Система варн у стародавнiй РЖндiСЧ
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Вµлення на тiм пiдставi, що вони володiють худобою, зерном, грошима, а також рабами, але малися також бiднi брахмани i кшатрии, що не вiдрiзнялися по положенню вiд бiдних вайшьев. В мiру консолiдацiСЧ вищих варн - брахманiв i кшатриев складався особливий порядок регулярних вiдрахувань вiд сiльськогосподарського продукту - болю. Податок йшов на змiст брахманiв i кшатриев. Люди, що входили в три вищi варна, були ритуально вiддiленi вiд тих, хто входив у четверту варну. В наявностi глибока соцiально дiюча ступiнь подiлу, коли праця фiзичний вiдокремлювався вiд розумового, матерiальний вiд духовного, продуктивний вiд управлiнського. В основi цiСФСЧ першоСЧ, тричленноСЧ диференцiацiСЧ староiндiйського суспiльства лежав подiл працi, тi основи соцiально-економiчноСЧ нерiвностi, експлуатацiСЧ родовою аристократiСФю простого народу. Вага покарання за здiйснення тих чи iнших злочинiв визначаСФться в дхармашастрах у строгiй вiдповiдностi з приналежнiстю до тiСФСЧ чи iншоСЧ варни. Заборонявся перехiд з однiСФСЧ варни в iншу.
Обмежувалася можливiсть змiшаних шлюбiв. Дхармашастри закрiплюють чiткi релiгiйно-правовi границi мiж брахманами, кшатриями, вайшьями i шудрами, заснованi на численних релiгiйно-ритуальних обмеженнях, заборонах, розпорядженнях. Для кожноСЧ варни була сформульована своя дхарма, закон способу життя. Державне керування залишалося у веденнi двох перших варн. Цiлi глави дхармашастр присвяченi твердоСЧ регламентацiСЧ поводження людей, СЧхнього спiлкування один з одним, iз представниками так званих недоторканих каст, що стоять поза варн iндiйським суспiльством, ритуалам очищення вiд забруднення при такiм спiлкуваннi. Ступiнь покарання за здiйснення тих чи iнших злочинiв визначаСФться в дхармашастрах у строгiй вiдповiдностi з приналежнiстю до тiСФСЧ чи iншоСЧ варни. Закрiпленi правом границi варн найчастiше вiдображали фактичне положення iндивiда в системi суспiльного виробництва i розподiлу, безпосередньо звязаного з його вiдношенням до власностi на землю: державну й общинну.
Двонародженнi отримували право вивчати веди i покладати, на себе священний шнур, у той час як четвертий стан, шудры, цього права були позбавленi. Долею, цих останнiх стало служiння трьом вищим варнам, як i рабiв найманих робiтникiв.
Посилення майновоСЧ диференцiацiСЧ в другiй половинi 1 тисячорiччя до н.е. усi частiше стало виявлятися в розбiжностi варнового статусу i фактично займаного людиною мiiя в суспiльствi. У Законах Ману можна знайти згадування про брахманiв, що пасуть худобу, брахманах-ремiсниках, акторах, слугах, до яких пропонуСФться вiдноситися як до шудр.
У буддiйськiй i джайнистской лiтературi стародавностi описуСФться високе положення багатих купцiв, що, усупереч розпорядженням дхармашастр, зараховувалися до варни кшатриСФв, користалися великою владою, у тому числi й у судi.
Люди нижчих варн не можуть свiдчити проти людей вищих варн. Показання рабiв, родичiв i дiтей ненадiйнi, i тому краще до них не прибiгати. При розбiжностi мiж вiдмiнним i гарним свiдком перевага повинна бути вiддана показанням вiдмiнного i т.д.
В оцiнцi показань свiдка пануСФ критерiй якостi свiдка. Це неминуче для суспiльства, роздiленого на рiзко вiдмежованi касти. Свiдка собi нiхто не готуСФ: СЧм стають випадково. Але щоб шудра був свiдком у справi вищого, вважалося неприпустимим. Звiдси формальна оцiнка доказiв. Важливо не стiльки те, що говориться, скiльки те, хто говорить.
Пiзнiше, унаслiдок падiння ролi вiльних общинникiв у суспiльному життi вайшСЧ стали мало вiдрiзнятися вiд шудр i лiнiя роздягнула стала проходити вже мiж знаттю - брахманами i кшатриями, з одного боку, i простолюдом - вайшьями i шудрами - з iншоСЧ.
Традицiйне iндуське право розглядало варни як ендогамнi групи, при цьому допускалися шлюби, коли чоловiк належав до бiльш високоСЧ варни, чим жiнка. Анулома - шлюб чоловiка бiльш високоСЧ чи касти варни з жiнкою бiльш низькоСЧ чи касти варни - був одним з найважливiших елементiв у системi варн i пiзнiшiй системi кастового суспiльства. Визнання шлюбiв анулома приводило до визнання правом змiшаних каст, таких, як амбаштха, нишада, угра. У процесi свого розвитку iндуське право змiнювало вiдношення до шлюбiв анулома. Раннi дхармашастры бiльш лiберально вiдносилися до шлюбiв чоловiкiв вищих варн iз жiнками нижчих, чим пiзнiшi. Грубим порушенням правил варнового суспiльства завжди вважалися шлюби пратилома, коли чоловiк з бiльш низькоСЧ чи варни касти, женився на жiнцi бiльш високоСЧ варни чи касти.
По Законах Ману вайшьям i шудрам, не повинне було дозволяти вiдхилятися вiд запропонованих СЧм функцiй, тому що в противному випадку у свiтi запанував би хаос. Звiдси в древнiх текстах робився природний висновок про те, що кшатрии не можуть благоденствувати без пiдтримки брахманiв, а брахмани - без пiдтримки кшатриСФв. Тiльки в союзi один з одним можуть вони процвiтати i правити свiтом.
Таким чином, усерединi кожноСЧ варни розвивалася соцiальна нерiвнiсть, розподiл на експлуатованих i визискувачiв, але кастовi, общиннi, великородиннi границi, скрiпленi правом, релiгiСФю, стримували СЧхнСФ злиття в СФдину класову спiльнiсть. Це i створювало особливу строкатiсть станово-класовоСЧ соцiальноСЧ структури ДревньоСЧ РЖндiСЧ.
Ослаблення варновоСЧ замкнутостi в цiлому всiСФСЧ системи i спроби змiцнити варновi перегородки в пiзнiх дхармашастрах були наслiдком перебудови станово-класового розподiлу раннСФ середньовiчного с