Барокова культура в УкраСЧнi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
СЧх сприймала, не моглацезробити.
Таким чином сновидiння - також мислення, але таке, що оперуСФ загадковими i неясними для розуму образними формами. У Трактатi про душу (1625 р.) К. Сакович знову висловлюСФ характерну для мислителя доби Бароко думку, що сновидна фантазiя - частина аналiтичноСЧ дiяльностi мозку i маСФ багато спiльного з логiчним мисленням: Сприйнятi фантазiСФю подiбностi, посланi загальним чуттям, в нiй мiцнiше затримуються, i уважнiше випробовуються. Не лише вдень, а й уночi, ввi снi вона розбираСФ цi подiбностi й вiдтворюСФ багато спiльних речей, особливо коли подiбностi приходять до неСЧ вiд чуттiв, афектованих або любовю, або страхом. РЖ далi - дивовижне спостереження, що випереджаСФ на 200 рокiв думку РЖ. Франка про подiбнiсть виявiв фантазiСЧ у сновидiннях i поетичнiй творчостi. Звiдси поети, створюючи фантазiСЧ, понавигадували числених нечуваних i небувалих химер, ахеронiв, церберiв.
У вiршах самого К. Саковича важко знайти фантасмагоричнi сюжети й образи. Очевидно, вiн мав на увазi не себе й своСЧ поетичнi твори. Певна химернiсть i вишукана умовнiсть були властивi поетичному мисленню його друга Мелетiя Смотрицького. Вiн - цiлком можливий адресат наведених слiв. Але найкраще було б проiлюструвати СЧх вiршами РЖ. Орновського. Знайомлячись з його вiршем-трактатом Пiднесення, одразу потрапляСФш в атмосферу фiлософськоСЧ думки XVII столiття. СкладаСФться враження присутностi на якомусь типовому для того часу диспутi (у даному разi - самого поета зi слухачем курсу фiлософiСЧ КиСФво-Могилянського колегiуму, небожем гетьмана Мазепи, РЖваном Обiдовським) з проблем рацiоналiзму. Що твердить спiврозмовник поета, невiдомо, а от сам вiн розвиваСФ вiдому тезу Бекона i Локка, згiдно з якою розум сам собi створюСФ всiлякi труднощi.
Важко переоцiнити iсторичне значеня вiршiв РЖ. Орновського. Перед нами - першi кроки украСЧнськоСЧ фантасмагоричноСЧ поезiСЧ, яка охоче використовуСФ архетип пташиного сприйняття свiту, що дрiмаСФ в глибинах пiдсвiдомостi. Такий стиль поетичного мислення утворюСФться завдяки поСФднанню образноСЧ продуктивностi сну й поетичноСЧ творчостi i реалiзуСФться, як правило, у творах умовно-фантастичного чи мiфо-поетичного жанру.
У XVII столiттi такi фантасмагорiСЧ, як у Орновського, зустрiчаються не часто. А от у XVIII столiттi мотив уявного ширяння серед хмар у момент осяяння був уже досить популярний в украСЧнськiй поезiСЧ, що свiдчить про пiдсилення в нiй фантастичного начала. Те, що еволюцiя йшла в цьому напрямку, засвiдчуСФ, зокрема, й Поетика М. Довгалевського, де серед настанов щодо написання лiричних творiв знаходимо й таку: Десятий спосiб: якщо поет пише, що вiн завдяки якомусь невiдомому був спрямований або пiднесений до небес i не знаСФ, де вiн, що говорить, що бачить. Цей спосiб написання од СФ найкращим i найбiльше поширенним. Отже, на початку XVIII столiття iррацiональний стан iмiтувався чи викликався цiлком свiдомо. Вiн став просто лiтературним прийомом. Тодi ж, у XVIII столiлттi, зловживання ним з боку тих, хто перетворював поезiю на пiднесене марнослiвя викликало протести й кпини з боку лiтераторiв. Так, звертаючись до музи в Одi на перший день травня 1761 року, юний поет-класицист РЖгнатiй Максимович просить СЧСЧ покинути тьму глибоку (царство Ереба, пiдсвiдомостi) й цуратися демонiчно окрилених поетiв. Вiн пише так:
Не бiйтеся тих, хто вище грому
В зенiт намiрився летiть
РЖ сподiваСФться при тому,
Що може витримать полiт.
З тобою тi не будуть знатись,
Що в небi хочуть потоптатись,
У мирi хай тебе лишать!
А забажай дружити з нами,
Ми власними живем трудами,
Отож нам гуслi приладнать.
Таким чином, можна визначити певну хронологiю розвитку в украСЧнськiй поезiСЧ мотиву демонiчного ширяння в захмарному свiтi, осяянь i фантасмагоричних видiнь.
- 1693 рiк. Книжка РЖвана Орновського Слеза дорогого камiння. Першi блискучi зразки лiричноСЧ фантасмагорiСЧ.
- 1736-1737 роки. Курс лекцiй з поетики Митрофана Довгалевського, що засвiдчив величезну популярнiсть фантасмагоричного способу написання лiричих творiв.
- 1761 рiк. Ода на перший день травня 1761 року. Сатиричнi випади молодого поета-класициста на адресу любителiв демонiчних осяянь у поезiСЧ. Новий ясний i гармонiйний художнiй смак починаСФ боротьбу з тьмою глибокою поетики Бароко.
Лiтература
/...-2-.-.,1974-1985.">УкраСЧнська радянська енциклопедiя / За ред. М. Бажана. - 2-ге вид. - К., 1974-1985.
/. - К.: Либiдь, 1997.
Нариси iсторiСЧ архiтектури УкраСЧнськоСЧ РСР. К., 1957
Алпатов М. В. Всеобщая история искусства, т. 2. М.-Л., 1949
Вельфлин Г. Ренессанс и барокко. Пер. с нем. СПБ, 1913
История русского искусства, т. 1. М., 1957
Программы по истории украинского искусства. Академия архитектуры УССР. К., 1956
Виппер Б.Р."