Солдат, генерал, дипломат – К.М. Дерев’янко

Доклад - История

Другие доклады по предмету История

?ий союзных держав сочтет необходимым для осуществления данной капитуляции, и которые будут изданы им самим или же по его уполномочию оккупационной администрацией. Мы предписываем всем официальным лицам оставаться на своих постах и по-прежнему выполнять свои не боевые обязанности, за исключением тех случаев, когда они будут освобождены от них особым указом, изданным Верховным Главнокомандующим союзных держав или по его уполномочию.

6. Настоящим мы даем обязательство, что Японское правительство и его приемники будут честно выполнять условия Потсдамской декларации, отдавать те распоряжения и предпринимать те действия, которые в целях осуществления этой Декларации потребует Верховный Главнокомандующий союзных держав или любой другой назначенный союзными державами представитель.

7. Настоящим, мы предписываем Японскому императорскому правительству и японскому императорскому Генеральному штабу немедленно освободить всех союзных военнопленных и интернированных гражданских лиц, находящихся сейчас под контролем японцев, и обеспечить их защиту, содержание и уход за ними, а также немедленную доставку их в указанные места.

8. Власть императора и Японского правительства управлять государством будет подчинена Верховному Главнокомандующему союзных держав, который будет предпринимать такие шаги, какие он сочтет необходимыми для осуществления этих условий капитуляции.

Подписано в Токийском заливе. Япония, 2 сентября 1945г. 9 часов 04 минуты. [1, с. 365-266]

… Делегація союзних держав, отримавши по екземпляру підписаного акту про безперечну капітуляцію Японії, залишає Міссурі трішки пізніше і прибувають на берег на американських міноносцях. Радянська делегація без всякої затримки відправляється на аеродром в Ацузі і відлітає на батьківщину, в Хабаровськ. Вона з честю виконала покладену на неї відповідальну місію...

Трішки пізніше генерал-лейтенант Деревянко коротко доповів про результати свого перебування на Міссурі (див. додаток 1), після чого у Радянському Союзі, як і в інших державах почалося святкування перемоги над мілітаризмом (див. додаток 2).

 

Розділ ІІІ. Деревянко К.М. військовик, воєначальник, дипломат

 

Після цього настала пора виконати друге завдання. З величезною небезпекою для здоровя генерал декілька разів відвідує міста Хіросіма і Нагасакі, що були бомбардировані американцями. Склавши про побачене детальний звіт, він разом з альбомом фотографій предявив його в Генштаб, а потім особисто Сталіну при доповіді 30 вересня 1945 року. Український біограф генерала доктор історичних наук В.Шевченко стверджує, що матеріали К.Деревянко про атомне бомбардування були використані в процесі розробки радянської атомної зброї.

Простеживши за життям К.М.Деревянко, я хочу зробити декілька припущень відносно того, чому Сталін для такої важливої місії обрав К.М.Деревянко. По-перше, був необхідний відповідний статус, а точніше генеральське звання. У Деревянка воно було і цілком заслужено. Першу генеральську зірку К.Деревянко отримав у складний період 4 травня 1942 року (одночасно із призначенням начальником штабу 53-ї армії Північно-Західного фронту і нагородженням орденом Червоної Зірки). Представлення робили комфронту Ватутін і замначгенштабу Василевський. Другу генеральську зірку К.Деревянко отримав 19 квітня 1945 року.

По-друге, необхідним було знання англійської і японської мови. Останньою Деревянко зацікавився ще у Харківській школі червоних старшин, де навчався на початку 20-х років. Син героя В.К. Деревянко, який написав про батька книгу Солдат, генерал, дипломат, стверджує, що, за словами людей, які служили разом із Деревянком (І.Усаченко), до випуску зі школи Кузьма Деревянко уже розмовляв і писав по-японському. [2, с. 7-9]

Не випадково у Воєнній академії ім. М.В.Фрунзе, куди він вступив у 1933 році, для вивчення ним були обрані англійська і японська мови.

Третя риса Деревянко: він штабник и аналітик, який вміє як спостерігати, так і діяти у відриві від основних сил. Саме ці якості були потрібні в Японії. А проявилися вони давно.

У 1936-38 рр. капітан Деревянко виконав секретну операцію по постачанню зброї китайським військам, що воювали з японськими агресорами. Орден Леніна за це йому вручав у Кремлі особисто всесоюзний староста Калінін.

Під час фінської війни (193940 рр.) доброволець майор К.Деревянко начальник штабу Окремої особливої лижної бригади. Це був розвідувально-диверсійний підрозділ, сформований в основному з студентів Ленінградського інституту фізкультури ім. Лесгафта. Сам Деревянко займався не тільки плануванням. Коли лижний загін майстра спорту В.Мягкова (посмертно Героя Радянського Союзу) попав у засідку білофіннів и був розгромлений, Деревянко на чолі другого загону виніс поранених і загинувших загону Мягкова. За фінською війну Деревянко нагороджений орденом Червоної Зірки і позачергово став полковником. З серпня 1940 року К.Деревянко зам. начальника розвідвідділу Прибалтійського особливого воєнного округу.

У січні березні 1941 року він виконував особливе завдання у Східній Прусії, а з 27 червня 1941 року начальник розвідвідділу штабу Північно-Західного фронту. У цій якості він у серпні 1941 року очолив рейд у тил гітлерівців, у ході якого із концтабору під Старою Русою було звільнено близько двох тисяч наших полонених червоноармійців, багато з яких поповнили війська фронту.

Психологія істинного штабіста особлива. Якщо послати до Макартура чистого ?/p>