Специфіка адвокатури в Україні
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
? судової палати у 1886 р. налічувалося 168 присяжних повірених і 53 помічники, в Одеській відповідно 125 і 63, Київській 120 і 54. У 1913 р. в Харківській 339 і 461 їхніх помічників, в Одеській 441 і 467, Київській 492 й 417. Щодо приватних повірених, то на цей рік в округу Харківської судової палати їх було всього 5,8% до загальної кількості присяжних повірених, Одеської 7,1% і Київської - 10,7%. Кількість населення, що обслуговувалася адвокатами судових округів України, була різною. У 1897 р. один адвокат обслуговував 55,3 тис. населення Харківського округу, 23,7 тис. Одеського й 32,3 тис. Київського, а в 1910 р. відповідно 26,9 тис, 17,4 тис, 16,1 тис. Українська адвокатура того часу відрізнялася демократичними принципами організації. До неї вступило багато прогресивних, учених, громадських діячів (М.Жученко, О.Гольденвейзер, О.Александров та ін.)
Це, звичайно, непокоїло царський уряд. І тому вже у 1874 р. зявилося розпорядження про тимчасове припинення організації рад присяжних повірених з передачею їх функцій окружним судам.
Розділ 2. Конституційно-правовий статус та принципи діяльності української адвокатури
2.1 Правовий статус адвокатури
Закон визначає адвокатуру як"..добровільне, професійне, громадське обєднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу". Одразу ж потрібно відзначити, що законодавець у ст. 1 діючого ЗУ Про адвокатуру не точно відображає Конституцію УРСР, на яку він посилається.
Стаття 159 КУ УРСР визначала функцію адвокатури наступним чином: ... Для надання юридичної допомоги громадянам і організаціям діють колегії адвокатів. У випадках, передбачених законодавством, юридична допомога громадянам надається безплатно.
Стаття 59 діючої КУ встановлює, що: Кожен мас право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога налається безоплатно. Кожен с вільним у виборі захисника своїх прав.
Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
У той же час існує певна невизначеність щодо статусу адвокатури, що тягне за собою негативні наслідки як для самих адвокатів, так і для населення, якому надасться правова допомога. Йдеться про віднесення адвокатських обєднань до підприємницьких організацій з усіма випливаючими звідси наслідками - стягнення податків, а відтак, збільшення вартості правових послуг [12, с. 214].
Ще з радянських часів триває дискусія щодо визначення статусу адвокатури. Дехто з вчених вважає, що адвокатура, з огляду на публічність діяльності та наявність елементів державного керівництва останньою, стоїть ближче до державних інституцій. Така точка зору таїть в собі певну небезпеку і торує шлях до повного одержавлення адвокатури, що повернуло б нас до Німеччини часів Фрідріха Великого чи провальних спроб радянських реформістів, що робились на початку тридцятих років.
Законопроект №5132-1 Про внесення змін до Закону України Про адвокатуру, запропонований народним депутатом А. Білоусом - яскраве тому свідчення.
З іншого боку, наявність таких визначень як добровільність, повне самоврядування на засадах демократії, економічна незалежність від держави не зараховують адвокатуру автоматично і до суто громадських обєднань в контексті законодавчого визначення останніх.
Законодавець покладає записану в Конституції функцію на адвокатуру, вже саме цим відводячи їй особливе місце в сфері захисту прав громадянина та людини. Водночас, заключну фразу ст. 59 КУ, на думку автора, слід розглядати як конституційну настанову про обмеження кола осіб, що можуть бути допущені до ...забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги в судах та інших державних органах. Виходячи з цього, маємо всі підстави вважати адвокатуру організацією, на яку покладено виконання особливої конституційної функції.
Адвокатська діяльність спрямована виключно на:
- надання юридичних послуг із захисту конституційних прав;
- надання цих послуг виключно стороннім особам;
- надання послуг в сфері досудового слідства та судочинства;
- надання цих послуг за певну винагороду;
- забезпечення державного замовлення у справах за призначенням слідчих та судів.
Дані елементи докорінно відрізняють адвокатуру від усіх інших громадських обєднань не лише за формою, але й за змістом.
Виконання 3 та 5 пунктів можливе лише за умов встановлення певних правових стосунків держави з адвокатським корпусом. На даний час ці стосунки діють в односторонньому порядку. Держава через певні імперативні норми кримінально-процесуального законодавства встановлює порядок забезпечення адвокатським захистом визначеного кола осіб на вимогу слідчого чи суду. Так ст. 5 ЗУ "Про адвокатуру" встановлюється, що серед інших функцій адвокати "...виконують свої обовязки (курс, наш) відповідно до Кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства”. Таким чином слід констатувати, що присутність адвоката у справі згідно з Законом с виконанням встановлених Кримінально-процесуальним законодавством обовязків [35, с. 168].
Наявність в Законі такого імперативу не узгоджується з визначенням статусу адвокатури в цьому ж Законі (с?/p>