Соціально-економічні реформи Маргарет Тетчер
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?овності і політичної волі, а з другого поступовості і навіть обережності, що зумовило тривалий, а часом і болісний характер перебудови соціальної системи. Особливо серйозних зусиль потребувало реформування системи охорони здоровя та шкільної освіти, де довелося не тільки вишукувати нові підходи, й долати опір численних опонентів.
Тетчер почала запроваджувати ринкові засади в медицині, активізувала процес передачі приватному капіталу на контрактній і конкурентній основі різного допоміжних служб (прання білизни, прибирання, догляд за хворими) Вартість цих послуг, за даними Національної служби здоровя, склала у 1983 році 1 млрд. фунтів стерлінгів, тому конкуренція виявилася вельми жорстокою. Чимало фірм, прагнучи закріпити за собою перспективний ринок, погоджувалися навіть на низькі розцінки послуг. За офіційними даними, запровадження систем конкурентного контракту на допоміжні медичні послуги дозволило державі заощадити майже 100 млн. фунтів стерлінгів щорічно. Цей процес поглиблювався і приватні фірми перебирали на себе інші види послуг: охорону приміщень, обслуговування пацієнтів удома, керівництво господарством великих лікарень та поліклінік, утримання автостоянок. Мало того, вони почали прибирати до своїх рук і основні медичні служби: чергування в палатах, медичну допомогу на дому, окремі види лабораторних аналізів тощо. Одним із негативних наслідків стало скорочення медичного персоналу.
Важливим нововведенням тетчерівського уряду в діяльності НСОЗ стала реформа його структур та керівництва, переведення на ринкові засади, запровадження методів сучасного менеджменту. Поширювалася практика передачі приватним фірмам права на управління різними функціональними підрозділами і системі охорони здоровя.
Крім комерціоналізації державної системи охорони здоровя, уряд неоконсерваторів всіляко заохочував розвиток приватних лікарень, клінік, аптек і приватного медичного страхування. В результаті, якщо 1979 року ними користувалися 2 млн. осіб (5%), то 1986 року ці цифри зросли відповідно до 5 млн. (9%).
Дещо інший шлях роздержавлення пройшла система шкільної освіти, станом якої були невдоволені як батьки, так і широка громадськість. Завдання консерваторів полягало в тому, щоб не допустити реалізації ідеї загальної і рівної середньої освіти, яку запроваджували лейбористські уряди. Річ у тому, що на базі двох основних типів шкіл, які функціонували в Англії граматичних, в які діти поступали на підставі екзаменів та тестів, і після її закінчення могли вступати до вищих навчальних закладів, та сучасних, які не давали права вступу до вищої школи, лейбористи створювали так звані обєднані школи.
Вже у першій програмній заяві Правильний підхід, яка лягла в основу хартії батьків, неоконсерватори сформулювали свою програму у системі освіти. Зводилася вона до того, щоб надати батькам всю інформацію про існуючі школи, щоб ті мали свободу вибору, а також мали право брати участь у шкільних радах тощо. Як один із варіантів запланованих змін пропонувалася система запровадження ваучерів, які видавали батькам з правом передачі їх у будь-яку обрану ними школу. Кількість набраних школою ваучерів мала визначити її фінанси, підбір учителів, обладнання, будівництво приміщень. Щоправда, згодом від ваучеризації шкіл консерватори відмовилися. Зате, щоб піднести стандарти навчання, передбачалося відновити плюралізм у шкільній освіті, створити систему стипендій для обдарованих дітей. Так само батькам надавалося право, якщо дитина не виявила бажання мати середню освіту, забирати її з школи і віддавати учнем на підприємство, або на курси професійної підготовки. Всі ці ідеї були відображені в законах 1980, 1986 і 1988 років.Передовсім було скасовано лейбористське законодавство про обєднані школи, таким чином 260 граматичних шкіл, які ще залишилися (з 5 тис. державних) здобули шанс на виживання. Закон від 1986 року був спрямований на підвищення стандартів освіти, реорганізацію управління школами і процесом навчанням, розширення складу шкільних рад із залученням бізнесових структур. Відповідно до цього закону в обєднаних школах запроваджувалася більш диференційована оцінка знань учнів. Так, діти, які досягли 16 років, отримували за результатами екзаменів сім видів атестатів, які визначали їх подальше навчання чи спеціалізацію. Законом від 1988 року передбачалося впорядкування всієї системи навчально-виховної роботи на базі єдиних шкільних програм.
Необхідність структурної перебудови економіки, її оновлення на основі сучасного науково технічного розвитку гостро поставила питання про нагальну потребу різнопланової і якісної технічної освіти. У звязку з цим закони від 1986 та 1988 років передбачили створення мережі міських технологічних коледжів. Їх фінансували як держава, так і приватний бізнес. Серед заходів, які мали наблизити шкільну освіту до потреб економіки, слід згадати організацію стажування вчителів на фірмах і підприємствах, проходження учнями виробничої практики.
Необхідно зазначити, що теоретична модель реформування шкільної освіти, яку пропонували неоконсерватори, завжди корегувалася життям і тетчеризм діяв не шляхом відмови від старої практики, а через поєднання старої, соціал-реформістської, та нової неокосервативної моделей.
Важливим компонентом держави добробуту поряд із продуманою організацією охорони здоровя та освіти була система соціального страхування і допомоги тим, хто через