Сільськогосподарська культура українців
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
тво. Ще за часів Київської Русі розводили коней, велику і дрібну рогату худобу, свиней, а також домашню птицю. Впродовж майже цілого середньовіччя основною тягловою силою у селян були воли, їх здебільшого відгодовували не тільки для власних потреб, а й на продаж. Починаючи з другої половини XIX ст. волів почали замінювати кіньми. Особливу увагу селяни приділяли розведенню великої рогатої худоби, яка забезпечувала їх молочними продуктами, відгодівлі овець. Порівняно з великою рогатою худобою та кіньми вівчарство в селянському господарстві відігравало допоміжну роль. У багатьох районах України розводили також кіз, свинарство задовільняло потреби населення в салі та мясі. Сад одна з найхарактерніших рис українського села в XIXна початку XX ст. Розміщувався він переважно на присадибній ділянці, переважали місцеві породи фруктових дерев, які відбирались і вирощувались упродовж віків. Найпоширенішими садовими культурами на Київщині, Поділлі, Волині, Чернігівщині та західних землях України, що характеризувались надзвичайним багатством місцевих сортів і назв. Бджільництво відігравало важливу роль у господарстві східних словян, адже мед не тільки споживали, а й виготовляли з нього чудовий напій. Про поширення бджільництва серед селянства свідчить факт, що майже все середньовіччя існувала медова данина з населення. Бджільництво було культивоване (на пасіках) і некультивоване (бортництво).
Таким чином, сільськогосподарська культура українців характеризувалася великою різноманітністю, яка удосконалювалася упродовж багатьох століть.
Література
- Етнографія України / Навчальний посібник. За ред.. С. А. Макарчука. Львів: Світ, 2004.
- Заглада Н. Бджільництво // Берегиня. 2003. - №3.
- Культура і побут населення України. Навчальний посібник. За ред. В. І. Наулко. К., 1993.
- Українська етнологія. За ред. В. Борисенко. К.: Либідь, 2007. 400 с.
- Українське народознавство. Навчальний посібник. За ред. С. П. Павлюка та Г. Й. Горинь. Львів, 1994. 608 с.