Соціально-економічні реформи Маргарет Тетчер
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
дали перевагу консерваторам. Маргарет Тетчер стала премєр-міністром.
Новий консерватизм у тлумаченні Маргарет Тетчер та в уяві багатьох рядових англійців був не черговою політичною чи філософською теорією, а близьким і зрозумілим поняттям.
Основу тетчеризму склала сформована монетарна теорія американського економіста професора Мілтона Фрідмана. В основі монетарної теорії знаходяться постулати про безумовну ефективність ринкової моделі, вільної конкуренції та базовому характері принципу раціональної поведінки людини в умовах ринкової економіки, положення про провідну роль грошового фактора в розвитку сучасної економіки. З точки зору монетаризму, затратне державне регулювання (бюджетний перерозподіл доходів, придушення інфляції адміністративними методами, антициклічне регулювання і ін.), а також профспілкова діяльність порушує основи економічного механізму та деформують ринкову інфраструктуру. В рамках монетарної теорії зайнятості центральне місце посідає ідея природного безробіття, рівня кого відображає реальний стан факторів відтворення і держава не повинна штучно впливати на нього. Орієнтована на відмову від попередньої практики глобального державного урегулювання економіки, пріоритет антиінфляційної політики та активізації природних, ринкових механізмів економіки.
В той же час Маргарет Тетчер та її однодумці перетворили монетаризм з економічної моделі в цілісну соціально-політичну концепцію світоглядного рівня. Окрім розрахунку ринкової ефективності вони виходили з необхідності відродження соціальної активності та відповідальності особистості, підтримки інтересів конкретної людини, яка бореться за покращення свого життя, а не надіється на допомогу держави. Вислів Тетчер Безкоштовний сир лише в пастці став символом цієї соціальної ідеології, яка отримала назву неоконсерватизм. Неоконсерватизм одне з провідних направлень сучасної консервативної ідеології. Неоконсерватизм уявляє собою складний комплекс ідей та принципів, основний стрижень якого складає економічна концепція. Неоконсерватори намагались виробити конкретні рекомендації по комплексній коректировці державної політики. Особливістю британської неоконсервативної політичної думки була велика роль моральної аргументації, апеляція до природного консерватизму британців, традиційним вікторіанським духовним цінностям британського суспільства поваги до сімї та релігії, закону та порядку, працьовитості та бережливості. Крім того, тетчеризм як політична стратегія відзначалася жорстокістю та неухильної послідовності в реалізації поставленої мети.
Серед ціннісних орієнтацій неоконсерватизму взагалі і тетчеризму зокрема важливе місце належить індивідуалізмові, що майже тотожне антиколективізму. По суті індивідуалістична філософія лежить в основі всієї соціально-економічної політики Маргарет Тетчер. Найвиразніше ця філософія почала проявлятися після її перемоги на парламентських виборах 1983 року. Після перемоги на виборах пріоритетним напрямком тетчеризму стала політика обмеження влади та впливу профспілок. Треба зазначити, що Маргарет Тетчер діяла поступово і обачно. Перші законопроекти обмежували пікетування, солідарні дії та свободу профспілкової діяльності на підприємствах. Демократизації британських профспілок сприяли, на думку тетчерівських урядовців, запроваджене голосування по пошті при виборах керівництва та прийнятті рішень про страйки більшістю членів профспілки, обмеження прав закритого цеху , сплата штрафів за недотримання законів. Водночас премєр-міністр, окрім прийняття законів, прагнула сформувати громадську думку, спрямовану проти насилля профспілок та корпоративізму. Вона суттєво скоротила функції і повноваження Національної ради економічного розвитку, її галузевих органів, обмежила участь профспілок в інших державних органах, звела їхню діяльність до приватних питань (охорона праці, перепідготовка і працевлаштування людей). Корисним для уряду виявилося падіння чисельності профспілок, особливо в традиційних галузях, працівники яких були найактивнішими учасниками профспілкового руху. Послідовна і цілеспрямована діяльність уряду щодо законодавчого обмеження страйкової боротьби і активні дії проти страйкарів зрештою дали позитивні наслідки, якщо мати на увазі суто економічний ефект.
Поряд з реформуванням відносин власності та обмеженням прерогатив тред-юніонів важливою метою тетчерівського наступу стала перебудова системи державних соціальних послуг. На думку тетчеристів, докорінна реорганізація цієї системи покликана позбавити співвітчизників зрівнялівки у сфері послуг, сприятиме утвердженню свободи вибору і в соціальній сфері. Це в свою чергу, стимулюватиме ініціативу і підприємництво, прагнення у всьому покладатися тільки на себе і на свої власні сили.
Необхідно підкреслити, що нічого принципово нового у цьому не було. Частину заходів такого спрямування задовго до Маргарет Тетчер запроваджував Е.Хіт. Так само не був тетчерівський уряд піонером в ініціюванні приватного соціального страхування, яке досить поширилося ще в 1950-х роках. Разом з тим течіровська політика у цій царині була не простим продовженням усталеної практики, оскільки на відміну від своїх попередників, мета її уряду полягала в досягненні такого рівня роздержавлення, який надав би соціальним послугам нової якості.
Ця стратегія вимагала, з одного боку, послі?/p>