Соціальна держава
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ціальної держави досягається завдяки реалізації її основних функцій: соціального захисту, забезпечення суспільними благами, розвитку економіки тощо. З наведених класифікацій основних напрямів реалізації соціальною державою своїх визначальних функцій випливає, що її основною метою є забезпечення гідного існування всіх громадян, для неї діє один імператив: держава існує для людини, для захисту її загальновизнаних прав і свобод [211, с.20].
С.С. Бульбенюк у статті Еволюція держави загального добробуту: теоретичний та практичний аспекти проблеми (2002) слушно стверджує, що не існує єдиної, цілісної концепції Welfare state, але є цілий комплекс таких концепцій, у яких використовуються різні типи інституціональних підходів та які спираються на особливості різних національних політичних традицій. Спільною для більшості цих концепцій ознакою стало розуміння необхідності концентрації діяльності держави загального добробуту у сфері соціальної допомоги та послуг на понятті життєвих стандартів та прагненні сприяти динамічному зростанню без суттєвих безпосередніх втручань в основні механізми виробництва та розподілу. Саме ідеї держави загального добробуту являють собою основу формування, функціонування та розвитку сучасної демократичної соціальної держави [25, с.118].
Російський науковець В.Є. Чиркін у роботі Общечеловеческие ценности и современное государство акцентує увагу на тому, що ... в останні роки стає пануючою ... ідея Workfare State (це словосполучення є умовним, своєрідною грою слів, що виникла в дискусії як протиставлення англійському терміну, який позначає державу благоденства). Це трудова держава, що сприяє праці. Згідно з сучасним підходом, соціальна держава на кшталт Workfare State зобовязана забезпечити тільки основні потреби людини (прожитковий мінімум, освіта, інфраструктура, охорона здоровя) у обсягах, які дозволяють реальні можливості суспільства. Понад це і у всьому іншому людина, будуючи свій добробут, повинна спиратися на власну працю, вкладуючи її у розвиток суспільства, і тоді вона зможе отримати необхідну частину суспільного пирога (мова, зрозуміло, не йде про осіб, неспроможних до праці) [252, с.11-12].
На думку Б. Орлова, висловлену ним у статті Политическая культура социал-демократии и проблемы России, ... соціал-демократи довели, що соціальна держава це не тільки надання підтримки тим, хто цього потребує, це ще й забезпечення у країні здорового соціального клімату, розвиток без потрясінь, революцій і громадянських війн. Нині соціальна держава в тій чи іншій мірі є у всіх промислово розвинутих країнах. І це, напевно, найзначніше досягнення світової цивілізації [140, с.90].
С.П. Перегудов у журнальній публікації Западная социал-демократия на рубеже веков аналізує тенденцію переходу у західних країнах від держави добробуту до держави соціальних інвестицій, в якій замість принципу всезагальності державних послуг добробуту діє принцип вкладень у людський, або соціальний, капітал, основною складовою якого є здоровя людей і високий професіоналізм економічно активного населення [159, с.57].
Відомий вітчизняний правознавець В.Д. Бабкін у статті Конституційні засади соціальної держави в Україні визначає соціальну державу як тип організації державного та суспільного життя, заснованого на пріоритеті соціальних цінностей, насамперед права людини на гідне життя [7, с.127].
В іншій статті Соціальна держава та захист прав людини названий учений констатує: На жаль, нашій суспільній науці, в тому числі і правознавству, незважаючи на проголошення української держави соціальною, бракує розробки її концепції, усвідомлення значення в гуманізації суспільства, забезпеченні людського виміру політики і права [8, с.3].
Аналогічною є ситуація і в Росії, де за компетентним твердженням професора М.В. Баглая, висловленим ним у статті Социальная природа и некоторые проблемы современного Российского государства, ... фундаментальна конституційна характеристика нашої держави соціальна, не тільки не отримала теоретичної розробки, але й просто нікому не зрозуміла ні теоретикам, ні парламентаріям, ні посадовим особам виконавчої і судової влади [11, с.773].
Отже, завершуючи огляд наукових джерел, видається можливим стверджувати, що, незважаючи на розробку у зазначених працях окремих ас-пектів формування й розвитку соціальної держави, ці проблеми залишаються недостатньо опрацьованими у рамках загальнотеоретичного державознавства і правознавства. А відтак потребують подальших досліджень.
1.2 Методологічні аспекти дослідження сутності та призначення соціальної держави
Для отримання істинних, тобто таких, що обєктивно відбивають дій-сність, знань у процесі наукової діяльності вкрай необхідно дотримуватись основних постулатів методології вчення (теорії) про використання підходів і методів, способів і засобів наукового дослідження. Зокрема, як слушно відзначається в літературі, важливою методологічною вимогою, що має обовязково враховуватися в процесі наукового пізнання обєктивної реальності, зокрема правових явищ, є необхідність підходу до обєкта дослідження з позиції врахування усієї повноти його ознак та звязків, єдності його внутрішніх і зовнішніх відносин, властивостей, суперечностей, які існують в реальній дійсності [196, с.38].
Методологічною основою даного дисертаційного дослідження є заг?/p>