Соціально-орієнтована ринкова економіка як оптимальна модель ринку
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?ідкидав концепції товариства колективної відповідальності, “держави добробуту”. Остання є складовим елементом теорії змішаної економіки, і в цьому її головна відмінність від теорії соціального ринкового господарства. Якщо для досягнення соціальної спрямованості економіки потрібно, на думку батька німецького економічного дива, не вдосконалювати розподіл, а піднімати виробництво, то, на думку Е. Хансена, одного з представників концепції змішаної економіки, “держава добробуту” виступає передусім як перерозподільник виробленого доходу.
Другою важливою функцією такої держави є здійснення тих чи інших форм національного економічного планування. У звязку з цим слід зазначити, що обидва поняття: соціальне ринкове господарство і змішана економіка, виникли за умов існування двох протилежних соціально-економічних систем і у них зроблена спроба певною мірою синтезувати позитивні риси таких систем або відмежуватися від окремих негативних рис. Так, змішана економіка розглядається як економічна система, в якій поєднуються характеристики капіталізму і соціалізму. Конкретніше у цьому визначенні підкреслюється, що у змішаній економіці джерела розподіляються частково через децентралізовані ринки і частково за допомогою рішень, які приймаються централізовано державою.
П. Самуельсон і У. Нордхауз під цим терміном розуміють цінову систему економічної організації з державним втручанням і регулюванням макроекономічних процесів і конкурентних ринків.
Якщо вже вибирати назву кінцевого етапу трансформації існуючої нині в Україні соціально-економічної системи з визначень західної економічної думки, то найбільш прийнятним є термін “змішана економіка” в інтерпретації Е. Хансена, в якому поєднуються риси “держави добробуту” і функція національного планування, яка здійснюється державою. У свою чергу, “держава добробуту” неможлива без перерозподілу значної частки національного доходу через державний бюджет. Виступати взагалі проти перерозподілу національного доходу, проти вдосконалення процесів розподілу (так, зокрема, твердив Л. Ерхард), значить виступати проти обєктивного ходу економічного розвитку людства, займати антигуманні, антипрогресивні позиції як у теорії, так і на практиці.
Таким чином, достатньо вдалим буде застосування поняття соціальне ринкове господарство, або соціально орієнтована ринкова економіка, яка обєктивно обєднує такі поняття як ринкова та змішана економіка, в основі якої соціальна орієнтація господарства.
Сьогодні у багатьох розвинутих країнах існує соціальне ринкове господарство. Така трансформація ринкового господарства відбулася під впливом обєктивних змін внутрішніх і зовнішніх умов розвитку.
Соціальне ринкове господарство це форма організації економіки, заснована на соціалізованому товарному виробництві, що забезпечує взаємодію між виробництвом і споживанням за допомогою ринку, державного регулювання економіки, суспільних інститутів і, яка гарантуює соціально-економічну стабільність у суспільстві.
Автори соціального ринкового господарства припускали, що дана модель це так званий “третій шлях”. Він проходить між диким, позбавленим економічного порядку, ринком і командно-адміністративною економікою.
Державне регулювання економіки спрямоване на досягнення ряду найважливіших цілей, основні з яких:
- створення нормальних умов для функціонування ринкового механізму;
- забезпеченя стійких темпів зростаня;
- регулювання структурних змін в економіці, зумовлених потребами сучасної науково-технічної революції;
- забезпечення соціальної стабільності та соціального прогресу;
- вирішення екологічних проблем.
Соціальне ринкове господарство повинно забезпечити вільний, економічно ефективний, стабільний стан в суспільстві й економіці.
Соціальне ринкове господарство, з одного боку, гарантує господарську волю, ринкові методи господарювання, конкуренцію, а з іншого боку, надає соціальну захищеність і соціальну справедливість.
Соціальну орієнтацію можна забезпечити лише ґрунтуючись на високопродуктивній економіці, що поєднає приватну ініціативу і конкуренцію. Тільки на базі ефективно функціонуючої економіки можливо створити сильну систему соціального захисту громадян, забезпечити рівні можливості їхнього доступу до загальнолюдських цінностей.
2. Сутність соціально-орієнтованої ринкової економіки
У центрі уваги соціально орієнтованої ринкової економіки знаходиться людина з її потребами й інтересами, її відносини з іншими членами суспільства в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання. Задачею соціального ринкового господарства є пізнання закономірностей становлення і розвитку господарського механізму, свідомо орієнтованого на вирішення соціальних проблем.
Соціально орієнтована ринкова економіка допомагає виробити правильну економічну і соціальну політику на макро- і мікрорівнях, досягти в суспільстві соціального партнерства, зберегти і збільшити суспільні цінності, забезпечити рівні умови доступу до них.
Соціально орієнтована ринкова економіка виробляє принципи, правила, форми господарювання різних субєктів економіки, визначає орієнтири господарської діяльності, критерії соціальної й економічної ефективності, оптимальне поводження споживачів і виробників в умовах ринкових методів господарювання і соціальної орієнтації економіки.
Основні положення, висновки