Системний аналіз ризику в економіці
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
ійних ресурсів, обсягів, затрат, доходів, коливань попиту і пропозиції, нестачі, неповноти інформації, конкуренції тощо.
Економічна система є відкритою системою, бо вона обмінюється інформацією із зовнішнім середовищем.
Вплив субєкта на обєкт управління може здійснюватись лише за умови циркуляції певної (необхідної) інформації між керуючою і керованою підсистемами. Процес управління (прийняття рішень), незалежно від його конкретного змісту, завжди передбачає одержання, передачу, переробку та використання інформації.
Необхідною є інформація, що, зокрема, містить дані про:
- цілі і завдання відносно керованої економічної системи (її підсистем);
- критерії діяльності та межі керованості системи (обєкта, проекта);
- стан обєкта управління;
- механізм функціонування, закономірності і тенденції розвитку обєкта (проекта);
- можливі зміни умов діяльності компанії (фірми). Прогноз можливого розвитку зрушень зовнішнього економічного середовища;
- альтернативні стратегії діяльності (проекту), наявність альтернатив рішень;
- наслідки реалізації альтернатив, механізм вибору кращого (оптимального, раціонального), в певному сенсі, варіанту.
Універсальною схемою, що відображає технологічну сторону управління (менеджменту), є схема кібернетичного контуру управління зі зворотним звязком. Наведена на рис. 5.1 схема є загальновідомою, але розглянемо її детальніше.
Рис. 5.1 Схема кібернетичного контуру управління зі зворотним звязком
По-перше, управління процес цілеспрямований, отже, існує певна ціль (мета), на досягнення якої зорієнтований субєкт управління.
По-друге, обєкт управління (керована система) за рахунок своєї діяльності здатний забезпечити досягнення цієї мети.
По-третє, керуюча інформація так чи інакше діє на обєкт, тобто, сприймаючи її, він змінює свою поведінку.
По-четверте, субєкт управління має можливість прогнозувати поведінку обєкта, зокрема, зміну її під впливом керуючої інформації.
Інструментом такого прогнозування є певна модель (комплекс моделей), якою керується субєкт управління. Модель дозволяє здійснювати відповідний прогноз, порівнювати його з ціллю і на цьому підґрунті формувати керуючу інформацію. Однак будь-яка модель відображає лише частину чинників і закономірностей, які впливають на поведінку обєкта управління. Тому у контурі управління передбачено канал зворотного звязку.
Проте, і на цьому потрібно наголосити, необхідна обовязкова наявність у системі управління трьох основних компонентів, які мають інформаційну природу: мети (цілей), моделей управління та даних, що надходять у систему [46, 202].
Цілі як перший інформаційний компонент за формою є інформацією про прагнення субєкта досягти певного усвідомленого результату.
Другим інформаційним компонентом є моделі управління. Вони використовуються не лише для дослідження управлінської ситуації, а й для формалізації субєктом обєктивно існуючих, важливих, стійких звязків і співвідношень, що визначають специфіку обєкта, зовнішнього економічного середовища та самого субєкта управління.
Третім інформаційним компонентом є дані, що надходять у систему ззовні. Це як інформація про обєкт (зокрема інформація зворотного звязку), так і інформація про зовнішнє економічне середовище.
Цілі, моделі і вихідна інформація управління специфічні для кожного рівня управління.
Говоритимемо, що процес формування керуючої інформації в системі управління є повністю визначеним, якщо інформаційні компоненти системи управління задовольняють таким умовам:
- Система цілей субєкта управління однозначно кількісно визначена і відносно просто може бути приведена до однієї цілі. Це означає, що субєкт завжди має можливість однозначно оцінити перевагу для себе однієї з двох будь-яких ситуацій (обєктів, проектів), з якими він зустрічається у своїй управлінській діяльності, або визначити їх еквівалентність.
- Усі моделі, використовувані в системі управління, є формальними, строго кількісно визначеними і відображають, з погляду субєкта управління, всі суттєві стійкі властивості та закономірності обєкта управління та його звязки із зовнішнім середовищем.
- Первісна інформація відображає всі важливі індивідуальні особливості обєкта управління та його звязки із зовнішнім середовищем, що реально склалися на обєкті і в зовнішньому середовищі, і спільно з моделями забезпечує можливість однозначної ідентифікації всіх істотних з погляду субєкта управління ситуацій.
На рис. 5.2 наведено схему, за якою можна аналізувати ризик, зумовлений внутрішніми та зовнішніми щодо обєкта (господарської системи) причинами.
Джерелами можливих збитків підприємця, а отже, і джерелом ризику є:
- політичні чинники;
- економічна, соціальна нестабільність;
- темпи науково-технічного прогресу, застосування нових технологій, моральне старіння товарів і обладнання;
- недосконалість методів управління виробництвом (компанією, фірмою);
- некомпетентність кадрів;
- рекет, злодійство, загострення кримінальної ситуації;
- несумлінність компаньйонів;
- недосконалість кредитно-грошової і фінансової політики держави;
- форс-мажорні обставини.
Рис. 5.2 Причини виникнення економічного ризику
Необхідно враховувати три характерні аспекти діяльності бізнесменів (менеджерів): обмежені можливості управління