Система варн у стародавнiй РЖндiСЧ
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМРЖНРЖСТРАЦРЖЯ УКРАРЗНИ
АКАДЕМРЖЯ ДЕРЖАВНОРЗ ПОДАТКОВОРЗ СЛУЖБИ
Контрольна робота з предмету
тАЬРЖсторiя держави та права зарубiжних краСЧнтАЭ
Виконала:
студентка групи ПБЗ 13
Коваленко Людмила
РЖрпiнь 2002
Тема 1. Система варн у стародавнiй РЖндiСЧ
1. Суть дiлення на варни. РЗх загальна характеристика.
У Стародавнiй РЖндiСЧ задовго до приходу арiСЧв склалася високорозвинена цивiлiзацiя. Ранньокласове суспiльство iснувало в РЖндiСЧ ще в III тис. до н.е. i було ровесником цивiлiзацiСЧ Стародавнiх РДгипту i Шумеру.
Новий перiод в iсторiСЧ СтародавньоСЧ РЖндiСЧ повязаний iз вторгненням на СЧСЧ територiю стародавньоiранських племен i арiСЧв - племен бiлоСЧ раси. За зовнiшнiм виглядом, мовою, етикою поведiнки вони рiзко вiдрiзнялись вiд корiнних жителiв. АрiСЧ займалися скотарством. Рiвень СЧх вiйськовоСЧ та жрецькоСЧ органiзацiСЧ був вищим, нiж у дравидiв. Мiiевi правителi зазнали вiд арiСЧв ряд поразок. Процес розселення арiСЧв територiСФю РЖндiСЧ зайняв не одне столiття.
З часом арiСЧ сприйняли культуру корiнних жителiв, стали землеробами. Родова община переросла в сусiдську. Становище людини в суспiльствi визначалося СЧСЧ майновим станом. Як пережиток зберiгалася кровна помста, яка вважалися релiгiйним i моральним обовязком усiх родичiв потерпiлого.
Основу соцiальноСЧ структури СтародавньоСЧ РЖндiСЧ становила община.
Община була самокерованою одиницею. До неСЧ входили касти, що обСФднували представникiв однiСФСЧ професiСЧ, i були сiмейнi общини родичiв. Були сангхи, що обСФднували ремiсникiв i крамарiв з рiзних каст. На чолi цих груп стояв виборний староста.
Давня памятка лiтератури та iсторiСЧ "Ригведа" (II ст. до н.е.) даСФ певнi вiдомостi про iндоарiСЧв. Це був войовничий народ, який вважав вiйськову справу найдостойнiшим заняттям для чоловiкiв. Вони захоплювалися музикою, любили поезiСФю.
АрiСЧ вживали мiцнi збуджуючi напоСЧ СЧ навiть здiйснювали обряд на честь алкогольноСЧ рiдини - сома. У "Ригведi" написано, що СЧхнСФ головне божество РЖндра зневажав мораль, любив вiйськовi авантюри, бали, був схильний до пияцтва.
Специфiка суспiльного ладу СтародавньоСЧ РЖндiСЧ полягала в розподiлi людей за варнами - замкненими групами. Подiл людей на певнi замкненi групи мав мiiе в Стародавнiх РДгиптi та РЖранi, але в РЖндiСЧ станова замкненiсть жителiв набула найзавершенiшою форми.
Рух народiв, етнiчна строкатiсть, часта змiна держав-гегемонiв змушували панiвний прошарок пiдтримувати станову солiдарнiсть. Посилення соцiальноСЧ нерiвностi призвело до того, що знатнi роди одних племен стали вважати знатнi роди iнших племен ближчими собi, нiж своСЧх незнатних одноплемiнникiв.
Про походження вари iснуСФ багато версiй. Бiльшiсть учених повязуСФ СЧх виникнення з брахманською релiгiСФю. Верхiвка арiСЧв з часом привласнила собi виняткове право на релiгiйну, полiтичну та вiйськову дiяльнiсть.
Професiя, посада, величина одержаноСЧ спадщини, процент за договором про позичку i навiть мiра покарання iндуса визначалася належнiстю до варни (ст. 87 - 91; 142; 267 - 268;
270; 279). Вiд цього залежало навiть iмя, яке йому давали з народженням, одяг, який вiн мав носити, порядок вживання СЧжi. Перехiд з однiСФСЧ варни до iншоСЧ в принципi був неможливим.
До вищих варнiв належали "двiчi народженi"- брахмани, кшатрiСЧ, вайшьСЧ. Вони могли вивчати тексти релiгiйних творiв, знати СЧх розпорядження i ритуали. Пiзнiше зявилась пригнiчена варна - шудри, "раз народженi". РЖснування варн пiзнiше було закрiплено у памятцi права СтародавньоСЧ РЖндiСЧ -Законах Ману.
2. Положення окремих варн.
Перша варна - найпривiлейованiша - брахмани. Вони нiби виникли з вуст - "найчистiшоСЧ"" частини тiла Брахми. У давнiх джерелах брахман постаСФ мало не божеством у людськiй подобi. Лише вiн мiг визнавати волю богiв, вивчати священнi тексти, здiйснювати жертвопринесення, обряд коронацiСЧ правителя. Брахмани звiльнялися вiд повинностей, навiть цар не мiг розпоряджатися СЧхньою власнiстю. "Якщо раджа не слухатиме порад брахмана, - записано в законах Ману, -
то може загинути, як корова в трясовинi". Вбивство брахмана вважалося найтяжчим злочином. Належнiсть до варни брахманiв вважалася спадковим привiлеСФм, хоча були поодинокi випадки переходу СЧх в iншi варни.
Право закрiплювало привiлеСЧ "благородних" станiв. Брахман, як i iншi "двiчi народженi", досягнувши 8 рокiв, проходив обряд посвячення в "двiчi народженi". Пiсля завершення курсу навчання у наставника йому належало одружитися, стати главою дому, мати дiтей, займатися СЧх вихованням, здiйснювати обряди на честь богiв i предкiв. Продовживши свiй рiд i побачивши онукiв, брахман, доживши до сивого волосся, повинен був стати самiтником, вiдiйти вiд свiту в лiс, там роздумувати про марнiсть усього земного, вивчати Веди, очистити душу вiд грiховних помислiв.
Етика зобовязувала брахмана показувати приклад у виконаннi релiгiйних обрядiв, умiти уважно слухати iнших, говорити правду або мовчати, дотримуватися законiв гостинностi. Йому категорично заборонялося вбивати всiх, хто ходить, лiтаСФ, повзе. Тому правовiрнi брахмани не могли займатися навiть землеробством, "адже дерево iз залiзним наконечником ранить землю (й iстоти), що живуть в землi".
Брахмани звiльнялися вiд податкiв, п