором купівлі-продажу товару неналежної якості, покупець має право вимагати за його вибором: безоплатного усунення недоліків товару у розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару, або пропорційного зменшення ціни [2];
- припинення правовідношення застосовується у разі невиконання чи неналежного виконання особою обовязків або зловживання цивільним правом. Прикладом може бути ч. 2 ст. 678 ЦК України, яка передбачає, що в разі істотного порушення вимог щодо якості товару, покупець має право вимагати заміни товару на аналогічний товар належної якості, або відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми [2];
- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди цей спосіб захисту передбачає наявність у особи, якій за