Спортивнi здiбностi
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
РЖ.РЖНДИВРЖДУАЛЬНРЖ ЗДРЖБНОСТРЖ РЖ ВИБРЖР ЗАНЯТЬ СПОРТОМ
1.1 Про структуру спортивних здiбностей i обдарованостi
У бiльшостi дослiджень по теорiСЧ i методицi спортивного вiдбору (Брiль, 1980; Булгакова, 1986; Шапошникова, 1994) застосовуСФться спецiальна технологiя оцiнки спортивних здiбностей i спортивноСЧ обдарованостi. Основний змiст такоСЧ технологiСЧ полягаСФ в дослiдженнi i визначеннi модельних характеристик спортсменiв високоСЧ квалiфiкацiСЧ, у вивченнi iнформацiйноСЧ значущостi параметрiв, що впливають на спортивний результат, СЧх стабiльностi i генетичноСЧ обумовленостi, а також в обгрунтуваннi органiзацiйних питань (1-2).
Не викликаСФ сумнiвiв теоретичне i практичне значення цих дослiджень. Проте при розробцi такоСЧ складноСЧ проблеми необхiдно перш за все чiтко визначити поняття "спортивний вiдбiр", а потiм i змiст його критерiСЧв, враховуючи при цьому не тiльки предмет дослiджень, але i СЧх спрямованiсть.
На думку В.Фiлiна (1987), спортивний вiдбiр СФ системою органiзацiйно-методичних заходiв, на пiдставi яких виявляються завдатки i здiбностi дiтей, пiдлiткiв i хлопцiв для спецiалiзацiСЧ в певному видi спорту. У полi зору дослiдникiв i практикiв повиннi знаходитися завдатки, тобто природнi, анатомо-фiзiологiчнi особливостi i здiбностi iндивiдуальнi особливостi людини, вiд яких залежить успiшнiсть виконання певних видiв дiяльностi. Досягнення високих результатiв у будь-якому виглядi дiяльностi, у тому числi i в спортивнiй, вимагаСФ найвищих форм прояву здiбностей обдарованостi, таланту. Тому у визначення поняття "спортивний вiдбiр" доцiльно включити поняття "обдарованiсть" (Платонов, Сахновськiй, 1988). В.Платонов (1987) розглядаСФ спортивний вiдбiр як процес пошуку найбiльш обдарованих людей, здатних досягти високих результатiв в конкретному видi спорту. Обдарованiсть трактуСФться як таке поСФднання здiбностей, яке обумовлюСФ найвищий рiвень дiяльностi.
Дослiдники вважають, що рiзноманiття i суперечнiсть пiдходiв до проблеми спортивного вiдбору i методiв СЧСЧ вивчення зумовили, по сутi, рiзне розумiння предмету дослiдження. Тому для подальшоСЧ розробки системи спортивного вiдбору необхiдно уточнити такi поняття, як завдатки, здiбностi i обдарованiсть (з погляду спортивноСЧ дiяльностi). Найбiльшi розбiжностi спостерiгаються у визначеннi поняття "спортивна обдарованiсть", яка, на думку одних авторiв, СФ поСФднанням природжених завдаткiв i здiбностей (В. Волков, Фiлiн, 1983), а на думку iнших (Л. Волков, 1973, 1997) наявнiстю генетично обумовлених морфофункцiональних, моторних i психофiзiологiчних особливостей.
Проведений теоретичний аналiз i результати експериментальних дослiджень переконують, що спортивну обдарованiсть можна розглядати як поСФднання здiбностей, що забезпечують високi досягнення в спортi.
Тренувальнi i змагальнi дiСЧ розвивають завдатки в руховi, фiзичнi i психiчнi здiбностi. Такий пiдхiд до розумiння значення завдаткiв обумовлений перш за все вимогами сучасного спорту, оскiльки, як стверджують В. Келлер (1995) i В. Платонов (1997), в умовах змагань можна дослiджувати руховий, фiзичний i психiчний потенцiал людини. Отже, необхiдна iнформацiя про тi ознаки, якi визначають змiст завдаткiв i СФ, по сутi, ядром спортивноСЧ обдарованостi. Така iнформацiя охоплюСФ вiковий дiапазон вiд початкового етапу занять спортом до етапу вищих спортивних досягнень.
В даний час СФ достатня iнформацiя про вплив морфологiчних, фiзiологiчних, психофiзiологiчних i iнших ознак на результати в рiзних видах спорту, а також данi про генетичну основу багатьох параметрiв, що забезпечують спортивнi успiхи.
Подальше дослiдження проблеми вимагаСФ вивчення спортивноСЧ обдарованостi як динамiчноСЧ системи, що володiСФ певною структурою з безлiччю взаСФмозвязаних мiж собою компонентiв. Одержанi в процесi такого вивчення данi можуть зробити iстотний вплив на подальшу розробку змiсту критерiСЧв спортивноСЧ обдарованостi. При цьому слiд передбачити вивчення структури як загальноСЧ, так i спецiальноСЧ спортивноСЧ обдарованостi.
1.2 Системний пiдхiд у вивченнi здiбностей i обдарованостi в спортi
Спортивнi здiбностi i обдарованiсть можна розглядати як СФдине цiле, властивостi i особливостi якого залежать перш за все вiд внутрiшньоСЧ природи твiрних його частин. Вивчення розвитку цiлого, взаСФмозвязкiв i взаСФмодiСЧ його частин СФ основним принципом пiзнання дiйсностi. Цей принцип знайшов своСФ вiддзеркалення i в розробцi комплексного пiдходу при вивченнi бiологiчних i соцiальних обСФктiв. Комплексне вивчення передбачаСФ органiзацiю дiяльностi рiзних фахiвцiв, що працюють за СФдиною програмою i координують сумiснi дiСЧ для досягнення загальноСЧ мети. Такий пiдхiд в дослiдженнi обСФкту обумовлюСФ необхiднiсть розглядати спортивну обдарованiсть як систему з безлiччю взаСФмозвязаних елементiв.
Комплексне вивчення спортивноСЧ обдарованостi як обСФкту дозволяСФ застосовувати в дослiдженнi одну з форм теоретичного усвiдомлення обСФкта загальну теорiю систем.
Вивчення цiлого можна проводити на рiзних рiвнях. Ми вважаСФмо за доцiльне вивчення проблеми спортивноСЧ обдарованостi нарiвнi органiзму, не заперечуючи при цьому вивчення обдарованостi i здiбностей в спортi на iнших рiвнях.
Систему спортивноСЧ обдарованостi можна представити наступною схемою: цiлiсний органiзм - система органiв - органи - тканини - клiтиннi i неклiтиннi елементи тканин.
Системний пiдхiд даСФ мо