Спортивнi здiбностi
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
В¶ливiсть всi процеси, явища, предмети розглядати як системи, що володiють тiСФю або iншою структурою (органiзацiСФю). Це означаСФ, що у визначеннi специфiки того або iншого цiлого, його особливостей, властивостей важливе значення маСФ структура - внутрiшня форма цiлого, що СФ способом взаСФмозвязку, взаСФмодiСЧ створюючих його компонентiв. При цьому вивчення структури передбачаСФ пiзнання СЧСЧ в iсторичному аспектi: походження i розвиток.
Отримання iнформацiСЧ про систему на основi СЧСЧ компонентно-структурного аналiзу дозволяСФ перейти до вивчення способу СЧСЧ функцiонування, тобто до розгляду СЧСЧ як динамiчноСЧ системи.
Аналiз системи в iсторичному аспектi передбачаСФться в двох напрямах -генетичному i прогностичному. При такому вивченнi розвитку системи визначаються вiдносини i звязки мiж елементами множини, тобто встановлюються iнтеграцiйнi властивостi системи як цiлого. Слiд зазначити, що будь-яка цiлiсна система маСФ свiй особливий, тiльки СЧй властивий iнтегральний чинник, який субординуСФ всi частини i процеси даного цiлого.
Вивчення цiлого здiйснюСФться за допомогою аналiзу структури, що включаСФ такi моменти, як взаСФмозвязок елементiв, вiдношення i звязки, iСФрархiчна будова, поведiнка елементiв i структури в цiлому.
Велика роль належить математичним методам, застосування яких сприяСФ не тiльки успiшному вивченню походження i розвитку системи, але i СЧСЧ прогнозуванню, що маСФ важливе практичне значення в рiзних областях дiяльностi людини, у тому числi i в спортивнiй.
При застосуваннi системного аналiзу вивчення проблеми походження i розвитку спортивноСЧ обдарованостi як системи, що саморозвиваСФться i саморегулюСФться, визначаСФться як "вiдкрита система", що дозволяСФ використовувати середовище, тобто тренувальна дiя, для вдосконалення всiх компонентiв системи i органiзму в цiлому.
II. СПОРТИВНИЙ ВРЖДБРЖР РЖ СПОРТИВНА ОБДАРОВАНРЖСТЬ
Основним предметом теорiСЧ спортивного вiдбору СФ обдарованiсть, тобто таке поСФднання здiбностей, яке обумовлюСФ найвищий рiвень дiяльностi.
Не можна не погодитися з думкою З.Г. Мартиросова i ряду iнших дослiдникiв про те, що рiзноманiття пiдходiв i методiв вивчення проблеми спортивного вiдбору, суперечнiсть багатьох з них зумовили, по сутi, рiзне розумiння предмету дослiдження.
Важливим питанням для подальшоСЧ розробки системи спортивного вiдбору СФ уточнення таких понять, як завдатки, здiбностi i обдарованiсть, вiдповiдно до спортивноСЧ дiяльностi.
В даний час завдання по вивченню структури загальноСЧ спортивноСЧ обдарованостi можна конкретизувати таким чином:
1.Загальна спортивна обдарованiсть може бути вивчена тiльки на пiдставi аналiзу дiяльностi представникiв всiх видiв спорту, сучасних вимог до тренувального процесу i навантажень, змагань.
2.Великi тренувальнi навантаження i швидке вiдновлення пiсля них характернi для спортсменiв високого класу, що вимагаСФ вiдмiнного здоровя, високого рiвня працездатностi i визначаСФться рiвнем розвитку фiзичних здiбностей. Необхiдно вiдзначити важливу роль дослiдження особливостей будови тiла, соматотипа i конституцiСЧ.
3.Спортивний результат в багатьох видах спорту визначаСФться якiстю виконання вправ, якi вимагають високого рiвня розвитку координацiСЧ рухiв, мязовоСЧ чутливостi, просторового орiСФнтування i iнших властивостей, що забезпечують високий рiвень розвитку рухових здiбностей.
4.Дiяльнiсть, змагання, предявляСФ високi вимоги до нервовоСЧ системи спортсмена, його емоцiйноСЧ стiйкостi, умiння управляти вiдчуттями в умовах спортивного стресу.
5.Спортивна обдарованiсть розглядаСФться як поСФднання завдаткiв, сприяючих максимальному розвитку рухових, фiзичних i психiчних здiбностей для високих досягнень в спортi. Залежно вiд виду спорту значущiсть цих здiбностей може змiнюватися.
6.Дослiдження спортивноСЧ обдарованостi повинне передбачати розгляд СЧСЧ як динамiчноСЧ системи з певною структурою i безлiччю взаСФмозвязаних компонентiв, що забезпечують стабiльно високi спортивнi результати.
7.На початковому етапi спортивноСЧ пiдготовки дiтей i пiдлiткiв загальну спортивну обдарованiсть можна визначати методами тестування рухових i фiзичних здiбностей, педагогiчного спостереження, опиту, анкетування для оцiнки соматичного розвитку i емоцiйноСЧ стiйкостi. Надалi, на етапi поглибленоСЧ спортивноСЧ пiдготовки (спецiалiзацiСЧ), здiйснюються диференцiацiя i вибiр спортивноСЧ спецiалiзацiСЧ з урахуванням оцiнки особливостей соматичного i психофiзiологiчного розвитку, а також рiвня розвитку фiзичних i рухових здiбностей. Цi особливостi i визначають структуру спецiальноСЧ спортивноСЧ обдарованостi.
2.1 КритерiСЧ оцiнки спортивноСЧ обдарованостi
Конкретний вид дiяльностi вимагаСФ вiд людини i конкретних здiбностей. У спортi це достатньо яскраво виявляСФться навiть при вiзуальнiй оцiнцi соматичного розвитку. Дослiдження свiдчать, що структура спецiальноСЧ обдарованостi спортсмена вищоСЧ квалiфiкацiСЧ визначаСФться великою кiлькiстю компонентiв. Основними компонентами слiд визнати соматичний розвиток, психофiзiологiчнi властивостi, рiвень розвитку рухових i фiзичних здiбностей.
Антропометричний критерiй
На спортивний результат робить значний вплив будова тiла людини, а отже, визначення спецiальноСЧ обдарованостi починаСФться з вiзуальноСЧ оцiнки показникiв соматичного розвитку, до яких вiдносяться: форма грудноСЧ клiтки (бажано, щоб