Спортивнi здiбностi
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ивостi дозволяють достатньо виразно провести диференцiювання юних спортсменiв як при виборi спортивноСЧ спецiалiзацiСЧ, так i при розробцi iндивiдуальних засобiв i методiв тренувальноСЧ дiСЧ.
У спортi зустрiчаються представники рiзних типологiчних груп, але вищих досягнень добиваються спортсмени, що володiють вiдповiдними властивостями нервовоСЧ системи. Наприклад, для досягнення високих результатiв в швидкiсних видах спорту, тобто при роботi з максимальною потужнiстю, велику роль вiдiграСФ рухливiсть нервових процесiв. Людина iз завдатками спринтера володiСФ хорошою реакцiСФю i швидким мисленням. Цi важливi для спринтера якостi звичайно властивi дiтям з пiдвищеною збудливiстю. Хороший спринтер завжди рухомий, активний i вiдрiзняСФться рiзкiстю рухiв. Спортивний тренер повинен шукати спринтера серед пiдлiткiв з нервовим сангвiнiчним темпераментом, бо саме це СФ вiдмiнною рисою спринтера високого класу. Якщо говорити про рухливiсть нервових процесiв спринтера, то вона у них дуже велика, i у багатьох з них збудливi процеси переважають над гальмiвними. Представники швидкiсних видiв спорту повиннi мати високу рухливiсть нервових процесiв при переважаннi збудливого процесу.
При роботi великоСЧ i помiрноСЧ потужностi характерною СФ вiдносно менша рухливiсть нервових процесiв, що вiдрiзняються високою врiвноваженiстю.
Що стосуСФться особливостей центральноСЧ нервовоСЧ системи спортсменiв-скороходiв, то в бiльшостi випадкiв у них спостерiгаСФться деяке переважання збудливого процесу над гальмiвним. У них немаСФ тiСФСЧ врiвноваженостi нервових процесiв, яка характерна для бiгунiв на довгi дистанцiСЧ.
Представники швидкiсно-силових видiв спорту (метання, стрибки) по характеру елементарноСЧ умовно-рефлекторноСЧ дiяльностi нагадують спринтерiв.
При вiдносно короткому латентному перiодi рухових реакцiй у багатьох з них утруднене вироблення диференцiйованого гальмування на негативнi подразники. Це свiдчить про деяке переважання збудливого процесу над гальмiвним. Тiльки у метальникiв молота наголошуСФться хороша врiвноваженiсть нервових процесiв.
Дослiдивши бiгунiв на рiзнi дистанцiСЧ методом "прихованого перiоду руховоСЧ реакцiСЧ пiслядiСЧ", ми визначили, що рухливiсть нервовоСЧ системи залежить вiд довжини дистанцiСЧ. Чим довша дистанцiя, тим бiльшою врiвноваженiстю володiСФ спортсмен-бiгун. Так, найбiльшу врiвноваженiсть мають спортсмени, що спецiалiзуються на довгi дистанцiСЧ, меншу на середнi, а спринтери вiдрiзняються переважанням збудливого процесу над гальмiвним. Крiм того, не дивлячись на вислови деяких дослiдникiв про те, що у спортсменiв-ходокiв збудливi процеси переважають над гальмiвними, ми вважаСФмо, що скороходи по особливостi нервовоСЧ системи близькi до бiгунiв на довгi дистанцiСЧ.
Рухливiсть i врiвноваженiсть нервових процесiв мають велике значення для руховоСЧ дiяльностi плавцiв, оскiльки рухи людини в незвичайному середовищi декiлька утрудняють формування динамiчних стереотипiв, лежачих в основi рухових навикiв. Тут ми спостерiгали таку ж картину, як в легкiй атлетицi: особливостi нервовоСЧ системи залежать вiд довжини пропливання дистанцiСЧ.
Спецiалiзацiя в спортивнiй, художнiй гiмнастицi i акробатицi також предявляСФ особливi вимоги до нервовоСЧсистеми. Рiзноманiтнiсть руховоСЧ дiяльностi, швидкiсно-силова робота i необхiднiсть швидко мiняти силу i напрям рухiв в процесi гiмнастичних вправ вимагають високоСЧ рухливостi нервовоСЧ системи якостi, характерноСЧ для сильного, урiвноваженого i рухомого типа.
Природно, успiху добиваються представники тих типологiчних груп, якi володiють великою працездатнiстю i умiнням виконувати висококоординацiйнi вправи у фазi наступаючого стомлення.
Особливе значення в боротьбi, фехтуваннi, боксi i спортивних iграх маСФ така якiсть, як швидкiсть рухових реакцiй, яка в основному йде за рахунок скорочення латентного перiоду реакцiСЧ. Добре пiдготовлений спортсмен зводить до мiнiмуму час на розрiзнення, пiзнавання i особливо на вибiр рухiв за рахунок вироблення вiдповiдного динамiчного стереотипу. Досвiдчений спортсмен миттСФво зреагуСФ на самi непомiтнi деколи сигнали з боку супротивника, що мимоволi видав своСЧ задуми, використовуСФ дуже невеликий вiдрiзок часу на те, щоб оцiнити обстановку i ухвалити рiшення. Висока iнтенсивнiсть сучасних змагань предявляСФ певнi вимоги до всiх властивостей нервовоСЧ дiяльностi силi, рухливостi i врiвноваженостi. Тiльки достатньо сильна нервова система здатна витримувати велику кiлькiсть рiзних подразникiв, що поступають вiд зорового i пропрiоцептивного аналiзаторiв, може протягом всього змагання забезпечувати iнтенсивну увагу, не дивлячись на ситуацiСЧ, що змiнюються, i iнiцiативнiсть в поСФдинку з супротивником.
У ситуативних видах спорту швидкiсть орiСФнтування i тактичних висновкiв забезпечуСФ рухливiсть нервовоСЧ системи, тобто здатнiсть своСФчасного переходу вiд збудження або гальмування в одних дiлянках кори до таких же процесiв в iнших. В атакуючого спортсмена збудженi саме тi дiлянки, якi забезпечують технiчну i тактичну правильнiсть виконання дiй, за допомогою яких вiн прагне завдати удару, провести прийом по вiдношенню до супротивника. Якщо ж атака не вдалася, вiдбуваСФться швидке перемикання уваги: збудження тепер розповсюджуються на центри, що забезпечують виконання захисних дiй вiд у вiдповiдь нападу супротивника.
Велике значення в ситуативних видах спорту маСФ врiвноваженiсть нервовоСЧ системи.