Сировинні проблеми світового господарства
Информация - География
Другие материалы по предмету География
Сировинні проблеми світового господарства
Провідною сировинною проблемою сучасного світу на глобальному рівні виступає ресурсозабезпеченість світового господарства в цілому. На регіональному рівні найгострішими проблемами стали нерівномірність територіального поширення окремих видів ресурсів та неоднакова ресурсомісткість національних економік.
Ресурсозабезпеченість це співвідношення між величиною ресурсу та розмірами його використання. Для вичерпних ресурсів показник ресурсозабезпеченості вимірюється у роках (див. табл. 4.1), при цьому передбачається збереження сучасного рівня видобутку. Для відновних ресурсів показник розраховується на душу населення.
Це найпростіший варіант оцінки, але не можна вважати такий підхід абсолютно раціональним. Адже змінюються обсяги видобутку внаслідок змін у технологіях та обсягах використання ресурсів, змінюються й обсяги самих запасів внаслідок відкриття нових родовищ та переведення старих родовищ з однієї категорії в іншу (наприклад, канадські бітумінозні сланці не розглядалися в категорії промислових запасів вуглеводневої сировини через високу собівартість видобутку доти, поки ціна на нафту не зросла настільки, що їх розробка стала економічно доцільною). Тобто пропонована абсолютна оцінка ресурсозабезпеченості є короткотерміновою.
Таблиця 4.1.
Показники ресурсозабезпеченості окремими видами корисних копалин
РесурсЗагальні геологічні запаси,
роківПромислові запаси,
роківВугілля3460280Нафта 150 37Природний газ 217 55Залізна руда 600190Звичайно, на показники ресурсозабезпеченості у першу чергу впливають багатство або бідність території природними ресурсами. Але оскільки ресурсозабезпеченість залежить також і від масштабів вилучення природних ресурсів, то це поняття стає не стільки природним, скільки соціально-економічним.
Таблиця 4.2.
Абсолютна ресурсозабезпеченість камяним вугіллям
КраїнаЗапаси, млрд. тонРічний видобуток,
млн. тонРесурсозабезпеченість,
роківСША223,2850,0262Японія 8,5 13,1648
В звязку з вищеназваною проблемою краще абсолютний показник замінити на відносний (індекс ресурсозабезпеченості), який відбиває співвідношення між часткою країни у світових запасах даного ресурсу та часткою країни у світовому виробництві промислової продукції (порівняйте між собою таблиці 4.2 та 4.3). Такий індекс буде безрозмірним. Якщо він більший за одиницю це свідчить про гарну ресурсозабезпеченість та можливість експорту даного виду природного ресурсу; якщо менший за одиницю то це ознака недостатньої ресурсозабезпеченості та необхідності імпортувати цю сировину.
Як бачимо з табл. 4.2, за результатами абсолютної оцінки може скластися помилкове враження про гарну забезпеченість національної економіки Японії камяним вугіллям. Насправді це не так. Японія є найбільшим в світі імпортером камяного вугілля. Обсяги власного видобутку не в змозі задовольнити господарські потреби. Збільшити видобуток не уявляється можливим через порівняно невеликі запаси. Натомість США являються традиційним експортером камяного вугілля.
Таблиця 4.3.
Індекс ресурсозабезпеченості камяним вугіллям
КраїнаЧастка у світових запасах, %Частка у світовій вартості промислової продукції, %Індекс ресурсозабезпеченостіСША48,832,81,45Японія 0,2415,7 0,015
Як бачимо, другий підхід є більш точним: індекс ресурсозабезпеченості США у сотню разів кращий за японський показник.
Порівняння індексів ресурсозабезпеченості дозволяє здійснювати регіональні оцінки. На глобальному ж рівні діє класичний показник ресурсозабезпеченості в роках. Проаналізуємо це на прикладі забезпеченості світового господарства металорудними ресурсами.
За ступенем забезпеченості запасами металорудні ресурси поділяють на 3 групи. Перша група має найсприятливішу ситуацію з дуже високим ступенем забезпеченості. У цій групі можна виділити підгрупи за географічним поширенням: а) залізні руди і боксити представлені у світі дуже широко; б) родовища марганцевих руд, хромітів, нікелевих і кобальтових руд зосереджені у невеликих групах країн (наприклад, половина світових геологічних запасів марганцевих руд сконцентрована в Україні; половина покладів хромітів припадає на Албанію й Туреччину і т.д.).
Друга група представлена свинцево-цинковими, молібденовими та іншими рудами, промислові запаси яких є достатніми. Сировинна база в цілому гарантована на найближче майбутнє. Ця група характеризується хорошими перспективами для розширення видобутку як за рахунок традиційних районів, так і відкриття нових.
Третя група характеризується критичною ситуацією. Вже у ХХІ століття можуть стати дефіцитними мідні, вольфрамові та деякі інші руди. Потрібні активні пошуки нових родовищ, але геологи засвідчують низьку ймовірність таких відкриттів. Отже, вихід полягає у зростанні використання вторинної сировини, впровадженні замінників та розвитку ресурсозбереження.
Ресурсозбереження передбачає виробництво і реалізацію кінцевих продуктів з мінімальною витратою речовин і енергії на всіх етапах виробничого циклу.
Глобальний рівень ресурсозабезпеченості (репрезентований у табл. 4.1.) дуже важливий, але географи своє наукове кредо часто передають крилатими фразами: Глобальне в регіональному! або Мислити глобально, діяти локально!. Регіональний рівень дуже важливий в географ?/p>