Системний аналіз ризику в економіці
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
корисний? Чиїм інтересам він відповідає? Йдеться про те, що коли немає зацікавленості в результатах економічних рішень, то немає й ризику.
Отже, ризикованій ситуації притаманні такі основні риси [3]:
- наявність невизначеності, альтернатив і необхідність вибору однієї з них (відмова від вибору також є різновидом вибору);
- зацікавленість у результатах;
- можливість оцінити наявні альтернативи прийняти рішення.
На стадії якісного аналізу ризику необхідно, зокрема, виокремити його чинники. Наголосимо, що всі чинники, які тією чи іншою мірою впливають на ступінь ризику, можна умовно поділити на дві групи: обєктивні та субєктивні.
До обєктивних чинників належать такі, що не залежать безпосередньо від фірми та менеджерів (субєктів прийняття рішень). Це зокрема: інфляція, конкуренція, політичні та економічні кризи, екологія, мито, наявність режиму найбільшого сприяння, можлива робота в зоні вільного економічного підприємництва тощо.
До субєктивних чинників належать ті, які характеризують субєкт прийняття рішень (безпосередньо менеджера, підприємця).
Ризик визначається багатьма причинами. Наведемо деякі з них. По-перше, науково-технічний прогрес (НТП) формує нову систему орієнтирів людини, радикально змінює предметне середовище, в якому вона живе. Якісно іншими стають роль і співвідношення продуктивної та інноваційної діяльності. Створюється атмосфера гострої потреби в новаторських, сміливих рішеннях, відбувається пошук принципово нових, таких, що раніше не застосовувалися, неординарних методів розвязання складних задач. За таких умов менеджери різних рівнів управління повинні і змушені йти на ризик. НТП надає діяльності багатьох менеджерів (підприємців) творчого характеру. Тобто ризик повязаний з творчістю діяльністю, яка характеризується неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Ризик зумовлений суттю творчого процесу, особливостями впровадження нового у практику, необхідністю розвязувати суперечності між подіями та процесами, що зявляються в суспільстві, та старими способами соціального регулювання.
По-друге, середовище діяльності людей дедалі більшою мірою стає ринковим, що вносить додаткові елементи невизначеності, конфліктності, розширює межі ризикованих ситуацій. За цих умов виникає недетермінованість (неоднозначність) та невпевненість щодо одержання кінцевого результату, а отже, зростає і ступінь ризику. Ринок, як відомо, не манна небесна, а досить жорстка система, яка вимагає від кожного великої фізичної та інтелектуальної віддачі. Конкуренція не визнає кволих. У США, наприклад, щорічно створюється 10,5млн нових фірм і 80% з них стає банкрутами протягом першого ж року існування.
По-третє, на порядок денний постає питання щодо глобального ризику. Він повязаний із зростаючою небезпекою самознищення цивілізації внаслідок якоїсь катастрофи (про неї нагадує Чорнобильська катастрофа, небезпека ядерної війни), екологічної небезпеки (забруднення навколишнього середовища), вичерпання ресурсів (енергетична криза), продовольчої проблеми (у звязку з наростанням дефіциту продовольства) і повязаних з цим хвороб та епідемій, несприятливої демографічної ситуації (у звязку з неконтрольованим зростанням (зменшенням) чисельності населення).
Можна запропонувати таку багатокрокову процедуру (алгоритм) якісного аналізу ризику та поведінки його субєктів щодо прийняття рішень у ситуації, обтяженій ризиком (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Узагальнена формалізована процедура якісного аналізу ризику та поведінки його субєктів
1.1 Ризикотвірні чинники
Можна виокремити, виходячи з визначення ризику, основні принципи класифікації ризикотвірних чинників, згідно з якими останні можна поділити на дві групи:
- внутрішні чинники, що виникають у процесі діяльності підприємства;
- зовнішні чинники, що існують поза компанією.
До внутрішніх чинників можна віднести всі ті дії, процеси, предмети, причиною котрих є діяльність компанії як у галузі управління, так і в сфері обігу та виробництва (основна, допоміжна і забезпечуюча діяльність). До даної групи, як правило, включають планомірність, цілеспрямованість і ступінь обґрунтованості в діяльності керівництва й відповідних служб компанії щодо розробки стратегії розвитку підприємства, характеристики надійності функціонування технічних систем у компанії, рівня освіти персоналу тощо.
До категорії зовнішніх чинників належать політичні, науково-технічні, соціально-економічні та екологічні чинники. Таке трактування чинників носить макроекономічні риси. Характерними зовнішніми ризикотвірними чинниками є торги на валютних біржах, поведінка конкурентів, розвиток НТП тощо.
Окрім того, доречною є класифікація чинників ризику за ступенем їх впливу. Ці чинники можна умовно поділити на:
- обєктивні ті, на котрі компанія не може вплинути;
- субєктивні ті, котрі піддаються впливу компанії.
Проблема полягає в тому, що ризикотвірні чинники розглядаються лише як чинники прямого впливу на конкретні види ризиків. Необхідно враховувати також можливість діалектичного переходу самого ризику в категорію ризикотвірного чинника, а це вимагає формування концепції про ризикотвірні чинники як фактори прямого й опосередкованого впливу. Загальна практика розглядає ринковий і кредитний ризики окремо, що призводить до неповного відображення ризику. У звязку з цим вводиться поняття так з?/p>