Система нормативних та iндивiдуальних актiв, що регламентують роботу суду
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
РЕФЕРАТ
на тему
Система нормативних та iндивiдуальних актiв, що регламентують роботу суду
з диiиплiни
Статус судiв в УкраСЧнi
Харкiв 2011
ЗМРЖСТ
Вступ
1. Рiшення i висновки Конституцiйного Суду УкраСЧни
2. Мiжнародно-правовi акти
3. Закони УкраСЧни
4. Укази Президента УкраСЧни
5. Постанови i розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни
6. Акти ДержавноСЧ судовоСЧ адмiнiстрацiСЧ УкраСЧни
7. Акти органiв судовоСЧ влади
Висновки
Список лiтератури
ВСТУП
Незалежнiсть судовоСЧ влади, забезпечення СЧСЧ реального здiйснення вимагаСФ прийняття конкретних правил i норм, якi визначають засади належноСЧ органiзацiСЧ суду, створення умов для оперативного i якiсного вирiшення суддями справ, якi належать до СЧх компетенцiСЧ. Особливiсть правових вiдносин у сферi судового управлiння полягаСФ у тому, що у них беруть участь як органи судовоСЧ влади, так i органи виконавчоСЧ i законодавчоСЧ влади. На СЧх врегулювання спрямована низка нормативно-правових та iндивiдуальних пiдзаконних актiв рiзноСЧ юридичноСЧ сили, якi виходять вiд рiзних субСФктiв. СпробуСФмо охарактеризувати цi акти.
Конституцiя УкраСЧни 1996 р. визначаСФ вихiднi засади дiяльностi судовоСЧ влади. Встановлено, що юрисдикцiя судiв поширюСФться на всi правовiдносини, що виникають у державi (ст. 124), а права i свободи людини i громадянина захищаються судом (ст. 55). Органiзацiя судовоСЧ влади базуСФться на принципах участi народу у здiйсненнi правосуддя, територiальностi, спецiалiзацiСЧ й централiзацiСЧ у побудовi судовоСЧ системи, незалежностi i недоторканностi суддiв (ст. 124, 125, 126) та рядi iнших. Держава зобовязуСФться здiйснювати належне фiнансування судовоСЧ влади i гарантуСФ усебiчну охорону незалежностi суддiв. Виходячи iз логiки конституцiйних положень втручання органiв законодавчоСЧ i виконавчоСЧ влади у процес розгляду судами юридично значущих справ забороняСФться, а СЧх участь в органiзацiйно-управлiнських вiдносинах, спрямованих на органiзацiйне забезпечення судовоСЧ влади, маСФ бути обмежена поставленим завданням i не може посягати на незалежнiсть суддiв.
1. Рiшення i висновки Конституцiйного Суду УкраСЧни
Положення КонституцiСЧ УкраСЧни набувають офiцiйного тлумачення у рiшеннях i висновках Конституцiйного Суду УкраСЧни, якi СФ обовязковими для виконання усiма субСФктами права на територiСЧ УкраСЧни. Можна вiдзначити ключовi позицiСЧ органу конституцiйноСЧ юрисдикцiСЧ, якi стосуються органiзацiСЧ дiяльностi суду.
НедостатнСФ фiнансування судiв було й залишаСФться однiСФю з ключових проблем судовоСЧ влади. Видатки, якi закладаються щороку в Державний бюджет УкраСЧни, значно меншi вiд необхiдних для забезпечення реальних потреб судiв. Крiм того, тривалий час (до 2003 р.) Державний бюджет щодо фiнансування судовоСЧ влади не виконувався в запланованих обсягах, а Президент i Кабiнет Мiнiстрiв скорочували видатки на фiнансування судiв.
У 1999 р. Верховний Суд звернувся до Конституцiйного Суду з поданням, щоби покласти край практицi скорочення видаткiв на суди. Конституцiйний Суд дiйшов висновку, що особливий порядок фiнансування судiв СФ однiСФю з конституцiйних гарантiй незалежностi суддiв. Важливим механiзмом забезпечення такоСЧ гарантiСЧ СФ встановлений ч. 1 ст. 130 КонституцiСЧ УкраСЧни обовязок держави забезпечувати фiнансування та належнi умови для функцiонування судiв i дiяльностi суддiв у спосiб окремого визначення в Державному бюджетi УкраСЧни видаткiв на утримання судiв. Централiзований порядок фiнансування потреб судiв iз Державного бюджету УкраСЧни в обсягах, якi мають забезпечувати належнi економiчнi умови для повного й незалежного здiйснення правосуддя, маСФ обмежити будь-який вплив на суд i спрямований на гарантування судовоСЧ дiяльностi на основi принципiв i приписiв КонституцiСЧ УкраСЧни. Тож видатки Державного бюджету УкраСЧни на утримання судовоСЧ влади захищенi безпосередньо КонституцiСФю УкраСЧни i не можуть бути скороченi органами законодавчоСЧ або виконавчоСЧ влади нижче того рiвня, який забезпечуСФ можливiсть повного i незалежного здiйснення правосуддя згiдно iз законом.
У Рiшеннi Конституцiйного Суду УкраСЧни у справi за конституцiйним поданням Верховного Суду УкраСЧни про офiцiйне тлумачення положень частин першоСЧ, другоСЧ статтi 126 КонституцiСЧ УкраСЧни та частини другоСЧ статтi 13 Закону УкраСЧни тАЬПро статус суддiв" вiд 01.12.2004 р. № 19-рп/2004 було розтлумачено положення частини першоСЧ статтi 126 КонституцiСЧ УкраСЧни тАЬнезалежнiсть i недоторканнiсть суддiв гарантуються КонституцiСФю i законами УкраСЧнитАЭ. Зокрема, вiдзначено, що незалежнiсть суддiв СФ невiдСФмною складовою СЧхнього статусу. Вона СФ конституцiйним принципом органiзацiСЧ та функцiонування судiв, а також професiйноСЧ дiяльностi суддiв, якi при здiйсненнi правосуддя пiдкоряються лише закону. Незалежнiсть суддiв забезпечуСФться насамперед особливим порядком СЧх обрання або призначення на посаду та звiльнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддiв; захистом СЧх професiйних iнтересiв; особливим порядком притягнення суддiв до диiиплiнарноСЧ вiдповiдальностi; забезпеченням державою особистоСЧ безпеки суддiв та СЧхнiх сiмей; гарантуванням фiнансування та належних умов для функцiонування с