Специфіка адвокатури в Україні
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
Зміст
Вступ
Розділ 1. Історичний шлях розвитку адвокатури в Україні
1.1 Поняття та сутність інституту адвокатури
1.2 Розвиток адвокатури в Україні у дореволюційний період (1864-1917 рр.)
1.3 Загальна характеристика адвокатури за реформою 1864 року
Розділ 2. Конституційно-правовий статус та принципи діяльності української адвокатури
2.1 Правовий статус адвокатури
2.2 Принципи діяльності адвокатури
2.3 Гарантії та соціальні права адвокатської діяльності
Розділ 3. Види правової допомоги
3.1 Особливості правової допомоги, що надається професійними адвокатами
3.2 Професійні права та обовязки адвоката
3.3 Організаційні форми діяльності адвокатури
3.4 Дисциплінарна відповідальність адвоката
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Конституція України кожному гарантує право захищати свої права й свободи від порушень і протиправних посягань шляхом оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Стаття 59 Конституції України проголошує наявність в Україні одного з найважливіших правових інститутів адвокатури, основними завданнями якої є забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги. Значною мірою за станом адвокатури й ставленням до неї держави судять про демократичність самої держави.
Престиж адвоката та ефективність його діяльності безпосередньо залежать від становища людини в суспільстві й державі, від ставлення до фундаментальних принципів демократії, законності, верховенства права.
У будь-якому правовому суспільстві адвокату належить особлива роль. Він має діяти не тільки в інтересах клієнта, а й у інтересах права в цілому. Основні положення про роль адвокатів, прийняті на VIII Конгресі ООН по запобіганню злочинам, що відбувся в серпні 1990 року, вказують на особливість адвокатської діяльності в суспільстві, яку має поважати й гарантувати уряд під час розробки національного законодавства та його застосування як адвокатами, так і суддями, прокурорами, членами законодавчої та виконавчої влади й суспільством у цілому.
Після здобуття Україною незалежності в українському законодавстві зроблено перші кроки на шляху створення самостійної, незалежної адвокатури. 19 грудня 1992 року був прийнятий Закон України “Про адвокатуру”, за яким адвокатуру в Україні визначено як добровільне професійне громадське обєднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захистові прав, свобод і представляти законні інтереси громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу (ст. 1 Закону).
Саме тому дослідження питання адвокатури та її завдань є актуальним напрямком сучасної правової науки. Сукупність зазначених чинників й зумовили вибір даної теми дослідження.
Основна мета курсової роботи полягає у визначенні особливостей діяльності та організації адвокатури в Україні, її завдань.
Визначена мета дослідження зумовила постановку і розвязання таких основних завдань:
- проаналізувати поняття та сутність інституту адвокатури;
- визначити види правової допомоги, які надаються адвокатами;
- узагальнити права та обовязки адвоката;
- проаналізувати принципи діяльності адвокатури.
Обєктом дослідження є особливості діяльності та організації адвокатури в Україні.
Предметом курсової роботи є суспільні відносини, що регулюють діяльність та організацію роботи адвокатури в Україні.
Методологічною основою є наукові методи, що ґрунтуються на вимогах обєктивного та всебічного аналізу суспільних явищ політико правового характеру. В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні принципи та підходи щодо регулювання питання діяльності та організації адвокатури в Україні. З цією метою використовується ряд загальнонаукових методів діалектичного пізнання: методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, моделювання, абстрагування тощо. У процесі розроблення проблеми використовувалися порівняльно ретроспективний, формально логічний, системного підходу, порівняльно правовий та інші методи дослідження.
В процесі написання курсової роботи використовувалась нормативна базу, навчальна та спеціальна література, судова та наукова практика.
Структура курсової роботи визначена метою і завданнями дослідження та включає в себе вступ, три розділи, висновок та список використаної літератури.
Розділ 1. Історичний шлях розвитку адвокатури в Україні
1.1 Поняття та сутність інституту адвокатури
Слово адвокатура походить від латинського кореня аdvосаге, аdvосаtus (закликати, запрошений).
На перших ступенях юридичного розвитку людського суспільства адвокатура в тому вигляді, у якому вона існує сьогодні у європейських народів, відсутня. Як справедливо зауважує Є.В.Васьковський, адвокатура, подібно до всіх соціальних інститутів, не виникає одразу в цілком організованому вигляді, а виникає у житті спочатку у вигляді незначного зародку, який може за сприятливих умов сформуватися і досягти певного розквіту [14, с. 5]. Зокрема, у стародавніх племенах південної Африки спостерігаються зародки адвокатури. Так, у кафрів (Південно-Східна Африка) позивач приходив до суду зі своїми рідними, які здійснювали функції адвокатів. У таких країнах, як, наприклад, Китай, дозволялося з?/p>